Рішення № 4857927, 02.09.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

”01” вересня 2009 року справа № 11/123

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”, м. Київ

в особі: Центру електрозв’язку № 4 Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства ?Укртелеком? 16600, м. Ніжин, вул. Московська, 5а

Відповідач: Державне підприємство „Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння”, 16612, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 131

Предмет спору: про стягнення заборгованості 4510,80 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Адаменко І.І. - юрисконсульт, дов. № 6338 від 21.07.2009р.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 4 Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” м. Ніжин подано позов до Державного підприємства „Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння” м. Ніжин про стягнення 4510,80 грн. заборгованості, в тому числі 4197,09 грн. основного боргу за надані послуги електрозв’язку, 118,11 грн. пені, 165,00 грн. інфляційних та 30,60 грн. річних.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначені судові засідання представника не направив, причина неявки невідома. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином.

На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.

Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір „Про надання послуг електрозв’язку” № 276 від 01.02.2008р. (далі –Договір).

Згідно Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, введених в дію Постановою КМУ України № 720 від 09.08.2005р. (далі –Правила), та умов Договору підприємство зв’язку надає послуги, а споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 4.5 Договору та п. 40 Правил розрахунки за отримані телекомунікаційні послуги проводяться Споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу телекомунікаційні послуги в період з 01.01.2009р. по 01.07.2009р. на загальну суму 6225,06 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач, в порушення вимог Договору, своєчасно та в повному обсязі вартість отриманих послуг не сплатив.

Заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 4197,09 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати наданих послуг, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги по стягненню 4197,09 грн. основного боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно ч.2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” № 1280-IV від 18.11.2003р. та п. 5.8 Договору у разі затримки плати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, що обчислюється від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданого розрахунку, нараховано відповідачу за період з 21.02.2009р. по 21.07.2009р. та пред’явлено до стягнення пеню за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 118,11 грн., інфляційні в сумі 165,00 грн. та 3 % річних в розмірі 30,60 грн.

Відповідач доказів погашення даних сум нарахувань не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних є правомірними, підтверджуються матеріалам справи і підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння” (16612, м. Ніжин, вул.. Прилуцька, 131, р/р 26009211862800 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 08457704) на користь Відкритого акціонерного товариства ?Укртелеком? (м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, р/р 260016572 в ЧОД ВАТ ?Райффайзен банк Аваль?, МФО 353348, код 01189425) 4510,80 грн. заборгованості, в тому числі 4197,09 грн. основного боргу, 118,11 грн. пені, 165,00 грн. інфляційних, 30,60 грн. річних; 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.09.2009р., на підставі ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 02.09.2009р.

Суддя Ю.М. Бобров

02.09.09