Рішення № 4853961, 23.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.09 Справа№ 15/160

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м.Київ

до відповідача фермерського господарства "Христина", с.Хоробрів

про стягнення 14 421, 93 грн

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: не з'явився

Від відповідача : Коваль К.Л. - керівник

Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м.Київ до фермерського господарства "Христина", с.Хоробрів про стягнення 14 421, 93 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 28.07.2009 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 28.07.2009 року та від 07.09.2009 року. Ухвалою заступника голови суду від 07.09.2009 року строк розгляду справи продовжено на один місяць поза межі двомісячного терміну відповідно до ст. 69 ГПК України.

Представнику відповідача роз'яснювались його права згідно ст.22 ГПК України.

В позовній заяві позивач стверджує, що між позивачем та відповідачем укладено договір № ЗУФ-57/04/08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 08.04.2008 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу товар - засоби захисту рослин, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати його згідно з умовами договору. На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 16 253, 20 грн. Проте, відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково в сумі 9 000, 00 грн.. За таких обставин, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 7 253, 20 грн., яка внаслідок зміни курсу валюти на день звернення до суду становить 10 930, 06 грн.. За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції на загальну суму 3 491, 87 грн. Просить позов задоволити.

Представник відповідача обставини викладені в позовній заяві визнав, проте, повідомив суду, що основний борг 08.09.2009 року відповідачем погашено.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та фермерським господарством "Христина" укладено договір № ЗУФ-57/04/08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 08.04.2008 року (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставляти відповідачу товар - засоби захисту рослин, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16 253, 20 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-ЛВ00288 від 02.06.2008 року на суму 6 535, 20 грн., № РН-ЛВ00346 від 07.07.2008 року на суму 6 282, 00 грн. та № РН-ЛВ00349 від 08.07.2008 року на суму 3 436, 00 грн., які підписані представниками та посвідчені печатками сторін. Жодних зауважень чи претензій щодо якості та кількості товару позивач не заявляв. Доказів протележного суду не надано.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата товару проводиться наступним чином:

- 20% від вартості товару оплачується відповідачем в строк до 06 червня 2008 року

- 80% від вартості товару оплачується відповідачем в строк до 01 грудня 2008 року.

Однак, відповідач умов договору належним чином не виконав оплату за поставлений позивачем товар здійснив частково в сумі 9 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 191 від 22.12.2008 року на суму 5 000, 00 грн. та № 1 від 14.01.2009 року на суму 4 000, 00 грн., а також виписками з банку про рух коштів на рахунку позивача. Внаслідок таких дій відповідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 7 253, 20 грн.

Відповідно до п.2.2. договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії договору є його невід'ємною частиною. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, додатків до договору №1 та № 2, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті збільшується на курсову різницю. У згаданих додатках до договору зазначено, що на день підписання договору зазначено, що курс долара США становить 5, 05 грн. за долар США. Як вбачається з довідки АБ "ІНГ Банк Україна" № 35611 станом на 29.05.2009 року карс долара США становив 7, 61 грн. за долар США. За таких обставин, позивач нарахував відповідачу курсову різницю в сумі 3 676, 86 грн.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу штрафні санкції на загальну суму 3 491, 87 грн., а саме: пеню в розмірі 838, 97 грн., три проценти річних в розмірі 104, 67 грн., індекс інфляції в розмірі 660, 25 грн. та штраф в розмірі 1 087, 98 грн.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 14 421, 93 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності до умов договору, за порушення умов договору, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України. Згідно з п.8.2. договору, за прострочення виконання зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату товару відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару. Позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 1 087, 98 грн.

Проте, статтею 61 Конституції України пережбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що позивач нараховував пеню і штраф за порушення відповідачем одного і того ж грошового зобов'язання. За таких обставин, суд дійшов висновку в неправомірному застосуванні позивачем відносно відповідача пені та шрафу, а відтак, у стягненні з відповідача штрафу слід відмовити.

Крім того, відповідачем погашено суму основного боргу в розмірі 7 253, 20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 265 від 25.08.2009 року на суму 6 000, 00 грн. та № 270 від 08.09.2009 року на суму 1 253, 20 грн.

Відповідно до п.11 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в частині основного боргу провадження у справі слід припинити. В частині стягнення курсової різниці, пені, трьох процентів річних та індексу інфляції позовні вимоги обгрунтовані доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовниїх вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стаття 48 ГПК України вказує, що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. У названому законі вказується, що оплата адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом (ст.12). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

В силу майнових відносин між адвокатом і клієнтом, при їх встановленні і виконанні повинні застосовуватись норми цивільного законодавства. Цивільний кодекс надає свободу сторонам у визначенні умов договору. Сума в договорі визначається за згодою сторін.

Таким чином укладення договору і оплата адвокату проводяться тільки за волею клієнта, а не в силу припису закону чи суду, і суми оплати адвокату повинні стягуватись з винної сторони не залежно від необхідності та обов’язковості участі адвоката при розгляді справи.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за укладеним договором.

З аналізу Договору № 129/05/09 про надання правової допомоги від 25.05.2009 року випливає, що надання цих послуг, та їх об’єм безпосередньо пов’язані із даною справою та її розглядом в господарському суді. Послуги адвоката оплачені в повному обсязі в розмірі 800, 00 грн. позивачем відповідно до платіжного доручення № 2302 від 09.06.2009 року.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 44, 48, 49, 75, 80, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства "Христина" (80013, Львівська область, Сокальський район, с.Хоробрів, код ЄДРПОУ 32704136) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038, м.Київ, вул.Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321) 3 676, 86 грн. курсової різниці, 838, 97 грн. пені, 104, 67 грн. трьох процентів річних, 660, 25 грн. індексу інфляції, 800, 00 грн. витрат на адвокатські послуги, 138, 69 грн. державного мита та 289, 39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 7 253, 20 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя