Рішення № 4854029, 20.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.09 Справа № 31/90

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Прокурора м. Червонограда в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград Львівської області

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний регіональний консалтинг центр», м. Червоноград Львівської області

про:

стягнення 3019,70 грн.

Суддя: Артимович В.М.

Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.

Митник М.Б.

Представники

від прокуратури:

Яворський Я.Т. –прокурор відділу;

від позивача:

Левандівська М.О. –представник;

від відповідача:

не з’явився.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов прокурора м. Червоногруда в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»м. Червоноград Львівської області, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний регіональний консалтинг центр», м. Червоноград Львівської області, надалі - відповідач, про стягнення коштів в сумі 3019,70 грн., в тому числі 2554,00 грн. основного боргу, 62,09 грн. інфляційних нарахувань, 200,64 грн. пені, 24,19 грн. трьох процентів річних, 178,78 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 22.07.2009 р.

В судове засідання 22.07.2009 р. представник прокуратури з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Представники позивача та відповідача не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі в судовому засіданні винесено ухвалу про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 12.08.2009 р. прибули представники прокуратури та позивача, які підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

В судове засідання 20.08.2009 р. прибули представники прокуратури та позивача, які навели доводи, аналогічні викладеним у позові прокурора. Представник відповідача в судове засідання 20.08.2009 р. втретє не з’явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, доказів оплати боргу не представив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 20.08.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 25.08.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані прокурором і позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 13.09.2005 р. було укладено договір № 553 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач зобов'язувався поставляти відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Як свідчать матеріали справи позивач свої обов’язки по договору виконав в повному обсязі. Так з 01.12.2008 р. по 01.05.2009 р. поставив відповідачеві теплової енергії на загальну суму 2554,00 грн. Проте відповідач свої зобов’язання не виконав, оплату за надані послуги не провів, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2554,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 2554,00 грн. є підставними та підлягають задоволенню.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за неналежне виконання відповідачем зобов’язань по оплаті передбачено стягнення пені.

Отже, з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню в розмірі 200,64 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 24,19 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 62,09 грн. підлягають задоволенню.

В той же час позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 178,78 грн., як сім процентів від неоплаченої суми, задоволенню не підлягає, так як таке стягнення суперечить нормі ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки позивач у даній справі не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення відповідачем зобов’язання не пов'язане з виконанням державного контракту. Крім того, сторонами не доведено, що виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об’єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань не представив, суд прийшов до висновку, що позов в частині боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

Судові витрати у відповідності до норми ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнувши їх в дохід бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний регіональний консалтинг центр»(80100, м. Червоноград Львівської області, вул. Сокальська, 2; код ЄДРПОУ 32088898) на користь Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго»(80100, м. Червоноград Львівської області, вул. Промислова, 1; код ЄДРПОУ 23966248) основний борг в сумі 2554,00 грн., пеню в розмірі 200,64 грн., три проценти річних в сумі 24,19 грн. та інфляційні нарахування в сумі 62,09 грн.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний регіональний консалтинг центр»(80100, м. Червоноград Львівської області, вул. Сокальська, 2; код ЄДРПОУ 32088898) в дохід державного бюджету 95,98 грн. державного мита та 296,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Суддя