Рішення № 4853402, 10.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.09 р. Справа № 9/58

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовтеплоізоляція”, м. Маріуполь

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь

про стягнення 6 538грн.94коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Гавриличев В.М. – представник (за довіреністю №01-100 від 02.06.2009р.);

від відповідача: Маєвська В.М. – представник (за довіреністю №09-18/1494 від 02.01.2009р.).

З 10.09.2009р. о 15год.40хв. до 10.09.2009р. о 16год.20хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовтеплоізоляція”, м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 6 538грн.94коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №06-У-172 від 01.12.2006р., специфікацію №1 до даного договору, видаткову накладну №183 від 27.07.2007р., податкову накладну №135 від 27.07.2007р., рахунок-фактуру №145 від 27.07.2007р., довіреність серії ЯНЗ №256089 від 06.07.2007р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №09-09/43 від 22.07.2009р., відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ненастання строку платежу.

Крім того, 10.08.2009р. відповідач надав доповнення до відзиву №09-9/43 від 07.08.2009р., згідно яких останній підтримує свою правову позицію.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №339126 Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

10.08.2009р. позивачем через канцелярію господарського суду надані заперечення на відзив №04-167 від 06.08.2009р., відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позову.

Крім того, позивач надав заяву б/н від 10.09.2009р., відповідно з якою зазначає, що підставою позову є видаткова накладна №183 від 27.07.2007р., тобто правовідносини сторін є позадоговірними.

Суд розглядає змінені позовні вимоги відповідно до заяви б/н від 10.09.2009р.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовтеплоізоляція”, м. Маріуполь та Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 6 538грн.94коп., що підтверджується видатковою накладною №183 від 27.07.2007р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній в графі „отримал(а)” та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯНЗ №256089 від 06.07.2007р., на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень. Крім того, у судовому засіданні 31.08.2009р. відповідач підтвердив, що довіреність на отримання ТМЦ серії ЯНЗ №256089 від 06.07.2007р. дійсно видана Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь”. Також, представником відповідача було визнано факт отримання спірної продукції (протокол судового засідання від 31.08.2009р.).

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної накладної відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

У зв`язку з несплатою отриманої продукції позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №04-47 від 30.03.2009р. з вимогою про погашення виниклої заборгованості.

Крім того, на сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача надавався рахунок-фактура №145 від 27.07.2007р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Заперечення відповідач щодо неотримання вказаного рахунку-фактури судом не приймаються, оскільки, по-перше, враховуючи те, що видаткова накладна №183 від 27.07.2007р. містить посилання на відповідний рахунок-фактуру, та вона підписана уповноваженим представником відповідача без заперечень, тому суд вважає, що рахунок-фактура №145 від 27.07.2007р. наданий відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до вказаної видаткової накладної. По-друге, як вбачається з тексту претензії №04-47 від 30.03.2009р., в якості додатку до претензії відповідачу, зокрема, було надіслано рахунок-фактуру №145 від 27.07.2007р.

В свою чергу, відповідачем було надіслано позивачу відповідь на вищезазначену претензію №09-23/09-39 від 30.04.2009р., згідно з якою Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь” у задоволенні претензії відмовило, посилаючись на її необґрунтованість. При цьому, конкретних підстав необґрунтованості вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовтеплоізоляція” зазначено не було, як і не було зазначено про неотримання рахунку-фактури №145 від 27.07.2007р., який був додатком до претензії.

Таким чином, відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 6 538грн.94коп.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої обов`язки за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманої продукції на день пред`явлення позову не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 6 538грн.94коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 6 538грн.94коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем спірної продукції, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовтеплоізоляція”, м. Маріуполь щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 6 538грн.94коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 688, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовтеплоізоляція”, м. Маріуполь до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 6 538грн.94коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, р/р 26002480020000 в Центральному відділенні ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовтеплоізоляція” (за адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, 8, оф.43, р/р 260015648 в АБ „Український Бізнес Банк”, МФО 334969, код ЄДРПОУ 33760347) суму основного боргу в розмірі 6 538грн.94коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312грн.50коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 10.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя

Текст рішення підписано 10.09.2009р.