Рішення № 4853297, 26.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.09 р. Справа № 22/10

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Третяк А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПРИВАТЦЕНТР-АГРО”, м.Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан і Сан Маріуполь ЛТД”, м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 441 602,89 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача Клімєнкова В.М., довіреність № 22/06/09 від 22.06.2009р.,

від відповідача не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ПРИВАТЦЕНТР-АГРО”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан і Сан Маріуполь ЛТД”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 441 602,89 грн., у тому числі 438 404,29 грн. основного боргу, 2 192,02 грн. збитків, понесених від інфляції, 1 006,58 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з договору, укладеного в порядку статті 181 Господарського кодексу України, спрощеним способом шляхом оформлення видаткових накладних та довіреностей, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування індексу інфляції та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, вимогу оплати №100 від 13.05.2009р., підтвердження її направлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує статтями 530, 629, 625 Цивільного кодексу України, статтями 181, 175, 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 12, 54-57, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Під час судового засідання представник Відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що право вимоги у Позивача на теперішній час відсутнє і тому нарахування інфляційних витрат та 3% річних є безпідставним. Це твердження обґрунтовується не доведенням отримання ними вимоги про сплату боргу. В той же час, факт існування заборгованості визнається, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків суми основного боргу, але не в сумі заявленого боргу, а в сумі 435 062,77 грн. Зменшення суми обумовлено судовими витратами, які стягнено з Позивача на користь Відповідача відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2009р. Ця позиція оформлена письмово відзивом на позив.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В період дії договору поставки №103-08/з від 21.02.2008р., укладеного між сторонами, в порядку частини 1 статті 11 ЦК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують права та обов’язки, у цих сторін виникли означені цивільні права та обов’язки.

Позивач (Продавець) в порядку статті 181 Господарського кодексу України здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі 24.04.2008 року, 07.05.2008 року, 13.05.2008 року, 06.06.2008 року, 10.06.2008 року 03.07.2008 року, 12.07.2008 року, 18.07.2008 року, 29.07.2008 року, 20.08.2008 року, 21.08.2008 року, 11.09.2008 року товару (засобів захисту рослин) на загальну суму 733 118,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №ХР-0000104 від 24.04.2008 року, №ХР-0000130 від 07.05.2008 року, №ХР-0000147 від 13.05.2008 року, №ХР-0000213 від 06.06.2008 року, №ХР-0000231 від 10.06.2008 року, №ХР-0000269 від 03.07.2008 року, №ХР-0000281 від 12.07.2008 року, №ХР-0000285 від 18.07.2008 року, №ХР-0000300 від 29.07.2008 року, №ХР-0000320 від 20.08.2008 року, №ХР-0000322 від 21.08.2008 року, №ХР-0000341 від 11.09.2008 року, підписаними представниками обох сторін.

Повноваження особи, яка представляла Покупця, підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей від Продавця ЯОР №179002 від 09.04.2008 року, ЯОР №179029 від 13.05.2008 року, ЯОР №179048 від 02.07.2008 року, ЯОР №380524 від 20.08.2008 року.

Зазначені видаткові накладні містять суть умов правочину поставки – найменування сторін, асортимент та вартість товару. Крім того, дані документи містять посилання на договір №103-08/з від 21.02.2008р. Проте суд не приймає це, як підтвердження поставки в межах договору, та вважає ці правовідносини внедоговірними, виходячи з наступного.

Вказані довіреності не містять посилань на договір.

В судовому засіданні представник Позивача зазначив, що дані поставки здійснювались за межами договору №103-08/з від 21.02.2008р. Представник Відповідача проти цього не заперечував.

Також висновку про недоговірний характер даних правовідносин дійшла колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, яка в порядку апеляційного провадження переглядала справу №38/13, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Приватцентр-Агро”, м.Київ, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Сан і Сан Маріуполь ЛТД”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 668 303,00 грн.

Суть позовних вимог полягала в стягненні на користь Позивача заборгованості, яка утворилась внаслідок неналежного виконання грошового зобов’язання Відповідачем по договору поставки №103-08/з від 21.02.2008р. Відповідач заперечував проти їх задоволення.

В постанові Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2009 року зазначено, що за накладними № ХР-0000104 від 24.04.08р., № ХР-0000130 від 07.05.08р., № ХР-0000147 від 13.05.08р., № ХР-0000213 від 06.06.08р., № ХР-0000231 від 10.06.08р., № ХР-0000269 від 03.07.08р., № ХР-0000281 від 12.07.08р., № ХР-0000285 від 18.07.08р., № ХР-0000300 від 29.07.08р., № ХР-0000320 від 20.08.08р., № ХР-0000341 від 11.09.08р., був поставлений товар не зазначений у специфікаціях №1 і №2, які є невід’ємною частиною договору поставки № 103-08/з від 21.02.08р., наступного найменування: раундап, дібазол, фундазол, конфідор, тілт, топаз, раундап Макс, татту, косайд, омайт, демітан, кумулюс, курзат, реглон Супер. Таким чином, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що поставки за зазначеними накладними здійснювалися за межами договору.

На підставі частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що вирішується спір між тими ж сторонами, факти, встановлені постановою Донецького апеляційцного господарського суду не підлягають доведенню.

Дослідивши матеріали, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить змісту видаткових накладних, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу ( статті 655-697ЦК України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та змісту видаткових накладних Позивач (Постачальник) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди останнього з належністю виконання Постачальником своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Відповідачем борг сплачено частково. Проте грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на суму 438 404,29грн. на момент прийняття рішення суду не виконане. Наведене є порушенням статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивачем до матеріалів справи додано лист №100 від 13.05.2009 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 438 404,29грн. Факт отримання Відповідачем зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.05.2009 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002р. №1155 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку” повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - це повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вищевказане повідомлення містить адресу Відповідача та підпис співробитника ТОВ „Сан і Сан Маріуполь ЛТД”, що, на думку суду, є належним доказом його отримання. Тому заперечення Відповідача щодо недоведеності направлення даної претензії на їх адресу та отримання її спростовується вищенаведеним.

Таким чином, строк виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару за видатковими накладними у Відповідача відповідно до норм статті 530 ЦК України настав 25.05.2009 року.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За розрахунком Позивача, який перевірено судом, сума інфляційних та 3% річних з простроченої суми 438 404,29 за період з моменту виникнення права вимоги, тобто 26.05.2009 року до 22.06.2009 року (28 календарних днів прострочення) становить 2 192,02грн. та 1 006,58 грн. відповідно.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов конклюдентного правочину поставки, а також норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки, відповідно до статті 49 ГПК України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 11, 525, 526, 549-551, 625, 655-697 ЦК України, ст. 118, 264-271 ГК України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю „ПРИВАТЦЕНТР-АГРО”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан і Сан Маріуполь ЛТД”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 441 602,89 грн., у тому числі 438 404,29грн. основного боргу, 2 192,02 збитків, понесених від інфляції, 1 006,58грн. 3% річних задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан і Сан Маріуполь ЛТД” (87522, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 40 а, п/р 26004215032530 у АКБ „Укрсоцбанк” м Донець, МФО 334011, ЄДРПОУ 22003105) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „ПРИВАТЦЕНТР-АГРО” (03022, м.Київ, вул. Васильківська, 31/17, п/р 26002060073605 в Полтавській філії КБ „Приватбанк”, МФО 331401, ЄДРПОУ 34397543) 441 602,89 грн., з них 438 404,29грн. основного боргу, 2 192,02 збитків, понесених від інфляції, 1 006,58 грн. 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан і Сан Маріуполь ЛТД”, м.Маріуполь Донецької області, відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 4 416,03грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повний текст рішення оголошено у судовому засіданні 26.08.2009 року.

5. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя