Рішення № 4855798, 11.09.2009, Господарський суд Чернігівської області

11.09.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, тел. (0462) 67-28-47

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 11 ” вересня 2009 року справа № 18/130

За позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ніжині

16600, м. Ніжин, вул. Подвойського, 7

До Ічнянського національного природного парку

16700, м. Ічня, вул. Леніна, 23

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Сухін Павло Сергійович

16700, м. Ічня, вул. Леніна, 42/11

про стягнення 24793 грн. 00 коп. в порядку регресу

Суддя А.С. Сидоренко

Представники (в судовому засіданні 08.09.2009р.):

від позивача: Саєнко О.О. –зав. юр. сектору ВДФССНВВПЗ України в Чернігівській області, дов. від 04.03.2009р. № 2-09

від відповідача: Руднік А.М. –пров. юриск-т, дов. від 18.02.2009р. № 29

від третьої особи: Сухін П.С. (особисто)

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 08.09.2009р. по 11.09.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Ніжинським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ніжині (надалі –Позивач) заявлено позов до Ічнянського національного природного парку (надалі –Відповідач) про стягнення в порядку регресу 28031,28 грн. витрат, понесених Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ніжині у зв’язку з відшкодуванням гр. Задої Л.А. шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прокурор та позивач зменшили розмір позовних вимог до 24793,00 грн. Ухвалою господарського суду від 30.07.2009р. зменшення розміру позовних вимог було прийнято судом.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що у відповідності до ст. 1191 Цивільного кодексу України, Позивач, який відшкодував шкоду гр. Задої Л.А., має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи. Оскільки шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки власником якого є Відповідач, за правилами ст. 1187 Цивільного кодексу України, позовні вимоги пред’явлені саме до нього.

Крім того, додатковою підставою пред’явлення позову до Відповідача являється те, що шкода була завдана працівником Ічнянського національного природного парку під час виконання ним своїх трудових обов’язків, а тому, згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України, її зобов’язаний відшкодувати Відповідач.

Відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи свої заперечення тим, що згідно наказу від 24.11.2006р. № 89, автомобіль ВАЗ 21104 був переданий в розпорядження та управління заступнику директора Ічнянського національного природного парку Сухіну П.С. Отже, на думку Відповідача, відшкодовувати шкоду повинен Сухін П.С.

Також, Відповідач звертає увагу суду на те, що гр. Сухін П.С. в момент заподіяння шкоди безпосередньо не виконував свої трудові обов’язки. Дана обставина встановлена вироком Ічнянського районного суду від 10.07.2007р.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2009р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено гр. Сухіна Павла Сергійовича

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора, повноважних представників сторін та третьої особи, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Вироком Ічнянського районного суду від 10.07.2007р. по справі № 1-55/07 заступника директора Ічнянського національного природного парку Сухіна П.С. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Даним вироком встановлено, що 17 квітня 2007 року близько 14 год. 50 хв. Сухін П.С., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем ВАЗ 21104 д/з СВ 59-62 АЕ, що належить Ічнянському національному природному парку, яким здійснював керування відповідно до наказу від 24.11.2006р. № 89, рухався по вул. Леніна, м. Ічня Чернігівської області, з пасажиром Івахно Р.І. В районі ставка „Охотнічий” Сухін П.С. під час виконання маневру виїзду з заокругленням дороги на ділянці з обмеженою оглядовістю, перевищив дозволену швидкість руху в населених пунктах та не враховуючи особливостей дорожньої обстановки, не впорався з керуванням транспортного засобу, здійснив наїзд на велосипедиста Задою Л.А., яка рухалась по краю правої сторони проїзної частини, в попутньому напрямку, не створюючи при цьому ніяких ускладнень чи перешкод для інших учасників руху. В результаті ДТП потерпілі: Івахно Р.І. та Задоя Л.А. отримали тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судмедекспертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Вирок Ічнянського районного суду від 10.07.2007р. не оскаржувався та набрав законної сили.

За правилами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався при дорожньо –транспортній пригоді від 05.07.2007р. та Акту № 1 форми Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом.,нещасний випадок, який трапився з гр. Задоєю Л.А. вважається пов’язаним з виробництвом.

У відповідності з ст. ст. 21, 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Позивачем було призначено та сплачено за період з 01.12.2007р. по 30.04.2009р. гр. Задої Л.А. вищевказані страхові виплати на загальну суму 28031,28 грн., що підтверджується довідками від 10.10.2007р. № № 479 –483, постановами від 19.11.2007р. № 2923, від 08.01.2008р., від 31.03.2008р., від 15.10.2008р., від 27.11.2008р., від 31.03.2009р., а також довідкою філії „Ічнянське відділення № 3260” ВАТ „Державний ощадний банк” від 02.09.2009р. № 1757.

Частина страхових виплат на суму 3238,72 грн. була відшкодована Відповідачем після отримання претензії від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки № 09/479 від 03.06.2008р., що підтверджується платіжним дорученням від 19.06.2008р. № 286.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Дана правова норма встановлює загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття. До таких спеціальних умов відносяться:

а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо;

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу. Якщо шкода завдана працівником в робочий час, але діями, які не пов'язані з виконанням трудових (службових) обов'язків, роботодавець відповідальності нести не буде.

Як встановлено вироком Ічнянського районного суду від 10.07.2007р. по справі № 1-55/07, 17.04.2007р. Сухін П.С. разом зі своїм знайомим Івахно Р.І. вживав спиртні напої на кладовищі „Ковалівське”. Згодом Івахно Р.І. попросив Сухіна П.С. підвезти його до РСУ в м. Ічня. Саме по дорозі до РСУ сталася дорожньо – транспортна пригода в якій постраждала гр. Задоя Л.А.

Таким чином, оскільки шкода була завдана працівником Відповідача в робочий час, але діями, які не пов'язані з виконанням трудових (службових) обов'язків, роботодавець відповідальності нести не буде. Отже позовні вимоги з цих підстав задоволенню не підлягають.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що власником автомобіля ВАЗ 21104 д/з СВ 59-62 АЕ, на момент заподіяння шкоди гр. Задої Л.А., був Ічнянський національний природний парк. Тому, саме Відповідач зобов’язаний в порядку регресу відшкодувати Позивачеві понесені ним витрати по виплаті постраждалій особі страхових платежів.

Заперечення Відповідача з посиланням на наказ Ічнянського національного природного парку від 24.11.2006р. № 89 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки даним наказом Сухіна П.С. було призначено лише матеріально відповідальною особою за автотранспорт парку, який надавався йому для експлуатації під час виконання своїх трудових обов’язків.

В судовому засіданні Сухін П.С. пояснив, що будь яких цивільно –правових договорів стосовно автотранспорту з ним не укладалося.

За таких обставин, наказ від 24.11.2006р. № 89 не може свідчити про передачу у володіння третьої особи автомобіля на певній правовій підставі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Ічнянського національного природного парку, м. Ічня, вул. Леніна, 23 (код 33015993, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ніжині, м. Ніжин, вул. Подвойського, 7 (р/р 37176400900005 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 25932519) 24793 грн. 00 коп. в порядку регресу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Ічнянського національного природного парку, м. Ічня, вул. Леніна, 23 (код 33015993, відомості про розрахункові рахунки відсутні) в доход державного бюджету (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) 247 грн. 93 коп. держмита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Ічнянського національного природного парку, м. Ічня, вул. Леніна, 23 (код 33015993, відомості про розрахункові рахунки відсутні) в доход державного бюджету (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31214259700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050000) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко