Рішення № 4854107, 01.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.09 р. Справа № 7/184

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ

До відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення 496 770, 84 грн. боргу за активну електроенергію, 15 569, 49 грн. - пені, 3 824, 80 грн. - інфляційних, 1 952, 08 грн. - 3% річних

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Костоглод Н.А. – довір.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк про стягнення 496 770, 84 грн. боргу за активну електроенергію, 15 569, 49 грн. - пені, 3 824, 80 грн. - інфляційних, 1 952, 08 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №820 від 02 квітня 2003р. з додатками, протоколом розбіжностей, угодами угоду до договору; доповнення до договору; акти приймання-передавання.

Позивач у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у відзиві №03/2731 від 21.07.2009р. заборгованість у розмірі 496 770, 87 грн. визнав, зазначив, що така заборгованість утворилась в період з 01.03.2009р. по 01.06.2009р.

У поясненнях від 10.09.2009р. №03/3381 відповідач зазначив, що застосування пені за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов’язань за договором сторонами не узгоджено, тобто, що сторони домовились не застосовувати пеню.

В ході розгляду справи від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі – Спеціалізована ДПІ) надійшла заява №26586/10/10-013 від 19.08.2009р. про вступ Спеціалізованої ДПІ до участі у справу як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, на підставі ст. 27 ГПК України, яка розглянута у судовому засіданні 02.09.2009р. та ухвалою від 02.09.2009р. залишена судом без задоволення.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальним. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та ДВП „Укрпромводчермет” Часів-Ярського районного управління, правонаступником якого є відповідач по справі, укладено договір про постачання електричної енергії №820 від 2 квітня 2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, додатковими угодами та протоколом розбіжностей.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. та договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд його умов. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач користується та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно умовам Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами з протоколом розбіжностей та скріпленого печатками обох установ, розрахунки за активну електроенергію здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у березні – травні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передачі за березень – травень 2009р. та відмітками на рахунках про їх отримання відповідачем 01.04.2009р. – рахунок за березень, 05.05.2009р. – рахунок за квітень 2009р. та 02.06.2009р. – рахунок за травень, а також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 496 770, 84 грн. боргу за активну електроенергію.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу за активну електроенергію у розмірі 496 770, 84 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 06.04.2009р. по 22.06.2009р. 3% річних в сумі 1 952, 08 грн. та за період березень-квітень 2009р. інфляційні в сумі 3 824, 80 грн.

У судовому засіданні 15.09.2009р. позивач надав суду уточнений розрахунок та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 06.04.2009р. по 22.06.2009р. у сумі 1 844, 35 грн., зауважив, що сума інфляційних не змінилась.

Враховуючи той факт, що позивач не надав суду заяву про зменшення розміру 3% річних в порядку ст. 22 ГПК України, підписану уповноваженою особою, вимоги в цій частині розглянуті судом у межах заявлених позовних вимог.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства та відповідно складають:

3% річних – 1 819, 08 грн.;

інфляційні – 3 817, 15 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню частково: 3% річних – 1 819, 08 грн., інфляційні – 3 817, 15 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 15 569, 49 грн. за період з 06.04.2009р. по 22.06.2009р.

Відповідач проти стягнення з нього суми пені заперечив, вважає, що розмір пені за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов’язань за договором сторонами не узгоджено, тобто, що сторони домовились не застосовувати пеню.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, в редакції протоколу розбіжностей до договору, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками обох підприємств, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2-2.2.3 договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі ___% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, у тому числі договір з додатками, додатковою угодою та протоколом розбіжностей, суд дійшов висновку, що сторонами не узгоджений розмір пені, як то передбачено вищевказаним законом.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи той факт, що позовні вимоги задоволені частково, судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м.Краматорськ до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк про стягнення 496 770, 84 грн. боргу за активну електроенергію, 15 569, 49 грн. - пені, 3 824, 80 грн. - інфляційних, 1 952, 08 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЗКПО 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорських електричних мереж (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ІПН 00131268; на р/р 260323031295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 496 770, 84 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЗКПО 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорських електричних мереж (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ІПН 00131268; на р/р 26004301510104 в АК ПІБ м. Краматорська, МФО 334141) інфляційні у сумі 3 817, 15 грн., 3% річних у сумі 1 819, 08 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЗКПО 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу Краматорських електричних мереж (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ІПН 00131268; на р/р 26004301510104 в АК ПІБ м. Краматорська, МФО 334141) державне мито у сумі 5 024, 07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 303, 02 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя