Рішення № 4858061, 27.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.09 р. Справа № 36/221пд

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Н.В.Будко

при секретарі судового засідання: В.Г.Гребенніковій

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Виробничо-наукового об»єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» в особі ліквідатора Горбача Сергія Федоровича м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Племінний птахозавод імені Чкалова» Ясинуватського району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» м.Київ

про: розірвання договору №63-8-365 від 02.10.95р. та стягнення 397 348,62грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не з”явився;

від відповідача: Степаненко Р.Г. по дов.;

від третьої особи: Філіпенко О.В. по дов.;

З 26.08.09р. по 27.08.09р. у

судовому засіданні згідно ст. 77

Господарського процесуального

кодексу України оголошувалась

перерва.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Виробничо-наукове об»єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» в особі ліквідатора Горбача Сергія Федоровича м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Племінний птахозавод імені Чкалова» Ясинуватського району (назва відповідача уточнена під час розгляду спору), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» м.Київ, про розірвання договору №63-8-365 від 02.10.95р. та стягнення 397 348,62грн.

Під час розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд розірвати договір №63-8-365 від 02.10.95р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік, а також стягнути з відповідача 390 487,02грн.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір від 02.10.095р. №63-8-365 з додатками до нього, квитанції про приймання вантажу, вимогу №86 від 25.05.09р., претензію-пропозицію №86/1 від 25.05.09р., повідомлення, лист №259 від 09.09.96р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що 28.05.99р. арбітражним судом Донецької області по справі №3/2б було визнано Держплемптахозавод ім. Чкалова (правонаступником якого є ВАТ «Племінний птахозавод імені Чкалова») банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, а згідно ст. 15 Закону України «Про банкрутство», в редакції на дату винесення постанови арбітражного суду, з моменту визнання боржника банкрутом вважаються такими що минули строки усіх боргових зобов»язань банкрута, у зв»язку з чим відповідач стверджує, що з 29.05.99р. почав свій перебіг строк позовної давності, який закінчився 30.05.2002р. Крім того, відповідач посилається на те, що на цей час відсутні документи, що підтверджували б договірні відносини між позивачем та відповідачем у визначений період, а також заперечує проти застосування штрафних санкцій на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки дана норма може бути застосована лише до відношень між державою і позивачем.

Представник третьої особи суду пояснив, що між Міністерством сільського господарства і продовольства України від імені Уряду України та Товарно-кредитною корпорацією США 21.11.94р. укладено Міжурядову угоду щодо надання кредиту для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування соєвого шроту в Україну в сумі 25,0млн. доларів США в рамках кредитної програми ПЛ-480 на 1995 рік. Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 04.08.95р. №217 та окремим дорученням Прем»єр-Міністра України від 18.08.95р. №4211/96 позивач визначений позичальником кредиту в сумі 25,0млн. доларів США в рамках міжурядової програми ПЛ-480. Між Міністерством фінансів України, позивачем та третьою особою укладено Кредитну угоду від 07.10.96р. №07/04-113. Надання кредиту здійснювалося шляхом перерахування Товарно-кредитною корпорацією (США) коштів безпосередньо на користь американських експортерів та транспортних компаній в рахунок кредиту за поставлений соєвий шрот та транспортування його в Україну проти безвідзивних документарних акредитивів по кредиту США ПЛ-480 в сумі 25млн. доларів США, що залучається позивачем. Відповідно до повідомлення іноземного кредитора використання кредиту здійснено 08.11.95р. в сумі 24 913 215,5 доларів США, який використано позивачем повністю за цільовим призначенням. Позивач отримав 100тис.тн. соєвого шроту та передав його на підставі договорів птахо господарствам України. Відповідно до кредитної угоди позивач зобов»язався повернути кредит шляхом перерахування грошових коштів дев»ятьма рівними річними платежами протягом 15 років відповідно до графіку на рахунок резервування коштів. Протягом 1996-1997р.р. позивач своєчасно перераховував кошти для планових платежів в обсязі, передбаченому уточненим графіком, але починаючи з 1998 року позивач не забезпечував валютні кошти для виконання планових платежів по кредиту, що призвело до того, що виконання зобов»язань перед іноземним кредитором здійснювалося з використанням коштів державного бюджету, у зв»язку з чим у позивача виникла заборгованість перед державним бюджетом в сумі 25 086 838,7 доларів США.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

02.10.95р. позивач та Державним Племінним Птахозаводом імені Чкалова, правонаступником якого згідно Статуту є Відкрите акціонерне товариство «Племінний птахозавод імені Чкалова», відповідач за цією справою, уклали договір №63-8-365 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно із програмою ПЛ-480 на 1995 рік.

За умовами п.1.1 даного договору сторони визнають повноваження позивача, що виникають із обов»язків, покладених на нього наказом Мінсільгосппроду України від 04.08.95р. №217 та доручення Прем»єр-Міністра України від 18.08.95р. №4211/96 про призначення позивача позивальником валютного кредиту в сумі 25,0млн.доларів США, виконавцем контракту на поставку в Україну із Сполучених Штатів Америки 100тис. тон соєвих шротів, а також відповідальним за своєчасне погашення кредиту та процентів за користування ним, згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 фінансовий рік.

У відповідності з п.1.1 цього договору і на підставі рішення Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України позивач укладає з Державним експортно-імпортним банком України фінансову угоду на одержання валютного кредиту в сумі 25,0млн.доларів США для цільової закупівлі приблизно 100тис.тон соєвих шротів, виконує обов»язки постачальника шротів відповідачу та несе відповідальність за своєчасне погашення кредиту разом із процентами за користування ним (п.1.2 договору).

За приписами п.1.3 договору відповідач доручає, а позивач зобов»язується поставити шрот соєвий насипом, згідно сертифікату якості американського експортера у кількості 300тн. Вартість поставки соєвого шроту складає 75000 доларів США і є сумою валютного кредиту, яку відповідач зобов»язується своєчасно повернути позивачу разом із процентами за користування ним згідно з Додатком №1 до цього договору. Ціна однієї тони соєвого шроту складає 250 доларів США. В ціну однієї тони шроту входить вартість шроту і доставки його американським судном із США в Іллічівський морський торговий порт Одеської області.

На виконання умов даного договору позивач здійснив поставку відповідачу 300тн. соєвих шротів, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №34102772, №34103107, №34103030, №34103029, №34103028, №34103027.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що погашення кредиту в сумі 75000 доларів США та процентів за користування ним здійснюється на протязі 15 років, як це передбачено Додатком №1 до цього договору, шляхом перерахування ВНО відповідної суми грошових коштів у національній валюті по курсу долару на УМВБ на день перерахувань. Перерахування першого платежу здійснюється до 01.11.96р. Послідуючі платежі здійснюються кожного наступного року до 1 листопада.

Між сторонами був укладений уточнений графік платежів по погашенню кредиту та відсотків по ньому за одержаний в 1995 році соєвий шрот (додаток №3 до договору), згідно якого відповідач зобов»язаний сплачувати платежі по кредиту з урахуванням відсотків за користування ним, зокрема:

-2006 рік – 9988,97 доларів США;

-2007 рік – 9656,01 доларів США;

-2008 рік – 9323,04 доларів США;

-2009 рік - 8990,08 доларів США;

-2010 рік – 8657,11 доларів США;

Однак відповідач протягом вказаного періоду взяті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконував, платежі по кредиту та відсотки за користування ним не сплачував, що є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті кредиту та відсотків за користування ним за 2006, 2007, 2008 рік в сумі 8 968,02 доларів США, що еквівалентно 220 852,18грн. за курсом НБУ станом на день пред»явлення позову обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд відмовляє позивачу в заявлених вимогах в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту та відсотків за користування ним за період 2009 -2010р.р., оскільки у позивача ще не настало право вимоги на їх стягнення, так як виходячи з п.3.1 договору ці платежі відповідач зобов»язаний здійснити до 01.11.2009р. та 01.11.2010р. відповідно.

Разом з цим, господарський суд відмовляє позивачу в заявлених вимогах в частині розірвання договору №63-8-365 від 02.10.95р., оскільки це буде порушувати права позивача так як за відповідачем ще залишилися неоплаченими платежі по кредиту і відсотки за користування ним за період 2009-2010 р.р., право на стягнення яких виникає у позивача з 01.11.09р. та 01.11.10р. відповідно.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату платежів та відсотків за ним за 2008 рік в сумі 13 007,46грн. на підставі ст. 231 Господарського кодексу України.

За змістом частини 2 названої норми закону, у разі якщо порушено господарське зобов»язання, в якому хоча б одна сторона є суб»єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов»язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов»язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов»язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В даному випадку, порушене зобов”язання фінансувалося за рахунок державного кредиту, оскільки між Міністерством сільського господарства і продовольства України від імені Уряду України та Товарно-кредитною корпорацією США 21.11.94р. укладено Міжурядову угоду щодо надання кредиту для фінансування контрактів на закупівлю та транспортування соєвого шроту в Україну в сумі 25,0млн. доларів США в рамках кредитної програми ПЛ-480 на 1995 рік. Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 04.08.95р. №217 та окремим дорученням Прем»єр-Міністра України від 18.08.95р. №4211/96 позивач визначений позичальником кредиту в сумі 25,0млн. доларів США в рамках міжурядової програми ПЛ-480. Між Міністерством фінансів України, позивачем та третьою особою укладено Кредитну угоду від 07.10.96р. №07/04-113. Надання кредиту здійснювалося шляхом перерахування Товарно-кредитною корпорацією (США) коштів безпосередньо на користь американських експортерів та транспортних компаній в рахунок кредиту за поставлений соєвий шрот та транспортування його в Україну проти безвідзивних документарних акредитивів по кредиту США ПЛ-480 в сумі 25млн. доларів США, що залучається позивачем.

Крім того, як пояснила третя особа, починаючи з 1998 року позивач не забезпечував валютні кошти для виконання планових платежів по кредиту, що призвело до того, що виконання зобов»язань перед іноземним кредитором здійснювалося з використанням коштів державного бюджету, у зв»язку з чим у позивача виникла заборгованість перед державним бюджетом в сумі 25 086 838,7 доларів США.

У зв”язку з цим суд вважає правомірним нарахування позивачем штрафних санкцій на підставі ст. 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 4.1 договору №63-8-365 від 02.10.95р. передбачено, що в разі несвоєчасного перерахування коштів згідно п.3.1 договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми платежів за кожний день прострочки.

Тобто, п.4.1 договору закріплений більший розмір пені, ніж це передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, у зв”язку з чим господарський суд вважає, що позивач правомірно здійснює нарахування пені у розмірі 0,1%.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 13 007,46грн., а також штрафу в сумі 15 459,65грн., з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

За розрахунком суду сума 3% річних складає 1 466,8 доларів США із розрахунку:

-стосовно платежу за 2006 рік в сумі 9 988,97 доларів США: за період з 01.11.06р. по 01.07.09р.: 9 988,97 доларів США х 973 дня х 3% / 365 = 798,84 доларів США;

- стосовно платежу за 2007 рік в сумі 9656,01 доларів США: за період з 01.11.07р. по 01.07.09р.: 9656,01 доларів США х 608 днів х 3% / 365 = 482,53 доларів США;

- стосовно платежу за 2008 рік в сумі 9323,04 доларів США: за період з 01.11.08р. по 01.07.09р.: 9323,04 доларів США х 242 дня х 3% / 365 = 185,43 доларів США;

Однак позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 869,04 доларів США, що еквівалентна 6 625,56грн., тобто в меншому розмірі, у зв»язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача в частині того, що на цей час відсутні документи, що підтверджували б договірні відносини між позивачем та відповідачем у визначений період, спростовується наявним в матеріалах справи договором №63-8-365 на поставку соєвих шротів та повернення валютного кредиту, строк дії якого не скінчився,

Також суд вважає безпідставними та не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що 28.05.99р. арбітражним судом Донецької області по справі №3/2б було визнано Держплемптахозавод ім. Чкалова (правонаступником якого є ВАТ «Племінний птахозавод імені Чкалова») банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура, а згідно ст. 15 Закону України «Про банкрутство», в редакції на дату винесення постанови арбітражного суду, з моменту визнання боржника банкрутом вважаються такими що минули строки усіх боргових зобов»язань банкрута, у зв»язку з чим відповідач вважає, що з 29.05.99р. почав свій перебіг строк позовної давності, який закінчився 30.05.2002р.

Заперечення відповідача в частині того, що позивачем неправомірно нараховані штрафні санкції на підставі ст. 231 Господарського кодексу України так як жодна із сторін не є державним підприємством судом до уваги не приймається, оскільки в даному випадку підставою для застосування пені та штрафу згідно ст. 231 Господарського кодексу України є те, що виконання порушеного зобов»язання фінансується за рахунок державного кредиту, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 17, 193, 230-232 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги з урахуванням уточнення задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Племінний птахозавод імені Чкалова» на користь Виробничо-наукового об»єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром» заборгованість в сумі 220 852,18грн., пеню в сумі 13 007,46грн., штраф в сумі 15 459,64грн., 3% річних в сумі 6 625,56грн., витрати по оплаті держмита в сумі 2 559,44грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 206,46грн.

В іншій частині позову відмовити.

В судовому засіданні 27.08.09р. оголошено повний текст рішення.

Суддя