Рішення № 4853903, 28.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2009 р. Справа № 53/178-09

вх. № 5226/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Головкін В.Ю. за дов.

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Електропобутприлад"

до ТОВ "Компанія мастильних матеріалів", м. Харків

про стягнення 6688,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору поставки № БП-14/10 від 14.10.2008 року в сумі 6 266,87 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав до суду заяву про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог до 6688,12 грн., підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає уточнення позивача до розгляду.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до матеріали справи документи, встановив наступне.

14 жовтня 2008 року між ВАТ «Електропобутприлад» (надалі Позивач) та ТОВ «Торгівельний будинок «Компанія мастильних матеріалів» було укладено Договір N БП-14/10 (надалі Договір) на постачання розчинювача. На підставі названого Договору та рахунку № 675 від 17.11.08р. Позивач повинен був здійснити передплату товару.

Але Позивач помилково з причини східності назв підприємств здійснив передплату на суму 5 932,50 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія мастильних матеріалів» (надалі відповідач), що підтверджено платіжним дорученням N 4323 від 19 листопада 2008 р.

На лист з вимогою про повернення грошей надійшло повідомлення про те, що адресат (відповідач) вибув.

Відповідно до пункту 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої ухвалою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 (із змінами), кошти, помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, повинні повертатися їм в терміни, встановлені чинним законодавством, за порушення яких неналежний одержувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст.1212 ЦК України «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно». Згідно ч.2 ст.1214 ЦК України «У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними».

Враховуючи, що сума помилково перерахованої попередньої оплати відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про повернення помилково перерахованих коштів, позовні вимоги позивача в сумі 5 932,50 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 647,37 грн. інфляційних збитків та 108,25 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Діючим законодавством України, а саме ст.693 ЦК України передбачено,що на суму попередньої оплати нараховуються проценти згідно ст. 536 ЦК України.

Враховуючи відсутність грошового зобов"язання у відповідача перед позивачем та не дотримання позивачем вимог ст.693 та ст.536 ЦК України позовні вимоги позивача в розмірі 647,37 грн. інфляційних збитків та 108,25 грн. 3% річних суд вважає такими, що не грунтуються на вимогах діючого законодавства та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія мастильних матеріалів» (місцезнаходження: 61068, м. Харків, пр. Московський, 151, кв. 209, Код ЄДРПОУ 32033346, р/р 26007057750800 в АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 351005) на користь Відкритого Акціонерного Товариства «Електропобутприлад» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта,97, Код ЄДРПОУ 14312447, р/р 26000215062355 в Донецькій обласній філії АПБ «Укрсоцбанк» м. Донецьк, МФО 334011) 5 932,50 грн. сума помилково перерахованої попередньої оплати, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення виготовлено та підписано 30.09.2009 року.

Суддя