Рішення № 4857936, 13.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2009 р. Справа № 10/1896

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача – Кучеренка С.П. –за довіреністю,

відповідача –Боксер І.Ю. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

до Відкритого акціонерного товариства «Азот»

про стягнення 6 266 941,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5 867 770,92 грн. основного боргу за послуги транспортування природного газу, 94 207,06 грн. - боргу з урахуванням індексу інфляції, 35 206,63 грн. – 3% річних, 269 756,70 грн. пені.

Відповідач проти позову заперечив частково, мотивуючи це тим, що ним сплачено позивачеві частину заявленого до стягнення боргу, в сумі 900 000 грн. та в частині стягнення інфляційних, річних, пені.

У засіданні суду оголошувалася перерва для здійснення сторонами звірки взаєморозрахунків.

Після звірки розрахунків позивач підтвердив сплату відповідачем частини боргу, в сумі 900 000 грн., після подачі ним позову до суду, уточнив позовні вимоги з врахуванням донарахувань сум пені, інфляційних, річних за час, що сплинув після подачі позову до суду.

Згідно з уточненими вимогами позивач заявив до стягнення 4 967 770,92 грн. основного боргу за надані послуги по транспортуванню природного газу, 321 371, 91 грн. пені, 91 684,33 грн. –боргу з урахуванням індексу інфляції, 42 245,06 грн. –3% річних.

Відповідач вказані вимоги визнав частково на суму боргу –4 967 770,92 грн., пені –320 829,44 грн., інфляційних –91 684,33 грн., 3% річних –42 171,09 грн.

Крім того відповідач подав суду клопотання про зменшення судом розміру пені, яка підлягає стягненню.

Представник позивача проти цього клопотання заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню судом частково з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів, що на підставі договору № 01-1/375-211, укладеного сторонами 29.02.2008 р. (у подальшому тексті «договір»у відмінках) та додаткових угод до нього від 26.08.2008 р., 31.12.2008 р. він, у квітні 2009 року надав відповідачеві послуги з транспортування 89 067 561 м3 природного газу, вартість яких, за встановленими сторонами, тарифами становить 5 867 770,92 грн.

Це підтверджено поданими суду письмовими доказами –копіями вказаного договору та додаткових угод до нього, акту виконаних робіт по транспортуванню газу від 06.05.2009 р. та не спростовано відповідачем.

Згідно з п.п. 6.1 п. 6 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 90 (дев’яносто) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 5 числа поточного місяця;

- остаточний розрахунок за спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за раніше надані послуги.

До дня подачі позивачем позову до суду відповідач не здійснював розрахунки з позивачем, чим порушив умови договору. Заборгованість його перед позивачем становила 5 867 770,92 грн..

У період з 23.07.2009 р. по 30.07.2009 р. відповідач сплатив позивачеві частину боргу, в сумі 900 000 грн. Це підтверджено поданими суду копіями платіжних доручень та позивачем.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За викладених обставин та на підставі вказаних норм Цивільного кодексу стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг в сумі 4 967 770,92 грн.

Провадження у справі в частині стягнення 900 000 грн. боргу підлягає припиненню судом згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору на день його вирішення судом.

Згідно з п.п. 7.2 п. 7 договору сторін позивачем перерахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 321 371,91 грн. Однак, розмір пені позивачем визначений неправильно.

Пеня за період несвоєчасної оплати відповідачем послуг з транспортування газу (з 10.05.2009 р. по 06.07.2009 р.) становить та підлягає стягненню в розмірі 320 829,44 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з цією нормою чинного законодавства позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 91 684,33 грн. втрат інфляції (інфляційних) та 42 245,06 грн. –3% річних за час прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання.

Однак сума 3% річних визначена позивачем неправильно. Стягненню з відповідача підлягають 3% річні в сумі 42 171,09 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Відповідач просить суд зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, мотивуючи це складним фінансово-економічним станом підприємства, відсутність відшкодування йому з державного бюджету сум ПДВ у зазначених розмірах тощо.

Згідно з ст. 83 ГПК України, на яку посилається відповідач у клопотанні, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Складний фінансовий стан відповідача та вказані ним інші причини не є винятковими в нинішній економічній ситуації в країні. Вони в рівній мірі впливають на економічний стан як позивача, так і відповідача, інших учасників виробничо-господарських правовідносин.

Інших підстав для зменшення пені відповідач не вказав. Тому, підстави для застосування судом п. 3) ст. 83 ГПК України відсутні.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати, згідно з ст. 49 ГПК України, покладаються на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код 00203826, на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз”, м. Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402, 4 967 770,92 грн. основного боргу, 91 684,33 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 42 171,09 грн. –3% річних, 320 829,44 грн. пені, 25 500,00 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Провадження у справі в частині стягнення 900 000,00 грн. припинити.

В решті позову відмовити.

СУДДЯ В.В.Шумко

Повний текст рішення виготовлений

та підписаний 17.08.2009 р.