Рішення № 4856821, 31.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.09 Справа№ 25/174

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:

Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване управління “Стальконструкція” №137 (м.Львів)

до відповідача:

Відкритого акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика” (м.Львів)

про :

стягнення заборгованості в сумі 374 669,18 грн.

Суддя :

В.М. Пазичев

При секретарі :

І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:

Качмар М.Я.-представник, довіреність від 03.08.2009 року

від відповідача:

Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване управління “Стальконструкція” №137 (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 374 669,18 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.07.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.07.2009 року. Ухвалою від 27.07.2009 року розгляд справи відкладено до 03.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 03.08.2009 року розгляд справи відкладено до 10.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 10.08.2009 року розгляд справи відкладено до 17.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 17.08.2009 року розгляд справи відкладено до 25.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 25.08.2009 року розгляд справи відкладено до 31.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.07.2009 року, про відкладення від 27.07.2009 року, від 03.08.2009 року, від 10.08.2009 року, від 17.08.2009 року, від 25.08.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав, просив суд позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.07.2009 року, про відкладення від 27.07.2009 року, від 03.08.2009 року, від 10.08.2009 року, від 17.08.2009 року, від 25.08.2009 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується записом під №8 вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області від 22.07.2009 року, поштовим повідомленням про вручення №4561181 від 03.08.2009 року, записом під №24 вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області від 05.08.2009 року, записом під №1 від 12.08.2009 року, записом під №25 від 19.08.2009 року, записом під №15 від 26.08.2009 року, а його явка була визначена ухвалою суду обов”язковою.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 31.08.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

06.08.2008 року між Дочірнім підприємством Львівське спеціалізоване управління “Стальконструкція” №137 (надалі –позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Львівська макаронна фабрика” (надалі –відповідач) укладено договір №22/08, згідно якого підрядник за завданням замовника здійснює монтажні роботи на об”єкті “Силоса для зберігання зерна –3шт.”

Згідно п.1.1 даного договору, підрядник за завданням замовника здійснює роботи по монтажу трьох ємностей у відповідності до умов цього договору, а замовник приймає та оплачує її.

Згідно п.4.1 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на основі акту виконаних робіт по формі №2В і довідки про вартість виконаних робіт по формі №3КБ.

Оплата їх здійснюється замовником щомісячно, не пізніше, ніж через п”ять днів після підписання актів виконаних робіт, платіжним дорученням, згідно п.4.2 цього договору.

У жовтні 2008 року даний договір був виконаний, що підтверджується актами приймання виконаних робіт. За твердженням позивача, останній виконав свої зобов”язання належним чином і в належний термін, а загальна сума виконаних робіт, згідно з цими актами, становить 150 000,00 грн., тобто, сума заборгованості становить 150 000,00 грн.

Відповідно до п.6.2 договору №22/08, у разі затримки розрахунків, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від суми оплати за кожний день прострочення, але не більше 30% від загальної вартості робіт. За підрахунком позивача, розмір пені за договором №22/08 від 06.08.2008 року складає 45 000,00 грн.

Крім того, позивачем нараховані 3% річних за весь час прострочення платежу за договором №22/08 від 06.08.2008 року в розмірі 2 231,50 грн. та інфляційні збитки в розмірі 13 200,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №22/08 становить 210 431,50 грн.

Крім того, 06.10.2008 року між Дочірнім підприємством Львівське спеціалізоване управління “Стальконструкція” №137 (надалі –позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Львівська макаронна фабрика” (надалі –відповідач) укладено договір №32/08, згідно якого підрядник за завданням замовника здійснює монтаж розвантажувально-завантажувального обладнання і металеві конструкції каркасу під обладнання на об”єкті “Будівництво млина”.

Відповідно до п.1.1 даного догвоору, підрядник за завданням замовника здійснює роботи по монтажу обладнання у відповідності до умов цього договору, а замовник приймає та оплачує її.

Згідно п.4.1 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на основі акту виконаних робіт по формі №2В і довідки про вартість виконаних робіт по формі №3КБ.

Оплата їх здійснюється замовником щомісячно, не пізніше, ніж через п”ять днів після підписання актів виконаних робіт, платіжним дорученням, згідно п.4.2 цього договору.

У 2008 року позивачем було виконано роботи на суму 117 093,60 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт. Загальна сума виконаних робіт, згідно з цими актами становить 117 093,60 грн., тобто, сума боргу становить 117 093,60 грн.

Відповідно до п.6.2 договору №32/08, у разі затримки розрахунків, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від суми оплати за кожний день прострочення, але не більше 30% від загальної вартості робіт. За підрахунком позивача, розмір пені за договором №328 складає 35 128,08 грн.

Крім того, позивачем нараховані 3% річних за весь час прострочення платежу за договором №32/08 в розмірі 1 741,90 грн., а також інфляційні збитки в розмірі 10 304,10 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №32/08 становить 164 267,68 грн.

Відповідач, на думку позивача, не виконав належним чином свої зобов”язання по оплаті виконаних робіт відповідно до умов договору №22/08 та договору №32/08.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницбку діяльність, зобов”язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов”язаними з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема –сплата неустойки (пеня, штраф).

Позивачем нараховано пеню, яка, відповідно до розрахунку, складає за договором №22/08 45 000,00 грн., а за договором №32/08 –35 128,08 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні по сплаті штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобо”язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов”язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов”язанні, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов”язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Це положення доповнюється також і змістом ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та положенням п.3 ст.83 ГПК України, згідно якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання.

Враховуючи відсутність збитків у позивача та великий розмір штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що наявні обставини є поважними для зменшення штрафних санкцій на 50%. Таким чином розмір пені, який підлягає стягненню, становить за договором №22/08 –22 500,00 грн., а за договором №32/08 –17 564,04 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване управління “Стальконструкція” №137 (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика” (м.Львів) в частині стягнення заборгованості в сумі 334 635,14 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжні доручення №771 від 11.06.2009 року на суму 3 800,00 грн. про сплату державного мита та №773 від 11.06.2009 року на суму 315,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика” (79022, м.Львів, вул.Городоцька,170; р/р 26000100150001 в філії ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ, МФО 325978, ЗКПО 00382355) на користь Дочірнього підприємства Львівське спеціалізоване управління “Стальконструкція” №137 (79040, м.Львів, вул.Конюшинна,5, р/р 26001301417086 в філії “Відділення Промінвестбанку м.Львова”, МФО 325633, ЗКПО 01413715) – 334 635 (триста тридцять чотири тисячі шістсот тридцять п”ять) грн. 14 коп. боргу, 3 382 (три тисячі триста вісімдесят дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 280 (двісті вісімдесят) грн. 35 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя