Рішення № 4856055, 09.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2009 р.

Справа № 26/140-09-3433

За позовом : Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний

комбінат „Запоріжсталь” ( далі –позивач)

до відповідача : Державного підприємства „Одеська залізниця” ( далі - відповідач)

про стягнення 16182,94 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Лахматова К.Г. за довіреністю від 15.12.2008 р.

Колесник В.А. за довіреністю від 05.01.2009 р.

від відповідача : Гордієнко М.В. за довіреністю від 05.03.2009 р.

Суть спору : стягнення вартості недостачі вантажу –прокату чорних металів.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги не визнає, про що зазначив у відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 16182,94 грн. –вартості недостачі вантажу –прокату чорних металів посилаючись на наступне.

По залізничній накладній № 45834622 від 28.01.2009 р., яка відповідно до приписів ст. 6 Статуту залізниць України ( далі –Статут залізниць) та ст. 909 ЦК України є договором перевезення вантажу, вантажовідправник ( позивач по справі ) відпустив зі станції відправлення "Запоріжжя Ліве” Придніпровської залізниці до станції призначення „Одеса-порт” Одеської залізниці на адресу Одеського морського торговельного порту вантаж –прокат чорних металів не пойменовані у алфавіті у відкритому вагоні № 66733965 в пакетах масою 64490 кг.

Відповідно до вказаної залізничної накладної вказаний вантаж закріплено і розміщено, згідно п.4.2.4 гл. 3 Дод. до УМВС у 2 яруси та маркировані 2-ма контрольними поперечним стрічками.

Під час комісійної перевірки вказаного вагону 2 лютого 2009 р. на станції Знаменка виявлено, що одна пачка пошкоджена, на ній розірвані всі пакувальні стрічки, про що на тій же станції складений акт загальної форми № 4452, згідно якого - по документам у вказаному вагоні значиться 10 пачок у два яруси. Фактично у вагон завантажено 10 пачок у два яруси. У нижньому ярусі завантажено 8 пачок поперек вагону. У другому верхньому ярусі завантажено 2 пачки у головній та хвостовій частині вагону над тележками по одній пачці. Є доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркірування вапном. У всіх інших пачках всі окантовочні стрічки справні, не порушені.

У додаток до вказаного акту загальної форми на цій же станції у той же день складено комерційний акт БК 047849*104/153, згідно якого вказаний вагон у технічному стані є справним. На одній пачці є ярлик у якому зазначено: марки сталі СТЗКП, плавка № 000729048, партія № 2821, розміри 2,00х1250х2500 мм, брутто 6420 кг, нетто 6405 кг., кількість товару 128 шт. При перерахуванні в пачці ув’язаній нестандартним способом встановлено кількість товару - 10 шт., що на 118 шт. менше зазначеної на ярлику. Для визначення нестачі вантажу здійснено переважування вагону, виявлено різниця ваги проти упаковочного ярлика на 5870 кг.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Позивач вважає, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо схоронності вантажу, тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача вимоги не визнає, про що надав відзив, згідно якого, зокрема, ним не визнається вина залізниці у несхоронності вказаного вантажу під час перевезення, з посиланням на ст. 111 Статуту залізниць. З цих підстав просить у позові відмовити.

Дослідивши надані сторонами докази, вислухавши представників сторін, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З вказаних вище актів загальної форми та комерційного акту убачається, що у вказаному вище вагоні при перевезенні вказаного вантажу мала місце недостача перевозимого вантажу - прокату чорних металів вагою брутто 5870 кг. Про цей розмір ваги свідчить як вказаний вище комерційний акт так і відмітка в п. 5 вказаної залізничної накладної.

Вказані акти складені уповноваженими на то особами, відповідно до вимог статті 129 Статуту залізниць, якою передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року N 334, містять суттєві для вирішення даного спору данні і сумніву у суду не викликають. Тому суд приймає їх до уваги як обґрунтування вимог позивача.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, (далі –Правила) - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до п.27 цих же правил Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить : 0,5% маси всіх інших вантажів.

Вказаний вище вантаж відноситься до інших вантажів, згідно змісту п.27 вказаних Правил.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір недостачі з урахуванням природної втрати 0,5 % складає 16182,94 грн.

Такий же розрахунок наданий і представником залізниці.

Дослідивши надані розрахунки, суд вважає їх правильними, тому вони приймаються судом до уваги.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до п. а ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Аналізуючи вищевказане у сукупності, суд вважає, що оскільки у вказаному вагоні мало місце доступ до вантажу та виявлено нестача вантажу при його перевезенні, що підтверджується вказаними вище актами загальної форми та комерційним актом, що свідчить про несхоронність вантажу при перевезені, то у даному випадку є вина залізниці у заподіянні вказаної недостачі.

З приведених підстав суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиву на позов, оскільки вони суперечать вказаним вище актам загальної форми та комерційному акту.

Зазначення відповідача про справність вказаного вагону суд приймає до уваги, оскільки це підтверджується вищевказаним комерційним актом.

З приведеного випливає, що залізницею не доведено відсутність її вини у недостачі вантажу позивача при перевезенні.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в повному обсягу.

Згідно ст. 44,49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; ОКПО 01071315 ) на користь відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” ( 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; р/р 26003032840001 у АКБ „Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 00191230 ) : вартість недостачі вантажу в сумі 16 182 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 94 коп., державного мита в сумі 161 (сто шістдесят одна) грн. 83 коп. та 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя