Рішення № 4855713, 28.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2009

Справа №2-29/3746-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітек» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 3-А, код ЄДРПО України 32157767).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Меганом» (97000, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Красногвардійська, 6, код ЄДРПО України 33713056).

Про стягнення 50 594,59 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітек», звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Меганом» про стягнення заборгованості в сумі 50 594,59 грн., з яких: 33 446,58 грн. сума основного боргу, 2 726,24 грн. – пеня, 1 687,36 грн. - 3% річних та 12 734,41 грн. – індекс інфляції, а також позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує договірні зобов’язання в частині сплати вартості отриманого товару.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак клопотанням від 25.09.2009р. просить суд розглянути справу без участі представника останнього та в підтвердження оплати послуг адвоката додає до клопотання платіжні доручення: №127 від 02.09.2009р. на суму 600,00 грн., №256 від 08.07.2009р. на суму 1 079,50 грн., №352 від 09.09.2009р. на суму 2 000,00 грн. та №358 від 15.09.2009р. на суму 6 320,45 грн.

Суд, вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та розглядає справу без участі представника останнього, а також долучає до матеріалів справи вищевказані платіжні доручення про оплату послуг адвоката Требух Г. М.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов суду не представив, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку ст.. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Слід також зазначити, що розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України та ухвалою від 07.09.2009р. строк розгляду справи було продовжено відповідно до норм ст.. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

22 січня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітек» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Меганом» (покупець) було укладено договір № Ю-0009 (надалі - договір).

Згідно п.1. договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити інгредієнти, допоміжні матеріали для виробництва хліба та хлібобулочних виробів, названі далі – товар, на умовах, передбачених договором або додатками до нього.

Відповідно до п. 1.2. договору якщо товар буде продаватися окремими партіями, то ціни, терміни та умови його передачі визначаються сторонами по кожній окремій партії.

Відповідно до п. 4.1. даного договору ціни на товар узгоджуються сторонами додатково і вказуються у видаткових накладних, що видаються продавцем. В ціну товару включені вартість тари, упаковки, маркірування.

Згідно до п. 5.1 даного договору продавець передає покупцю товар у власність на умовах відстрочення платежу строком на 7 (сім) календарних днів, від дня отримання товару покупцем, за умови, що покупець не має заборгованості за попередньо відвантажений товар.

У виконання умов договору позивач передав у власність покупця товар на загальну суму 33 446,58 грн., згідно наступних накладних: № Ю-0001286 від 22.08.2007р. на загальну суму 4 752,00 грн.; № Ю-0001314 від 29.08.2007р. на загальну суму 9 395,82 грн.; № Ю-0001533 від 12.10.2007р. на загальну суму 5 708,95 грн.; № Ю-0001754 від 21.11.2007р. на загальну суму 4 092,53 грн.; № Ю-0001880 від 11.12.2007р. на загальну суму 5 078,89 грн.; № Ю-00000005 від 04.01.2008р. на загальну суму 4 418,39 грн. (а. с. 18-23). Факт отримання товару відповідачем, підтверджується також наявністю на вказаних накладних підпису повноваженої особи і печатки підприємства відповідача, що в свою чергу свідчить і про те, що у відповідача не було заперечень щодо кількості, якості та вартості товару.

Так, згідно п. 5.1 договору відповідач повинен був здійснити оплату у наступні строки: згідно накладної №Ю-0001286 від 22.08.2007р. до 29 серпня 2007р.; за накладною №Ю-0001314 від 29.08.2007р. до 06 вересня 2007р.; за накладною №Ю-0001533 від 12.10.2007р. до 19 вересня 2007р.;за накладною № Ю-0001754 від 21.11.2007р. до 29 листопада 2007р.; за накладною №Ю-0001880 від 11.12.2007р. до 18 грудня 2007р.; за накладною № Ю-00000005 від 04.01.2008р. до 11 січня 2008р.

Однак, у порушення умов договору, відповідач у встановлені строки не здійснив оплату переданого у власність товару в зв’язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 33 446, 58 грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2008р. (а.с. 24-26).

Судом встановлено, що 28 травня 2009р. відповідачу була направлена претензія №1 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка була отримана 02.06.2009р. уповноваженим представником ТОВ «Компанія Меганом» п. Ломановським, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №0866919 (а. с. 16-17), однак відповідь на зазначену претензію відповідачем надана не була.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 8.1. даного договору при порушенні покупцем грошового зобов'язання встановленого в п. 5.1. цього договору, покупець зобов'язаний сплатити пеню, розмір якої розраховується від суми не перерахованих грошових коштів, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання грошового зобов'язання, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Позивачем розрахована пеня в сумі 2 726,24 грн., 3% річних в розмірі 1 687,36 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 12 734,41 грн. (а.с. 4-5).

Суд, вважає розрахунок позивача обґрунтованим та приймає останній.

Так, на день розгляду справи заборгованість відповідача складає: борг - 33 446, 58 грн.; пеня - 2 726,24 грн., 3% річних в розмірі 1 687,36 грн. та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 12 734,41 грн., а всього 50 594,59 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Відповідач не використав свого права наданого йому вище наведеною нормою та не представив суду докази відсутності заборгованості та контр розрахунок пені, 3% річних та збитків від знецінення коштів, тому позов цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача в якості судових витрат: 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно договору про надання допомоги №28 від 07.07.2009р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнітек» та адвокатом Требух Ганною Миколаївною, вбачається що за правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 10 000,00 грн., однак перелік послуг та їх вартість, які входять в суму 10 000,00 грн. не вказано.

Відсутність зазначених обставин в договорі не дає можливості встановити суду, які конкретні дії були здійснені адвокатом по даній справі та яка вартість кожної з наданих послуг.

Відповідно до ст.. 17 п.д Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМ України 01.10.1999р., в угоді про надання правової допомоги в будь-якому випадку мають бути визначені, зокрема: розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом, тощо).

Відповідно до ст.. 33 вказаних Правил гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару, включають в себе: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з факторів, вказаних у частині третій цієї статті, не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку.

Господарський суд не вбачає безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов’язань з боку відповідача, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітек» до суду, та витратами, на які посилається позивач.

Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, позивач під час звернення з позовом до господарського суду не був обмежений у виборі представника, в тому числі, мав можливість залучити до виконання цих функцій штатного юриста підприємства, якщо він є, або іншу особу та на інших фінансових умовах.

Суд вважає, що в даному випадку необхідно врахувати, адвокат приймав участь лише в одному судовому засіданні, відповідно, враховуючи і підготовчі дії адвоката та складність справи, оплата його послуг в розмірі 10 000,00 грн. є неспіврозмірною.

У контексті зазначених обставин, на думку суду, відшкодування судових витрат, сплачених позивачем за отримання послуг адвоката, підлягає в розмірі 4 000,00 грн., оскільки саме ця сума на думку суду є адекватною та достатньою для отримання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітек».

З урахуванням викладених вище обставин, позов в частині стягнення 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу, підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на правову допомогу в сумі 4 000,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладено, керуючись ст. 49, ст.ст. 82 - 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Меганом» (97000, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Красногвардійська, 6, код ЄДРПО України 33713056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітек» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 3-А, код ЄДРПО України 32157767, р/р 26000001302981 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) борг в сумі - 33 446, 58 грн.; пеню - 2 726,24 грн., 3% річних в розмірі - 1 687,36 грн.; збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 12 734,41 грн.; державне мито в сумі 505, 95 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн. та 4 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

3. В частині вимог про стягнення 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу, в задоволенні позову – відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.