Рішення № 4853184, 17.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2009 р.

Справа № 28/121-09-2472

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Східно-Українське промислове товариство";

до відповідача Одеська залізниця

про стягнення 267947,64грн.

Суддя

Представники:

від позивача: Войлов В.В. - за дорученням;

від відповідача: Кіташевський Д.А., Яцук Є.В. –за дорученням;

Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-Українське промислове товариство»(далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства Одеської залізниці (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 216283,60 гривень, пеню в сумі 25 551,31 гривень, 3% річних в сумі 3643,02 гривень та інфляційні в сумі 22 469,71 гривень.

Відповідач в судове засідання з’явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

23 вересня 2008 року сторони уклали договір поставки за №ОД/НКВ-08-1285НЮ , за умовами якого постачальник /позивач/ зобов’язався поставити і передати у власність замовнику /відповідачу/ певну продукцію –обладнання сигналізації, централізації та блокування для будівництва автоблокування на дільниці Користівка - Бурти системи АБТЦ-2000, виробник: ТОВ «Електротехнічний завод»м. Калуга Росія, ТОВ фірма «Лосиноостровський електротехнічний завод»- філія ВАТ «Елтеза»м. Москва, ПРУП «Брестський ЕТЗ»м. Брест Білорусь - /далі товар/ відповідно до Специфікації (Додаток №1), а відповідач зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов договору.

На виконання вказаного договору позивачем здійснено поставки: видаткова накладна №РН-357 від 22.08.2008 року на суму 2492,16 гривень та акт прийому-передачі від 22 серпня 2008 року, за актом прийому-передачі від 19.09.2008 року відповідачем прийнято товар на суму 188 417,92 гривень, за видатковою накладною №РН-506 від 22.10.2008 року на суму 25373,52 гривень та акт прийому-передачі.

Відповідно до п.7.2 договору, замовник /відповідач/ оплачує постачальнику /позивачу/ кожну прийняту партію товару не пізніше 30 банківських днів після підписання акту прийому-передачі.

За таких обставин та у зв’язку з неналежним виконанням взятих зобов’язань у відповідача виникла заборгованість за отриманий товар в сумі 216 283,60 гривень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що оплата товару проводиться на протязі 30 банківських днів після підписання акту прийому-передачі, сторони 22 серпня 2008 року підписали акт прийому-передачі на суму 2 492,16 гривень зі строком оплати до 03.10.2008 року, за актом прийому-передачі від 19.09.2008 року на суму 188 417,92 гривень зі строком оплати до 03.11.2008 року та за актом прийому-передачі від 22.10.2008 року на суму 25373,52 гривень строк оплати встановлено до 04.12.2008 року, але відповідач в порушення вимог укладеного договору свої зобов’язання не виконав, в результаті чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 216283,60 гривень.

Згідно розділу 12 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно п. 12.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару замовник /відповідач/ сплачує постачальнику /позивачу/ пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу товару за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок суд вважає нараховану суму пені в розмірі 25 551,31 гривень обґрунтованою та стягує її з відповідача.

Нарахування позивачем 3% річних в сумі 3643,02 гривень та інфляційні в розмірі 22469,71 гривень, зроблено вірно та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5 ст.83 ГПК України, на господарськеий суд покладено право щодо стягнення в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Так ухвалою про порушення провадження у справі від 1 липня 2009 року зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву та двостороній узгоджений акт звірки, вказані матеріали суду не надано, в судове засідання призначене на 29 липня 2009 року представники відповідача не з'явилися. За таких обставин суд стягує з Одеської залізниці штраф у розмірі ста неоподатвованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій який складає 1700 гривень.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Одеська залізниця (65012 м. Одеса вул..Пантелеймонівська,19. ЄДРПОУ 20987474 п/р 26003000012 в ОФ АБ «Експрес Банк»м.Одеса МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Українське промислове товариство»(91019, місто Луганськ вул..Комісара Санюка,50, код ЄДРПОУ 32065179 п/р 2600415302 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Луганськ, МФО 304007 ) заборгованість у сумі 216 283 /двісті шістнадцять тисяч двісті вісімдесят три/ гривни 60 копійок, пеню в сумі 25 551 /двадцять п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят одна/ гривна 31 копійка, 3% річних в сумі 3643 /три тисячі шістсот сорок три/ гривни 02 копійка, інфляційні в сумі 22 469 /двадцять дві тисячі чотириста шістдесят дев’ять/ гривень 71 копійка, витрати по сплаті державного мита в сумі 2679 /дві тисячі шістсот сімдесят дев’ять/ гривень 48 копійок та витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 312 /триста дванадцять/ гривень 50 копійок.

3. Стягнути з Державного підприємства Одеська залізниця (65012 м. Одеса вул..Пантелеймонівська,19. ЄДРПОУ 20987474 п/р 26003000012 в ОФ АБ «Експрес Банк»м.Одеса МФО 328801) на користь Державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200) штраф у розмірі 1700 /одна тисяча сімсот/ гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя