Рішення № 4858601, 05.08.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2009 р.

Справа № 16/1434

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармако”, м. Київ

до Центральної районної аптеки №140, с. Оринин Кам'янець-Подільського району

про стягнення 5 263,09 грн.

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 4 104,53 грн. - основного боргу, 692,59 грн., - пені, 403,90 грн., - інфляційних нарахувань, 62,07 грн., - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, поважні причини неявки не повідомив, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав, тому справа розглядається господарським судом відповідно до ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01.03.2006 р. між ТОВ „Фармако” (Позивач) та Камянець-Подільською ЦРА № 140 (Відповідач) укладено Угоду поставки товару № 1747.

Згідно п.1.1. даної угоди Постачальник передає у власність, а Покупець (Відповідач) відповідним чином приймає та оплачує медичний товар в кількості та асортименті, обумовлених в накладних, виписаний Постачальником (Позивачем), по цінах за домовленістю сторін.

З 23.09.2008 р. Позивачем було відпущено Відповідачу товар на загальну суму 8 004,53 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№360877/1 від 23.09.2008 р. на суму 185,64 грн.;

№360877 від 23.09.2008 р. на суму 4 777,04 гри., в зв'язку із частковою проплатою сума боргу по даній накладній складає 877,04 три.;

№368897 від 07.10.2008 р. на суму 3 041,85 грн.;

Згідно ц. 3.1 Угоди Відповідач зобов'язувався здійснювати оплату поставленого товару, в термін вказаний у видаткових накладних.

Відповідач взятих на себе зобов’язань не виконав, оплату за поставлений товар в сумі 4 104,53 грн., не провів.

23.06.2009 року Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія на суму 4 104,53 грн. на яку відповідач не відреагував.

Позивач, відповідно до умов п. 5.2. Угоди, на суму основного боргу нарахував пеню:

по накладний №360877/1 від 23.09.2008 р. в сумі 32,59 грн. за період з 23.09.2008 р. по 23.10.2008 р.;

по накладній №360877 від 23.09.2008 р. в сумі 153,97 гри., за період з 23.09.2008 р. по 23.10.2008 р.

по накладній №368897 від 07.10.2008 р. в сумі 506,03 грн.; за період з 07.10.2008 р. по 06.11.2008 р.

в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Позивач в силу ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 403,90 грн. –інфляційних нарахувань:

по накладний №360877/1 від 23.09.2008 р. в сумі 20,60 грн. за період з жовтня 2008 р. по березень 2009 р.;

по накладній №360877 від 23.09.2008 р. в сумі 97,36 гри., за період з жовтня 2008 р. по березень 2009 р.;

по накладній №368897 від 07.10.2008 р. в сумі 285,94 грн.; за період з жовтня 2008 р. по березень 2009 р., а також: три відсотки річних від простроченої суми розміром – 62,07 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 4 104,53 грн. - основного боргу, 692,59 грн., - пені, 403,90 грн., - інфляційних нарахувань, 62,07 грн., - 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч.2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов є обґрунтованим, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково, у сумі 4 104,53 грн. - основної заборгованості, 403,90 грн. - інфляційних нарахувань, 62,07 –3% річних та 407,86 грн. пені у зв’язку з проведеною судом перевіркою правильності проведених нарахувань.

В позові в частині стягнення 284,73 грн. пені належить відмовити, оскільки в цій частині позовні вимоги заявлені безпідставно, без врахування вимог чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, у відповідності до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармако”, м. Київ до Центральної районної аптеки №140, с. Оринин Кам'янець-Подільського району про стягнення 5 263,09 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Центральної районної аптеки №140, с. Оринин Кам'янець-Подільського району, вул. Леніна, 30, (код 01980165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармако”, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 21, (код 20037376) 4 104,53 грн. (чотири тисячі сто чотири грн. 53 коп.) - основного боргу, 403,90 грн. (чотириста три грн. 90 коп.) –інфляційних нарахувань, 62,07 грн.(шістдесят дві грн. 07 коп) – 3% річних, 407,86 грн. (чотириста сім грн. 86 коп.) –пені, 96,90 (дев’яносто шість грн. 90 коп.) державного мита, 299,25 грн. (двісті дев’яносто дев’ять грн. 25 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 284,73 грн. пені відмовити.

Суддя