Рішення № 4856097, 25.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" серпня 2009 р. Справа № 10/194-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/154-09

за позовом державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Стиль», с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 16922,80 грн.

Представники сторін:

від позивача: Слюсар С.А. –довіреність № 56/1 від 13.01.2009р.;

від відповідача: Неділько І.С. –директор (протокол № 1 від 08.04.2003р.).

обставини справи:

Державне науково-виробниче підприємство «Електронмаш»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Стиль»про стягнення 15617,71 грн. –основного боргу, 850 грн. –пені, 455,09 грн. –інфляційних втрат, що виникли в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за Договором оренди № 2547 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 26.12.2005р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2009р. порушено провадження у справі №10/194-09, розгляд якої призначено на 25.08.2009р.

В судовому засіданні 25.08.2009р., на підставі ст. 22 ГПК України, присутнім представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 20.08.2009р. за № 56/16, в якій позивач просить стягнути з відповідача 22043,62 грн. –основного боргу, 1346,67 грн. –пені, 455,09 грн. –інфляційних втрат.

Крім того, представником позивача було подано клопотання від 21.08.2009р. за № 56/19 про залучення до справи в якості третьої особи на стороні позивача Регіональне відділення ФДМ України по м. Києву, оскільки згідно п. 3.3 Договору оренди № 2547 від 26.12.2005р., п.п. 2 п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами) та листа Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву № 3004-9707 від 27.12.2005р., 70% орендної плати спрямовується до державного бюджету, а 30% орендної плати спрямовується ДНВП «Електронмаш», як балансоутримувачу орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності.

Суд, розглянувши клопотання позивача про залучення до справи в якості третьої особи на стороні позивача Регіональне відділення ФДМ України по м. Києву вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не оспорюється факт належності орендованого майна до державної власності та не заперечується порядок розподілення орендної плати. Отже, відсутні підстави, в силу приписів ст. 27 ГПК України, для залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, але письмовий відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2005р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі –орендодавець) та відповідачем (далі –орендар) було укладено Договір оренди № 2547 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 178,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, що знаходиться на балансі Державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш»(далі –балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва меблів (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 10.1. договору, договір укладено на 11 (одинадцять) місяців, що діє з 26 грудня 2005 року по 26 листопада 2006 року.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання –передачі майна. Факт отримання відповідачем у користування приміщення загальною площею 178,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, підтверджується актом приймання –передачі в оренду нерухомого майна від 26.12.2005р., підписаного в двосторонньому порядку та копія якого додана до матеріалів справи.

Згідно з листами Регіонального відділення ФДМУ по м. Києву від 27.12.2006 за № 30-04/10453 і від 03.12.2007 за № 30-04/9517, на підставі ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 10.5. договору, строк дії Договору оренди № 2547 від 26.12.2005р. вважаєтьсь продовженим на наступний термін, на тих же умовах.

Між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі –орендодавець) та відповідачем було укладено Додатковий договір № 1 від 03.03.2007р. та Договір № 2547/02 від 22.09.2008р. про внесення змін до договору оренди № 2547 від 26.12.2005р., якими вносились зміни щодо розміру орендної плати.

Згідно з п. 3.1 договору, в редакції Договору № 2547/02 від 22.09.2008р. про внесення змін до договору оренди № 2547 від 26.12.2005р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –серпень 2008р. : 5557,25 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору, перерахування здійснюються орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 30% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов’язання за договором, своєчасно та в повному обсязі не сплачував орендну плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача, в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з січня по липень 2009 року в сумі 22043,62 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування майном.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 22043,62 грн. підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно п. 3.5. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, на підставі п. 3.5 Договору оренди від 26.12.2005р., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1346,67 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені та задовольняє її за розрахунком позивача в сумі 1346,67 грн.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Судом перевірено правильність нарахування індексу інфляції та задовольняє його за розрахунком позивача у сумі 455,09 грн.

Беручи до уваги викладені вище обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Стиль»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Шкільний, 1Б, кв. 22; код ЄДРПОУ 32498259) на користь державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш»(03180, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4; код ЄДРПОУ 14312789) 22043 (двадцять дві тисячі сорок три) грн. 62 коп. –основного боргу, 1346 (одна тисяча триста сорок шість) грн. 67 коп. - пені, 455 (чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 09 коп. –інфляційні втрати, 238 (двісті тридцять вісім) грн. 57 коп. –державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –07.09.2009 р.