Рішення № 4853052, 18.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2009 р. Справа № 08/1735

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Скакун Г.Т. - представник за довіреністю,

від відповідача –Басюк О.І. –представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача

товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»

до відповідача

комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго»

про

стягнення 473 441,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 473 441,24 грн., у тому числі : 375830 грн. основного боргу за виконані роботи по договору будівельного підряду №394 –к від 17.07.2008, 27 258,12 грн. - пені, 36 267,60 грн. інфляційних, 6 827,40 грн. - 3% річних та 27 258,12 грн. упущеної вигоди з підстав несплати відповідачем виконаних робіт по об’єкту : «Будівництво котельні в районі цукрокомбінату по вул. Р.Люксембург, 13 у м. Сміла ( зовнішні мережі)»та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують з підстав, що позивачем не виконані умови договору, а саме п.п. 4.4.7, 4.4.8, та зазначив, що оплата за виконані роботи проводиться після здачі об’єкта в експлуатацію. Представник відповідача не заперечує, що роботи позивачем виконані, претензій до якості виконаних робіт немає.

На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2009, було оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 18.08.2009 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

17 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»(далі –Підрядник) та комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго»(далі –Замовник) було укладено договір підряду №394-к, згідно якого Підрядник зобов’язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи по об’єкту : «Будівництво котельні в районі цукрокомбінату по вул. Р. Люксембург, 13 у м. Сміла (зовнішні мережі)»(далі –Договір), а Замовник зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи. Розділом 2 визначена динамічна (приблизна) договірна ціна на момент укладення Договору, яка складає 625833,60 грн.

Розділом 5 договору передбачено порядок проведення розрахунків між Замовником та Підрядником. Замовник перераховує Підряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання у розмірі 30%. На виконання умов п.5.1 Договору Замовник 22.08.2008 року платіжним дорученням №493 перерахував Підряднику аванс у сумі 250 000 грн.

Відповідно до умов Договору позивач виконав і здав, а відповідач прийняв замовлені ним роботи, про що сторони підписали акти приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в №№2, 3, 4, 5, 6 та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за жовтень 2008 року на загальну суму 625803 грн.

Вказані Акти та Довідки підписані повноважними представниками сторін, скріплені їх печатками, знаходяться у матеріалах справи. На них відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт, вказаних у акті, чи щодо їх якості.

Згідно умов договору (п.5.2) оплата прийнятих робіт здійснюється протягом 10-ти днів з моменту підписання Замовником представлених Підрядником актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки (Ф.КБ-3).

Відповідач не подав доказів проведення розрахунку за виконані позивачем роботи, борг відповідача перед позивачем за прийняті роботи складає 375830 грн., ( 250 00 грн. сплачено згідно п.5.1 Договору).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 193, 202 ГК України та статей 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На Актах приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та на Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) відсутні дати, однак, проставлено “за жовтень 2008 року”. Тому суд приходить до висновку, що оскільки дати на актах та довідках не проставлені, та виходячи із умови пункту 5.1 Договору, оплата прийнятих робіт здійснюється протягом 10-ти днів з моменту підписання Замовником представлених Підрядником актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки (Ф.КБ-3) відповідач повинен був розрахуватися із позивачем за виконані останнім роботи не пізніше 11 листопада 2008 року. Оскільки відповідач не перерахував позивачу кошти, не виконав взяті на себе зобов’язання за договорами підряду, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягає задоволенню.

Борг на день розгляду справи складає 375 830 грн. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі Договором, актами виконаних робіт, рахунками, розрахунками суми боргу, претензією.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань у строки, встановлені п. 5.2 договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу у примусовому порядку.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Нарахування інфляційних здійснено позивачем у меншому розмірі ніж це передбачено чинним цивільним законодавством, проте, позивач самостійно визначив їх розмір, а тому заявлені до стягнення 36 267, 60 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення в цій сумі.

При перевірці нарахування позивачем 3 % річних в сумі 6 827,40 грн., суд встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку: 6 826,72 грн.) , суд задовольняє позов в сумі 6826,72 в іншій частині позову про стягнення 3% річних відмовляє за необґрунтованістю. В позовній заяві позивач, посилаючись на ст. 1 та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань від 22.11.1996 №543/96-Вр просить стягнути з відповідача пеню за період з 10.11.2008 по 19.06.2009 в сумі 27 258, 12 грн.

В силу ст.ст.548, 547 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, завдатком, притриманням, заставою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі. Оскільки Договором відповідальність Замовника за невиконання грошових зобов’язань не передбачено то, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п.1 ст. 225 ГК України і на те, що відповідач порушуючи умови договору в зазначений термін з позивачем розрахунки за виконані роботи не провів, просить стягнути з відповідача 27 258,12 грн. упущеної вигоди. Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управна сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. В обґрунтування своїх вимог Позивачем подано копії депозитних та кредитного договорів №№26006012245102, 26007012245101 та №1/238 укладених між позивачем по справі та АКБ «УкрСиббанк», ЗАТ «ПриватБанк»про зберігання грошових коштів та отримання кредиту відповідно. Вказані докази не можуть бути прийняті судом як доказ завдання збитків в т.ч. неотримання доходів пов’язаних з невиконанням зобов’язань Відповідача згідно Договору будівельного підряду №394 –к від 17.07.2008 .

Згідно з частиною першою статті 33 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог.

Позивач не довів і доказами не підтвердив, відповідно до ст. 33 ГПК України, нанесення йому збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 27 258,12 грн. Тому суд вважає, що позовні вимоги в сумі 27 258,12 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 з відповідача, пропорційно до задоволеного позову, підлягають стягненню судові витрати: державне мито у сумі 4 189, 25 грн. та витрати на інформаційне забезпечення судового процесу у сумі 276,51 грн. Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 22, 625 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», (м. Сміла, вул. Дзержинського,72 а, ідентифікаційний код 33648312) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», (м. Львів, вул. Академіка Лазаренка, 5а, ідентифікаційний код 20808038) –418925 грн., (в тому числі 375830 грн. основного боргу, 36 267,60 грн. інфляційних та 6 827,40 грн. 3% річних); 4 189,25 грн. державного мита; 276,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко