Рішення № 4858780, 08.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/211

08.09.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроімпульс-Плюс"

про зобов’язання вчинити дії.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача: Мазухін А.І. - дов. № б/н від 10.11.08 року,

від відповідача: не з’явились,

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

27.07.08 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко лізинг" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроімпульс-Плюс" (далі - відповідач) про зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконувалися зобов’язання за договором фінансового лізингу від 17.10.08 № 47-10-2008/Ф щодо сплати лізингових платежів та повернення об’єкту лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 13/211 від 29.07.09 було порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 11.08.09.

Через неявку представника відповідача, невиконання ним вимог ухвали господарського суду розгляд справи 11.08.09 був відкладений до 08.09.09 в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

08.09.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адресу вказану у позовній заяві та договорі фінансового лізингу № 47-10-2008/Ф та Витягу з ЄДРПОУ: 04201 м. Київ, пр-т Рокосовського, 2-А, оф. 202. Процесуальні документи одержані відповідачем, про що є відмітка з підписом у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У судове засідання 08.09.09 представник відповідача вдруге не з’явився, чим виявив неповагу господарському суду, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 17.10.08 укладено договір фінансового лізингу №47-10-2008/Ф (надалі - Договір), у відповідності до якого Лізингодавець (позивач) зобов’язався передати Лізингоодержувачу (відповідачу) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору на визначений строк, а відповідач зобов’зався сплачувати періодичні лізингові платежі.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування Автомобіль Ford Transit 330 LWB Van, кузов № WF0XXXTTFX8G73116, 2008 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний № АА 9924 НХ, вартістю на момент передачі 162050,00 грн., що підтверджується Довіреністю на отримання цінностей серії НББ № 894303 від 26.12.08 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.3.4 Договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно п. 3.5.Договору.

Відповідач взяті зобов’язання, не виконує в повному обсязі, не сплачує лізингові платежі, в зв’язку з чим у нього станом на 23.06.09 наявна заборгованість в сумі 28330,00 грн., що підтверджується довідкою банку та актом звірки взаємних розрахунків станом на 23.06.09 (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 10.1. Договору «Тимчасове вилучення об'єкта лізингу»передбачене право Позивача на тимчасове вилучення Майна, зокрема, у випадку несплати Відповідачем чергового лізингового платежу у встановлений Договором термін (пункт 10.1.1. Договору).

Керуючись пунктом 10.3. Договору. Відповідач, одержавши від Позивача письмову вимогу про тимчасове вилучення Майна, із зазначенням терміну і місця його передачі, зобов'язаний повернути Майно Позивачу та компенсувати усі витрати, пов'язані з тимчасовим вилученням Майна.

Позивач 27 травня 2009 року звернувся до Відповідача з письмовою Вимогою, вихідний № 27-05-09/7, якою просив Відповідача повернути, через несплату Відповідачем у встановлений Договором термін чергового лізингового платежу у березні місяці 2009 року, Майно Позивачу 08 червня 2009 року о дев'ятій годині ранку, за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька.4 - А. м. Київ.

Згадана вище Вимога була направлена Позивачем на адресу Відповідача 02 червня 2009 року поштою, що підтверджується Фіскальним чеком (квитанцією) від 02 червня 2009 року № 0237.

Відповідач одержав цю Вимогу 04 червня 2009 року, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення № 6163139, але залишив її без задоволення.

Станом на 10 липня 2009 року Відповідач не повернув Позивачу Майно, своєї заборгованості зі сплати лізингових та інших платежів за Договором не ліквідував.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону.

На підставі вищевикладеного, матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог та враховуючи відсутність у відповідача документально підтверджених підстав для законного утримання спірного майна, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, зобов'язати Відповідача повернути Автомобіль Ford Transit 330 LWB Van, кузов № WF0XXXTTFX8G73116, 2008 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний № АА 9924 НХ з чужого незаконного володіння позивачу, як власнику спірного майна.

Із змісту позовних вимог випливало зобов’язання відповідача про вчинення дії, що є немайновою вимогою. В процесі розгляду справи встановлено, що у позивача вимога майнового характеру, а саме про повернення майна вартістю 162050,00. З урахуванням чинного законодавства України про порядок справляння держаного мита 1535,50 грн. підлягають стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Судові витрати позивача по оплаті державного мита в сумі 1620,50 грн. та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроімпульс-Плюс" 04201 м. Київ, пр-т Рокосовського, 2-А, оф. 202, код 36146497) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніко лізинг" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, під’їзд 1, поверх 1, код 33638346) повернути Автомобіль Ford Transit 330 LWB Van, кузов № WF0XXXTTFX8G73116, 2008 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний № АА 9924 НХ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко лізинг" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, під’їзд 1, поверх 1, код 33638346) до Державного бюджету України державне мито в розмірі - 1535 (одна тисяча п’ятсот тридцять п’ять) грн. 00 коп.

4. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроімпульс-Плюс" 04201 м. Київ, пр-т Рокосовського, 2-А, оф. 202, код 36146497 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко лізинг" (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, під’їзд 1, поверх 1, код 33638346) 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 50 коп. державного мита, 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.Д Курдельчук