Рішення № 4855942, 23.09.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2009 р. Справа № 15/117

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобкет-Україна"

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство "Дубномолоко"

про стягнення в сумі 377 664 грн. 63 коп.

Суддя Коломис В. В.

Секретар судового засідання Михалевська Л.В.

Представники:

Від позивача : Нестеришин Т.С.(дов.№ 159 від 23.07.09 р.)

Від відповідача : Фінкевич В.Г. (дов. №31 від 29.04.09р.)

Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобкет-Україна", м.Київ звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дубномолоко", м.Дубно 377664,63 грн., в тому числі 222151,90 грн. основного боргу, 64846,63 грн. інфляційних нарахувань, 10435,32 грн. відсотків річних та 80230,78 грн. пені.

В процесі розгляду справи позивач на вимогу суду уточнив позовні вимоги в частині стягнення пені (а.с.32-33). Відповідно до останньої, просить суд стягнути з відповідача 29575,03 грн. пені.

Відповідач у відзиві на позов і його представник безпосередньо в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення 208042,20 грн. вартості поставленого за видатковою накладною від 10.01.08р. обладнання.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то на думку відповідача позивачем пропущено встановлений законодавством строк позовної давності на її стягнення. Крім того, зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення вартості щітки для канав в сумі 14109,70 грн. є безпідставними, оскільки дана поставка здійснювалась поза межами договору №30/07 від 20.12.07р. Оскільки вимоги про її оплату позивач в установленому порядку не пред'являв, позовні вимоги в частині стягнення її вартості, як і здійснених позивачем додаткових нарахувань штрафних санкцій, на думку відповідача до задоволення не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог (уточнених).

При цьому, суд встановив та врахував таке.

20 грудня 2007 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу за №30/07 з додатком №1 (специфікацією) (далі договір, а.с. 10-13), відповідно з яким позивач зобов'язувався продати відповідачу навантажувач ВОВСАТ S154Н з навісним обладнанням (далі товар), згідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною договору, в комплектації згідно заводської норми (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, сума договору складає 382886,34 грн.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору, згідно видаткової накладної № РН-0000001 від 10 січня 2008 року на підставі довіреності відповідача ЯНР № 431716 від 10.01.08р. через Петровську Г.В. було поставлено останньому товар, згідно специфікації на загальну суму 372908,10 грн. (а.с.14-15).

11 січня 2008 року між сторонами у справі був складений та підписаний Акт прийому-передачі та вводу в експлуатацію обладнання "ВОВСАТ" (а.с.19).

Крім того, позивачем по видатковій накладній № РН-0000048 від 05.05.08р. на підставі довіреності відповідача ЯОУ № 879263 від 15.05.08р. через Петровську Г.Д. було поставлено відповідачу передбачену специфікацією щітку для канав на загальну суму 14109,70 грн. (а.с.16-17).

Зазначене відповідає п.п.4.7, 4.8 Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору, оплата по даному договору здійснюється наступним чином: покупець здійснює попередню оплату 114865,90 грн., що складає 30% від суми договору протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення продавцем покупцю відповідного рахунку на оплату. По факту поставки товару та підписання Акта приймання-передачі покупець сплачує продавцю 268020,44 грн., що складає 70% від суми договору протягом 5-ти банківських днів.

Натомість відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань та умов договору, розрахунки за отриманий товар здійснив несвоєчасно і неналежним чином.

Так, 09 січня 2008 року відповідачем, як-то передбачено договором було здійснено попередню оплату в сумі 114856,90 грн. Решту суми, а саме 258042,20 грн. в строк до 18 січня 2008 року відповідач не сплатив.

В подальшому, а саме в період з 17.07.08р. по 30.07.08р. відповідачем було перераховано позивачу коштів на загальну суму 50000,00 грн.

Таким чином, залишок боргу склав 222151,90 грн., за поставлений по накладній № РН-0000001 від 10.01.08р. товар в сумі 208042,20 грн. та за поставлений по накладній № РН-0000048 від 05.05.08р. товар в сумі 14109,70 грн.

Доказів сплати цього боргу відповідач суду не надав, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 222151,90 грн. основного боргу обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і на підставі стст.173, 193, 225 ГК України, стст.509, 525, 526, 530 п.1, 655, 692 ЦК України підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання свого зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Крім того, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; стст. 549, 551, 611 п.3 ЦК України, п.5.2 Договору, передбачена майнова відповідальність.

Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з останнього 64846,63 грн. інфляційних нарахувань, 10435,32 грн. відсотків річних та 29575,03 грн. пені, згідно поданого позивачем розрахунку, в тому числі і уточненого розрахунку пені (а.с.32-33) обгрунтовані та правомірні.

Натомість суд, враховуючи обставини у справі, ступінь вини відповідача у виникненні спору, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу, вважає за можливе застосувати своє право, передбачене п.3 ст.83 ГПК України і зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, як особи, яка порушила зобов'язання до 10 (десяти) відсотків, присудивши до стягнення 2957,50 грн. пені.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача (з врахуванням уточненого розрахунку пені).

Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Дубномолоко" (35600, Рівненська обл., м.Дубно, вул.М.Грушевського,117а, код в ЄДРЮОФОП 05496081, п/р 26006008188 в Рівненській філії КБ "Західінкомбанк", МФО333614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобкет-Україна" (03142, м.Київ, вул.Академіка Кримського, 4а, код в ЄДРЮОФОП 32113941, п/р 26009302261 в філії АКБ "Золоті ворота" м.Києва, МФО 300238) - 222151 грн. 90 коп. основного боргу, 64846 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань; 10435 грн. 32 коп. відсотків річних та 2957 грн. 50 коп. пені, а всього 300391 грн. 35 коп., 3585 грн. 00 коп. понесених судових витрат.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

підписано "28" вересня 2009 р.