Рішення № 4856710, 15.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.09 р. Справа № 28/169

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

присекретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом АЛЬТЕРА”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудсервіс”, м. Донецьк

про стягнення 19535 грн. 71 коп.

Представники:

Від? позивача: Болобан В.Г.

Від відповідача: Костенко І.А.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 25.08.2009р. по 07.09.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом АЛЬТЕРА”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудсервіс”, м..Донецьк, про стягнення 19535грн.71коп., в т.ч. пеню в розмірі 9755 грн. 19 коп., інфляційні витрати в розмірі 8560 грн. 59 коп., 3% річних в розмірі 1219 грн. 39 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №141 від 19.12.2008р., додаток №1 від 19.12.2008р. та протокол розбіжностей до даного договору, видаткові накладні №1ТДАЦ00070 від 13.01.2009р., №1ТДАЦ00071 від 13.01.2009р., №1ТДАЦ00081 від 13.01.2009р., товарно-транспортні накладні, реєстр платежів по банку.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.07.2009р. порушив провадження у справі № 28/169 та призначив її розгляд на 03.08.2009р.

До господарського суду Донецької області надійшов відзив №962 від 25.08.2009р., відповідно до якого відповідач просить суд відповідно до ст. 83 ГПК України зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

14.09.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява б/н від 14.09.2009р. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором поставки №141 від 19.12.2008р. в розмірі 7660 грн. 25 коп. Про позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат в заяві не зазначено. Тобто суд вважає, що цією заявою позивач зменшив розмір пені (штрафних санкцій). Суд приймає до уваги зменшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

15.09.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява б/н від 15.09.2009р., відповідно до якої останній відмовляється від стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 8560 грн. 59 коп. та 3% річних в розмірі 1219 грн. 39 коп., а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму пеню в розмірі 8000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 80грн.36 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 48 грн.32 коп. Та також зазначив, що з наслідками відмови від частини позовних вимог ознайомлений. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Сторони уклали між собою договір постачання №141 від 19.12.2008р. (далі – договір), згідно умов якого позивач (постачальник) зобов’язався поставляти відповідачу (покупцю) алкогольні напої (товар) партіями відповідно замовленням останнього, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (п.1.1. договору).

Найменування, асортимент, кількість товару кожної партії вказуються в видаткових і товарно-транспортних накладних. Ціна товару визначається на підставі прайс-листів постачальника (п. 1.2. договору ).

Відповідно до п. 3.7. договору в редакції протоколу розбіжностей право власності на товар і ризик випадкової загибелі до покупця переходить в момент підписання накладної повноважними представниками сторін даного договору. Повноваження осіб на прийняття товару підтверджується довіреністю оформленої відповідно з законодавством.

Загальна сума договору визначається відповідно фактично поставленого товару за накладними протягом строку дії даного договору (п. 4.7. договору).

Даний договір вступає в силу з моменту (дати) підписання його сторонами і діє до 31.12.2009р., а за грошовими зобов’язаннями – до їх повного виконання (п. 6.1. договору).

Договір підписаний з додатком №1 від19.12.2008р. та протоколом розбіжностей.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його

у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки продукції за договором постачання №141 від 19.12.2008р.

На виконання умов договору позивач поставив товар на суму 292707грн.40коп. відповідачу, що підтверджується видатковими накладними №1ТДАЦ00070 від 13.01.2009р., №1ТДАЦ00071 від 13.01.2009р., №1ТДАЦ00081 від 13.01.2009р. та товарно-транспортними накладними від 13.01.2009р., наявними в матеріалах справи. В зазначених накладних є посилання на договір №141 від 19.12.2008р.

Факт отримання товару підтверджується печаткою та підписом представника відповідача на накладних в графі „одержав (ла)”.

Відповідач також в засіданні суду підтвердив, що товар по накладним отримував (протокол судового засідання від 03.08.2009р.).

Відповідно до п.4.3 договору (в редакції протоколу розбіжностей) та додатку №1 від 19.12.2008р. до договору поставки №141 від 19.12.2008р. оплата партії товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Укладений Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач в позовній заяві зазначив, що частково товар був списаний на бій при транспортуванні, частково повернутий, на підставі зазначеного відповідач зобов’язаний був оплатити товар в розмірі 225279 грн. 01 коп. в строк до 12.02.2009р.

Проте відповідач свої зобов’язання не виконав у встановлений строк і оплатив поставлену продукцію в розмірі 225279 грн. 00 коп. за період з 01.04.2009р. по 18.05.2009р., що підтверджується відповідним банківським реєстром платежів.

Відповідач у відзиві №962 від 25.08.20209р. просить суд відповідно до ст. 83 ГПК України зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на вкрай тяжкий фінансовий стан підприємства. Та одночасно надав контррозрахунок пені, інфляційних витрат, 3% річних. Відповідно до даного контрозрахунку сума пені складає 9755 грн. 33 коп., інфляційні витрати – 6578 грн. 15 коп., 3% річних – 1219 грн. 15 коп.

Сплата пені за несвоєчасну оплату товару передбачена п. 7.3 договору. Таким чином, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 8000 грн. 00 коп. за період з 13.02.2009р. по 17.05.2009р. (з урахуванням періоду оплат) (відповідно до заяви б/н від 15.09.2009р.).

Згідно пунктом 7.3. договору у випадку прострочення оплати прийнятого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від суми боргу за кожен день такої прострочки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, здійснивши перерахунок пені за прострочення виконання зобов’язання, встановив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом АЛЬТЕРА”, м. Донецьк щодо стягнення пені з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудсервіс”, м. Донецьк підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 8000грн. 00 коп. за період з 13.02.2009р. по 17.05.2009р. (з урахуванням періоду оплат).

Як встановлено судом, позивач 15.09.2009р. до канцелярії господарського суду надав заяву б/н від 15.09.2009р. в якій позивач відмовляється від стягнення інфляційних витрат в розмірі 8560 грн. 59 коп. та 3% річних в розмірі 1219 грн. 39 коп. Та також зазначив, що з наслідками відмови від частини позовних вимог ознайомлений.

Вивчення матеріалів справи дає підстави стверджувати, що відмова позивача від позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом.

До прийняття відмови позивача від позову господарським судом у відповідності з вимогами ст.78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій. Одночасно, позивач ознайомлений з наслідками відмови від позовних вимог, про що є посилання у вказаній вище заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 8560 грн. 59 коп. та 3% річних в розмірі 1219 грн. 39 коп. слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, у зв’язку з відмовою позивача від частини позовних вимог та прийнятті цієї відмови господарським судом.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з роз’ясненнями Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.97 р. N02-5/289 вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В силу п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи рішення суд не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки, яка підлягала стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Таким чином, суд не вбачає за можливе реалізували своє відповідне право, передбачене ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, що в свою чергу не можна вважати порушенням або неправильним застосуванням судами норм матеріального або процесуального права.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009р. N 693 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент подачі позивачем позовної заяви (16.07.2009р.) складав 118 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 118 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви додане платіжне доручення №1я486 від 10.07.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315грн.00коп., що не відповідає встановленому законодавством України розміру.

За таких обставин, за висновками суду надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197грн.00коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 47, 49, 77, 78, п. 4 ст. 80, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог.

Провадження у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудсервіс”, м. Донецьк, інфляційних витрат в розмірі 8560 грн. 59 коп. та 3% річних в розмірі 1219 грн. 39 коп., припинити, у зв’язку з відмовою позивача від частини позовних вимог та прийнятті цієї відмови господарським судом.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом АЛЬТЕРА”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фудсервіс”, м. Донецьк.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудсервіс” (83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1-В, ЄДРПОУ 32965531, п/р 26004959969017 в філії ЗАТ „ПУМБ” в м.Донецьку, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом АЛЬТЕРА” (83114, м.Донецьк, вул.Університетська, 80-В, ЄДРПОУ 36167449, р/р 26004001000642 в ТОВ КБ „Український фінансовий світ”, МФО 377777) пеню в розмірі 8000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 80грн.00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 48 грн.32 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий Дом АЛЬТЕРА” (83114, м.Донецьк, вул.Університетська, 80-В, ЄДРПОУ 36167449, р/р 26004001000642 в ТОВ КБ „Український фінансовий світ”, МФО 377777) з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197 грн. 00 коп.

Видати довідку.

У судовому засіданні 15.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 15.09.2009р.

Суддя