Рішення № 4853485, 15.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2009

Справа №2-7/3472-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі Сімферопольського району електричних мереж (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 172)

До відповідача Комунального підприємства «Сельсервіс» (97501, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Білова, 1, ідентифікаційний код 31781501)

Про стягнення 1575,25 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Ованенко Н. Л., предст., дов. №032-Д від 05.01.2009 р.

Від відповідача - не з’явився.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим в особі Сімферопольського району електричних мереж з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Сельсервіс» 1575,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості зі сплати послуг з компенсації перетоків реактивної електричної енергії за період з 17.09.2007 р. по 15.09.2008 р. в розмірі 1575,25 грн., яка в добровільному порядку не погашена, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

23.06.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Сімферопольського району електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та Комунальним підприємством «Сельсервіс» (Споживач) був укладений договір №805 про поставку електричної енергії, розділом 1 якого передбачено, що Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з п. 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

В пункті 2.2.4 Договору сторони передбачили, що Споживач зобов’язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

В пункті 18 Додатку №5 сторони обумовили, що за підсумком розрахункового періоду 15 числа Постачальник виписує Споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електроенергії. Кошти за перетоки реактивної електроенергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника протягом 5 днів з дня отримання розрахункових документів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених договірних умов позивачем були виставлені рахунки на сплату за перетоки реактивної електроенергії на загальну суму 1 754,61 грн., а саме:

- рахунок №0805/45/1007Р від 15.10.2007 р. на суму 244,14 грн.;

- рахунок №0805/45/0608Р від 23.06.2008 р. на суму 449,77 грн.;

- рахунок №0805/45/0708Р від 22.07.2008 р. на суму 437,16 грн.;

- рахунок №0805/45/0908Р від 15.09.2008 р. на суму 623,54 грн.

Вказані рахунки були сплачені відповідачем лише частково на суму 179,36 грн., що підтверджується банківськими виписками та довідкою Сімферопольського району електричних мереж, у зв’язку з чим заборгованість Комунального підприємства «Сельсервіс» перед ВАТ «Крименерго» в особі Сімферопольського РЕМ станом на 29.09.2008 р. складає 1575,25 грн. та в добровільному порядку не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем по сплаті послуг з компенсації перетоків реактивної електричної енергії у сумі 1575,25 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.

З урахуванням цього, суд вважає, що вимоги ВАТ «Крименерго» в особі Сімферопольського РЕМ про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Сельсервіс» (97501, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Білова, 1, ідентифікаційний код 31781501) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) в особі Сімферопольського району електричних мереж (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 172, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 260303071142 у філії Кримського Республіканського ВАТ «Ощадбанк», м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 00131400) заборгованість зі сплати послуг з компенсації перетоків реактивної електричної енергії у сумі 1 575,25 грн., 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.