Рішення № 4853802, 06.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.09 р. Справа № 9/56

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Наукове промислово-комерційне об’єднання „ТАТА”, м. Запоріжжя

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Донецькбланкіздат”, м.Донецьк

про стягнення 79 354грн.29коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Куліков К.А. – представник (за довіреністю №37 від 06.10.2008р.); Мирончик О.А. – представник (за довіреністю №15 від 26.05.2009р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Наукове промислово-комерційне об’єднання „ТАТА”, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Закритого акціонерного товариства „Донецькбланкіздат”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 79 354грн.29коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 67 930грн.00коп., 3% річних в розмірі 1 675грн.56коп. та інфляційних витрат в розмірі 9 748грн.73коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткові накладні №РН-б000443 від 27.03.2008р., №РН-б000403 від 18.03.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серії ЯОЧ №305065 від 24.03.2008р., ЯОЧ №305063 від 18.03.2008р., рахунки-фактури №СФ-б000443 від 24.03.2008р., №СФ-б000403 від 18.03.2008р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 11.06.2008р., лист Закритого акціонерного товариства „Донецькбланкіздат” №06/403 від 11.08.2008р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 01.07.2009р., 22.07.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Приватним підприємством „Наукове промислово-комерційне об’єднання „ТАТА”, м. Запоріжжя та Закритим акціонерним товариством „Донецькбланкіздат”, м.Донецьк досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції (папір газетний).

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції загальною вартістю 166 582грн.38коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-б000443 від 27.03.2008р., №РН-б000403 від 18.03.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищезазначених накладних у графі „отримав(ла)” та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯОЧ №305065 від 24.03.2008р., ЯОЧ №305063 від 18.03.2008р. (копії довіреностей залучені до матеріалів справи), на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених накладних відповідачем.

Накладні мали всі суттєві умови, визначені законом для договорів поставки, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, вартість за одиницю, загальна сума, реквізити продавця. Тобто, покупець (відповідач) мав повну інформацію про товар, який позивач поставляє на його адресу.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

На сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача надавались рахунки-фактури №СФ-б000443 від 24.03.2008р., №СФ-б000403 від 18.03.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи. У вказаних рахунках встановлено строк оплати, а саме, в рахунку №СФ-б000443 від 24.03.2008р. – до 24.03.2008р.; в рахунку №СФ-б000403 від 18.03.2008р. – до 18.03.2008р.

Наразі, факт отримання відповідачем рахунків №СФ-б000443 від 24.03.2008р., №СФ-б000403 від 18.03.2008р. підтверджується тим, що у видаткових накладних №РН-б000443 від 27.03.2008р., №РН-б000403 від 18.03.2008р. та довіреностях на отримання ТМЦ серії ЯОЧ №305065 від 24.03.2008р., ЯОЧ №305063 від 18.03.2008р, згідно яких відповідачем отримано спірну продукцію, є посилання на вказані вище рахунки.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю оплатив вартість товару, отриманого за видатковою накладною №РН-б000403 від 18.03.2008р. (рахунок-фактура №СФ-б000403 від 18.03.2008р.), що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи. Крім того, позивачем зазначено, що відповідач частково оплатив вартість товару отриманого за видатковою накладною №РН-б000443 від 27.03.2008р. (рахунок-фактура №СФ-б000443 від 24.03.2008р.), в обґрунтування чого надав відповідні банківські виписки (копії яких додані до матеріалів справи), у зв`язку з чим несплаченою залишилась сума 67 930грн.00коп.

Зазначене також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 11.06.2008р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до листа Закритого акціонерного товариства „Донецькбланкіздат”, м.Донецьк №06/403 від 11.08.2008р., відповідач визнав існування заборгованості в розмірі 77 000грн.00коп. та зобов`язався погасити борг в строк не пізніше 18.08.2008р.

Позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви до суду відповідач не оплатив повну вартість поставленої продукції, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 67 930грн.00коп.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої обов`язки за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції на день пред`явлення позову не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 67 930грн.00коп.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 01.07.2009р., 22.07.2009р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів на видаткових накладних №РН-б000403 від 18.03.2008р., №РН-б000443 від 27.03.2008р. та стосовно наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОЧ №305063 від 18.03.2008р., ЯОЧ №305065 від 24.03.2008р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 67 930грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „Наукове промислово-комерційне об’єднання „ТАТА”, м. Запоріжжя щодо стягнення заборгованості в розмірі 67 930грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 675грн.56коп. та інфляційних витрат в розмірі 9 748грн.73коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 9 748грн.73коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 1 675грн.56коп. за період прострочення з 11.08.2008р. по 28.05.2009р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що зазначені ним суми не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 675грн.56коп. та інфляційних витрат в розмірі 9 748грн.73коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Наукове промислово-комерційне об’єднання „ТАТА”, м. Донецьк до відповідача Закритого акціонерного товариства „Донецькбланкіздат”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 79 354грн.29коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 67 930грн.00коп., 3% річних в розмірі 1 675грн.56коп. та інфляційних витрат в розмірі 9 748грн.73коп. – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Донецькбланкіздат” (за адресою: пр. Київський, б.48, м. Донецьк, 83054, р/р 2600401517231 в філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Донецьк, МФО 334817; р/р 260062470 в Обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, код ЄДРПОУ 22007712) на користь Приватного підприємства „Наукове промислово-комерційне об’єднання „ТАТА” (за адресою: вул. Макаренко, б.13, м. Запоріжжя, 69032, р/р 26001584401 в АКБ „Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 19264196) заборгованість в розмірі 67 930грн.00коп., 3% річних в розмірі 1 675грн.56коп. та інфляційні витрати в розмірі 9 748грн.73коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 793грн.54коп витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 06.08.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя