Ухвала суду № 48545805, 11.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2015 р. м. Київ К/800/21240/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Букіна В.А., Домашенко О.Є.,

від відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015

у справі № 826/12673/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА"

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання з'явилися представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СПАРКІ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 07.03.2014 № 229/26-54-22-03/35792737, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.03.2014 № 0004042203, № 0004072203, №0004052203 та №0000221501.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження, за результатами розгляду якої призначена позапланова перевірка позивача з оскаржених питань.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №833/26-54-22-03-07/35792737 від 30.07.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- пп. 14.1.54, пп. 14.1 ст. 14, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 пп. 135.5.12, пп. 135.5.15, пп. 135.5, ст. 135, п. 14.1.159, пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 ст. 14, п. 39.1, п. 39.4, п. 39.15, п. 39.6, ст. 39, пп. 153.2.1, ст. 153, п. 188.1 ст. 181, пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 139.1.3, п. 139.1.9 ст. 139, пп. 140.1.6 ст. 140 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 1 272 765,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на 98 380,00 грн.;

- пп. 14.1.159, пп. 14.1.71, пп. 14.1.219 ст. 14, п. 39.4, п. 39.15, п. 39.6, ст. 39, пп. 153.2.1 ст. 153, п. 188.1 ст. 181, пп. 185.1, ст. 185, пп. 186.1 ст. 186, пп. 187.1 ст. 187, пп. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 272 033,00 грн.;

- п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу, в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за квітень 2011 року у сумі 106 914,00 грн.;

- п.200.1,п.200.2,п.200.4,п.200.14 ст.200 Податкового кодексу, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму 244 262,00 грн.

На підставі акта перевірки №833/26-54-22-03-07/35792737 та з урахуванням рішення Фіскальної служби України від 04.08.2014 №887/6/99-99-10-01-15, податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 14.08.2014:

- № 0009422203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 272 765,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 100 342,25 грн.;

- № 0009432203 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 98 380,00 грн.;

- № 0009442203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 153 314,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 38 328,50 грн.;

- № 0009452203 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 199 399,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 49 849,75 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність висновків акта перевірки №833/26-54-22-03-07/35792737 від 30.07.2014 та прийнятих на його основі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та фірмою «SPARKY POWER NOOLS GMBH» (продавець, Німеччина) було укладено контракт № 01 від 17.12.2009, за умовами якого продавець продає, а покупець купує з доставкою автотранспортом товари (електротовари, з запасними частинами до них) відповідно до Інвойсів або Специфікацій шляхом передоплати або повної оплати по частинам за фактично поставлений товар.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що протягом перевіряємого періоду позивач використовував товар для ведення фінансово-господарської діяльності (продажу), але відсотки за користування товарним кредитом не нараховував, що призвело до заниження доходу підприємства.

Відповідачем за результатами перевірки нараховані відсотки за користування товарним кредитом за обліковою ставкою Національного банку України у розмірі 345 596,96 грн.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доводам позивача про те, що умовами контракту не було визначено домовленості про товарний кредит та не було визначено розміру процентів, які сплачуються покупцем на користь продавця. Крім того, позивач стверджує, що товариство здійснювало платежі за контрактом шляхом оплати по частинам за фактично отриманий товар.

Таким чином, суди мають з'ясувати чи правомірно податковим органом були нараховані позивачу відсотки за спірним контрактом.

В ході перевірки співставлення бухгалтерського обліку ТОВ «СПАРКІ УКРАЇНА» з податковим обліком, встановлено завищення задекларованого показника у рядку 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 374 473,0 грн.

Разом з тим, податковим органом в акті перевірки не зазначено, а судами першої та апеляційної інстанції не прийнято до уваги, яке саме порушення встановлено з боку товариства. Крім того, не встановлено, якою нормою чинного законодавства передбачено, що дані вказаних рахунків бухгалтерського обліку повинні співпадати з одним рядком 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток підприємств.

Також, перевіркою виявлено декларування ТОВ «Спаркі Україна» у складі валових витрат затрати за договорами страхування фінансових ризиків, пов'язаних з можливим матеріальним збитком страхувальника внаслідок невиконання (неналежного виконання) ТОВ «Епіцентр К» своїх фінансових зобов'язань у відповідності з договором від 01.04.2010 року № 3773/АГ/10.

Так, в акті перевірки зафіксовано, що ТОВ «Спаркі Україна» віднесено до складу витрат підприємства витрати на страхування фінансових ризиків, пов'язаних з можливим матеріальним збитком страхувальника внаслідок невиконання (неналежного виконання) ТОВ «Епіцентр К» своїх фінансових зобов'язань у відповідності з договором від 01.04.2010 № 3773/АГ/10, в загальному обсязі 323 576,46 грн., які обліковуються в оборотно-сальдових відомостях по бухгалтерському рахунку 39 «витрати майбутніх періодів».

Крім того, в ході перевірки було встановлено, що підприємство здійснювало протягом перевіряємого періоду повернення товарів (електроінструментів) від ТОВ «Епіцентр К».

Основною метою повернення товару ТОВ «Епіцентр К» некористування попитом даного товару (електроприладів) на ринку продажу.

Повернення товару здійснювалося з метою проведення ТОВ «СПАРКІ УКРАЇНА» переоцінки електроприладів, а саме: зниження ціни на дані товари та подальшого їх відвантаження на склади ТОВ «Епіцентр К».

Відповідачем встановлено, що товар не перевозився на склад до позивача для переоцінки, а фактично знаходився на зберіганні у ТОВ «Епіцентр К». Позивачем не надано докази на підтвердження оприбуткування повернутого на склад позивача товару для переоцінки,

Також, під час перевірки встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні від контрагента ПП «Митна агенція «СТРІЛА», які складені за допомогою факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання особи.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З огляду на викладене, з метою реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, судам слід з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій та зміни у їх майновому стані, як обов'язкова ознака господарської операції.

Наведені обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді, судам слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРКІ УКРАЇНА" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль