Вирок № 48529766, 17.08.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8396/13-к

Провадження № 1-кп/591/138/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

суддів Капкіна О.Б., Мальованої-Когер В.В.

при секретарі Кальченко М.В.

з участю прокурора Болгова О.Ю.

захисника Матішинець В.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,

громадянина України, уродженця м. Путивль

Сумської області, освіта вища, розлученого,

не працюючого, військовозобов'язаного,

має неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,

зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2,

раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 у невстановлений час навесні 2013 року, користуючись технічними засобами зв`язку (мобільними телефонами, комп`ютером зі встановленою програмою комунікації «Skype») з метою придбання і зберігання з метою збуту психотропної речовини «амфетамін» в особливо великому розмірі, вступив у злочинну змову із раніше знайомим йому мешканцем Королівства Нідерландів, який називав себе у спілкуванні з ОСОБА_2 ОСОБА_4, щодо незаконного придбання ОСОБА_2 останнім партії вказаної психотропної речовини на території Королівства Нідерландів та переміщення її автомобільним транспортом через митний кордон України з приховуванням від митного контролю для подальшого отримання ним (ОСОБА_2) на території України.

На виконання такої домовленості особа, зазначена, як мешканець Королівства Нідерландів ОСОБА_4, при невстановлених обставинах придбав психотропну речовину «амфетамін» в особливо великому розмірі та для досягнення спільної з ОСОБА_2 мети переміщення її через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, помістив придбану психотропну речовину всередину бувшої у вживанні CD-магнітоли «AKAI», яку поклав серед інших побутових речей у поліетиленовий пакет, сформувавши таким чином посилку для передачі ОСОБА_2 на територію України.

Реалізуючи попередню злочинну змову з ОСОБА_2, особа, зазначена, як ОСОБА_4 02.06.2013р. у м. Роттердам Королівства Нідерландів передав вказану посилку водієві мікроавтобуса «Mercedes Benz Sprinter» д.н. НОМЕР_1 громадянину України ОСОБА_5, який не був обізнаний про дійсний її вміст, для доставки в Україну ОСОБА_2

04.06.2013р. о 07 год. 14 хв. на виконання спільного злочинного умислу особи, зазначеної, як ОСОБА_4 і ОСОБА_2 щодо переміщення у контрабандний спосіб психотропної речовини, придбана особою, зазначеною, як ОСОБА_4 для ОСОБА_2 партія «амфетаміну» в особливо великих розмірах була переміщена ОСОБА_5 під виглядом своїх особистих речей з Королівства Нідерландів через митний кордон України в пункті пропуску «Ягодин» (Волинська область) мікроавтобусом марки «Мercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_1.

При цьому, в ході проведення митного контролю працівниками митниці при догляді речей, переміщуваних ОСОБА_5, вищевказана психотропна речовина «амфетамін», враховуючи спосіб приховування від митного контролю всередині бувшої у використанні CD-магнітоли «AKAI» у пакунку, що знаходився на пасажирському сидінні, розташованому одразу за водійським, виявлена не була.

В цей же день, водій ОСОБА_5, після переміщення через митний кордон України вищевказаної передачі з прихованою в ній психотропною речовиною «амфетамін», мікроавтобусом «Мercedes-Benz Sprinter» д.н. НОМЕР_1 доставив дану посилку до м. Київ та зберігав у цьому ж мікроавтобусі до 06.06.2013р., після чого для відправлення її адресату (ОСОБА_2) передав своєму роботодавцю ОСОБА_6

В подальшому 06.06.2013р. ОСОБА_6 домовившись по телефону з ОСОБА_2, не підозрюючи про його злочинну діяльність, пов`язану з незаконним обігом психотропних речовин, вислав йому до м. Херсон через службу кур'єрської доставки «Автолюкс» (м. Київ, вул. Драйзера, 21) сформований особою, зазначеною, як ОСОБА_4 на території Королівства Нідерландів пакунок з прихованою психотропною речовиною «амфетамін».

Доводячи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини «амфетамін» в особливо великих розмірах з метою подальшого збуту, до кінця, ОСОБА_2 07.06.2013р. отримав в м. Херсон через кур'єрську службу доставки «Автолюкс» вищевказаний пакунок з прихованою у ньому психотропною речовиною «амфетамін» та приніс до місця свого тимчасового проживання в квартиру за адресою АДРЕСА_1, що належить його знайомому ОСОБА_7, з яким він в той період часу проживав разом і якому про злочину діяльність ОСОБА_2, пов'язану з незаконним обігом психотропних речовин, нічого відомо не було.

Після незаконного придбання з метою збуту психотропної речовини «амфетамін», ОСОБА_2 незаконно зберігав її за вказаною адресою з метою подальшого збуту, у невеликих поліетиленових пакетиках в кількості 57 штук та приховавши від ОСОБА_7 та інших сторонніх осіб під умивальником на кухні.

15.06.2013р. придбана ОСОБА_2 партія психотропної речовини «амфетамін» була вилучена в ході санкціонованого обшуку за адресою його тимчасового проживання в АДРЕСА_1.

Згідно з висновком експерта №538 від 17.07.2013 загальна маса вилученої 15.06.2013р. в ОСОБА_2 психотропної речовини «амфетамін» становить 19,2612 грама, що відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є особливо великим розміром.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та показав, що з ОСОБА_8 він познайомився в м. Суми ще у 2005-2006 роках. Потім він проживав у м. Херсон і з ОСОБА_8 не спілкувався. Приблизно з літа 2012 року він знову почав спілкуватися з ОСОБА_8 У серпні 2012 року ОСОБА_8 приїхав до ОСОБА_2 в Херсон на роботу, але з роботою у ОСОБА_8 не вийшло і в кінці року він повернувся до м. Суми. ОСОБА_8 розказував йому, що у Голландії у нього є друг ОСОБА_4. Під час перебування ОСОБА_8 в Херсоні ОСОБА_2 пару разів спілкувався з ОСОБА_4 по скайпу з приводу придбання у ОСОБА_4 речей - футболок, туалетної води. Самого ОСОБА_4 він в обличчя не бачив, розмовляли по скайпу, але там була тільки аватарка. ОСОБА_8 сказав, що у нього є борг перед ОСОБА_4 в сумі 470 євро, і цей борг необхідно погасити, щоб в подальшому замовляти речі. Він (ОСОБА_2) переслав на рахунок ОСОБА_4 за два рази 900 євро, з яких 470 євро - борг ОСОБА_8, а решту суми як передоплату за речі (футболки). На початку червня 2013 року ОСОБА_4 повідомив, що він не може знайти ОСОБА_8 і тому необхідно забрати посилку, яка призначена для ОСОБА_8 ОСОБА_2 зателефонував своєму товаришу, який в м. Суми сходив до ОСОБА_8 додому, але того вдома не було. Тоді він забрав цю посилку у Херсоні, замовивши її на домашню адресу. Дома він розібрав цю посилку, для нього в тій посилці були лише футболки, а все решта - для ОСОБА_8 Там було приблизно 10 футболок, два бокали, кава, шоколад, старий розібраний магнітофон з відпавшою кришкою, кавоварка з відкрученою кришкою, і серед всіх речей він знайшов пакет з білим порошком. В пакеті було багато маленьких пакетиків. Він не знав, що це наркотична речовина, думав, що це для поглинення вологи засіб, як у коробки зі взуттям кладуть. Порошок мав різкий неприємний запах, тому він його викинув. Він не придав значення цьому пакету та викинув його поряд зі сміттєвим відром, так як воно було переповнене. ОСОБА_8 він збирався передати речі, коли той вийде на зв'язок. Якби він знав, що там наркотики, він би не забирав посилку. ОСОБА_4 він повідомив, що посилку отримав. Він не мав наміру передавати порошок ОСОБА_8 Потім він дізнався, що ОСОБА_8 був затриманий в травні 2013 року, і перебував у СІЗО. Він не бачив, щоб ОСОБА_8 раніше при ньому вживав наркотики, але ОСОБА_8 заводив розмову на тему, що бував у Голландії і там дозволено вживати наркотики. Футболки, які прийшли у посилці, були вартістю приблизно 3-4 євро за штуку, він продавав їх знайомим, приблизно трьом особам, за ціною 180-200 грн.

Не зважаючи на такі пояснення ОСОБА_2 та на невизнання ним вини за ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що з ОСОБА_2 вони познайомились років 8 назад, потім не бачились довгий час, потім випадково побачились, передзвонились, і він приїхав в м. Херсон до ОСОБА_2 на роботу, де перебував місяця два. Так як роботи не виявилось, він повернувся до м. Суми. ОСОБА_4 він знає, так як деякий час жив у Голландії до червня 2012 року. ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_4 по скайпу. Свідок просив ОСОБА_4, щоб той передав йому деякі особисті речі, отримав він одну посилку у травні 2013 року, і його затримали при отриманні посилки в м. Суми 28.05.2013 року. ОСОБА_2 він не повідомляв, що у тій посилці, що він (свідок) отримував у травні, були наркотичні засоби. Про посилку з наркотичними засобами, яку отримав ОСОБА_2, він (свідок) також не знав, і дізнався про це лише на суді. З ОСОБА_2 ні про які посилки він (свідок) не домовлявся. У нього (свідка) дійсно був борг перед ОСОБА_4 десь 50 євро, і гроші в Голландію вони повинні були надіслати за золото. Коли він (свідок) їхав з Херсона, з ОСОБА_2 вони були в натягнутих відносинах. Оскільки вони разом потратили гроші, які він (свідок) був винен ОСОБА_4, то він сказав ОСОБА_2 щоб той віддав гроші ОСОБА_4, так як тратили їх разом, і перед друзями незручно.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що знає ОСОБА_2 з 2007 року та перебуває з ним в товариських відносинах. ОСОБА_8 він не знає. Літом 2013 року два чи три місяці ОСОБА_2 проживав в його квартирі, в зв'язку з фінансовими проблемами у ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 у нього жив, в цей час ноутбука у нього не було. Під час проживання у нього ОСОБА_2 була розмова про те, що якийсь знайомий з Голландії повинен був щось прислати. У того було багато знайомих, були і ОСОБА_4. Десь за тиждень чи за два тижні до отримання посилки ОСОБА_2 говорив про те, що буде посилка. Казав, що повинна була бути посилка з футболками, ніби речі якісь, але що саме ОСОБА_2 повинен був отримати, він не казав. Коли ОСОБА_2 приніс посилку, він (свідок) був вдома, але відкривав її ОСОБА_2 не при ньому, всю посилку він не бачив. Потім він побачив, що в посилці були магнітофон, кавоварка, речі. Напевно, посилка предназначалась ОСОБА_2, так як вони почали користуватися речами: магнітофоном, кавоваркою. Були і декілька футболок, він не пам'ятає, нові чи секонд хенд. Після відкриття посилки він (свідок) не чув ніякого стороннього запаху, на кухні також запаху не чув. Сміття з кухні вони виносять по мірі наповнення відра. Приблизно через тиждень до нього на квартиру з'явилися працівники УСБУ і ОСОБА_2 добровільно видав їм психотропну речовину. Під час обшуку він (свідок) бачив, що речовина була виявлена на кухні під мойкою, біля сміттєвого відра, пакет невеликий з долоню, там щось біле. Він (свідок) взагалі не знав, звідки взялась ця речовина.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працював водієм на мікроавтобусі для перевезення пасажирів з Європи до України. На початку червня 2013 року йому на голландський номер подзвонив невідомий чоловік, сказав, що треба передати посилку до України. Прислав смс про місце зустрічі, він приїхав в Роттердам і взяв від чоловіка пакет, той сказав, що там кавоварка та магнітофон. Цей чоловік дав номер телефону тієї особи, кому призначалась посилка в Україні. Відправник не називав місце отримання, лише дав номер телефону. Після перетину кордону він зателефонував на цей номер, а потім чоловік, кому призначалась передача, сам дзвонив йому, потімскинув йому СМС-повідомлення. Яке місто називали (Суми чи Херсон), він точно не пам'ятає за давністю події. Вказаний пакет в Києві він передав своєму шефуОСОБА_6, запаху від посилки не відчував.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що є власником маршрутних таксі, у нього працю водієм ОСОБА_5 На початку червня водій ОСОБА_5 з Нідерландів привіз сумку, передав йому і дав номер телефону отримувача посилки. Отримувач посилки сам зателефонував йому, свідок уточнив, куди направляти, так як було незрозуміло. Назва «Херсон» була з самого початку, і після уточнення отримувачем, він відправив посилку до м. Херсон на ім'я ОСОБА_2, як той просив. Пакет був негабаритних розмірів, він зрозумів, що чоловік дуже чекав цю посилку, так як телефонував настойчиво і хвилювався за посилку.

Крім показань свідків, вина ОСОБА_2 підтверджується й письмовими доказами у справі:

З протоколу обшуку квартири в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.114-124) вбачається, що перед початком проведення обшуку ОСОБА_2 заявив, що за зазначеною адресою, де він проживає разом з ОСОБА_7, він дійсно зберігає психотропну речовину «Амфетамін» та свій мобільний телефон і СІМ-картки. Заявивши про вказаний факт, ОСОБА_2 в присутності понятих пройшов на кухню та дістав з-під кухонної мийки прозорий пакет, в якому знаходилося 57 прозорих невеликих пакетиків з білою порошкоподібною речовиною та усно заявив, що це психотропна речовина та її йому надіслали з Голландії. Під час проведення обшуку у зазначеній квартирі було вилучено 57 прозорих невеликих пакетиків з білою порошкоподібною речовиною, мобільний телефон «Самсунг» із сім-карткою «МТС», сім-картка мобільного оператора «Київстар», сім-картка мобільного оператора «Лайф» та магнітола «АКА».

Відповідно до протоколів огляду від 22.06.2013 року (т.1 а.п. 184-188) та від 09.08.2013 року (т.1 а.с. 193-194) вилучені під час обшуку предмети були оглянуті. Зокрема були оглянуті мобільний телефон „Самсунг" з сім-карткою МТС з абонентським номером НОМЕР_2, сім-картка Лайф з абонентським номером НОМЕР_3 та сім-картка Київстар з абонентським номером НОМЕР_4, що підтверджує факт користування ОСОБА_2 зазначеними номерами.

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2013 року (т.1 а.с. 125-127) ОСОБА_2 пояснив, що на фото № 1 зображена особа, яка схожа на чоловіка, що був зображений на аватарі в програмі „Скайп" сторінки ОСОБА_4 з Королівства Нідерландів, що є знайомим ОСОБА_8 та з яким вони спілкувалися через вказану програму в мережі інтернет.

З протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.05.2013 року, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т.1 а.с. 198-217) вбачається наступне.

03.06.2013 року, в 11 год. 53 хв. 40 сек. з номера НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_2 надійшло смс-повідомлення на номер НОМЕР_5 „Привет, скинь номер водителя по смс вчера не пришел" (т.1 а.с. 208). Зазначене смс-повідомлення підтверджує, що ОСОБА_2 знав про переміщення посилки, ще коли вона знаходилася поза межами території України та цікавився номером водія, який її буде перевозити.

03.06.2013 року, в 11 год. 53 хв. 16 сек. з номера НОМЕР_5 на номер НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_2 надійшло смс-повідомлення «НОМЕР_6» (т.1 а.с. 208). Зазначене смс-повідомлення підверджує отримання ОСОБА_2 номера телефону водія, ще коли посилка була поза межами території України.

03.06.2013 року, в 17 год. 47 хв. 41 сек. з номера НОМЕР_2 надійшло смс-повідомлення на номер НОМЕР_5, яким користувався чоловік на ім'я ОСОБА_4 „Привет, выйди в скайп пожал" (т.1 а.с. 208). Зазначене смс-повідомлення підтверджує, що ОСОБА_2 мав намір спілкуватися з ОСОБА_4 по скайпу в період, коли посилка вже була передана водію для послідуючої передачі на Україну та була ще поза межами території України.

05.06.2013 року, в 12 год. 00 хв. 14 сек. з номера НОМЕР_5 на номер НОМЕР_2 надійшло смс-повідомлення «Zdorova, poly4il?» (т.1 а.с. 209). Зазначене смс-повідомлення підтверджує, що особа, яка відправила посилку, цікавилась щодо її отримання саме ОСОБА_2

05.06.2013 року в 16 год. 39 хв. 42 сек. ОСОБА_2 телефонував зі свого номеру НОМЕР_3 на номер НОМЕР_6, який є номером водія ОСОБА_5 та про який йому раніше повідомив ОСОБА_4 (т.1 а.с.209-210), спілкувався з приводу можливості отримання посилки, повідомив водія, що свій попередній номер загубив та продиктував свій номер телефону. Водій повідомив, що посилку передав своєму керівникові. Також водій повідомив ОСОБА_2, що на аркуші паперу було написано «Суми», однак ОСОБА_2 пояснив, що посилку потрібно направляти на м. Херсон.

05.06.2013 року в 16 год. 47 хв. 51 сек. ОСОБА_2 телефонував зі свого номеру НОМЕР_3 на номер НОМЕР_7, який є номером ОСОБА_6 (т.1 а.с.210-211), в ході розмови спілкувались щодо порядку передачі посилки. Під час розмови ОСОБА_6 уточнював, направляти посилку на Суми чи на Херсон, на що ОСОБА_2 підтвердив, що посилку необхідно направляти на м. Херсон.

Посилання в зазначених розмовах на можливість відправлення посилки в м. Суми не свідчить про те, що посилка була адресована не ОСОБА_2, а комусь іншому. ОСОБА_2 міг спочатку зазначати місце доставки посилки як м. Суми. В той же час, той факт, що посилка адресувалася саме ОСОБА_2, підтверджується зібраними по справі доказами.

05.06.2013 року, в 16 год. 50 хв. 35 сек. з номера НОМЕР_2 надійшло смс-повідомлення на номер НОМЕР_7 «ОСОБА_2 херсон» (т.1 а.с. 211), тобто ОСОБА_2 смс-повідомленням підтвердив ОСОБА_6 куди та кому потрібно відправляти посилку.

05.06.2013 року, в 17 год. 13 хв. 09 сек. з номера ОСОБА_2 НОМЕР_2 надійшло смс-повідомлення на номер ОСОБА_4 НОМЕР_5 «Завтра передаст, позже наберу» (т.1 а.с. 211). Тобто ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що він отримає посилку.

06.06.2013 року протягом дня ОСОБА_2 кілька разів телефонував ОСОБА_6 та домовлявся про обставини передачі та отримання посилки (т.1 а.с.211-213).

07.06.2013 року в 12 год. 31 хв. 12 сек. ОСОБА_2 на номер НОМЕР_2 надійшло смс-повідомлення про те, що вантаж доставлений в м. Херсон (т.1 а.с. 214).

Таким чином з зазначених вище доказів вбачається, що ОСОБА_2 контролював рух посилки з психотропною речовиною та вживав заходів для її отримання, ще коли вона знаходилася на території Королівства Нідерландів.

07.06.2013 року в обідній час ОСОБА_2 кілька разів спілкувався по телефону з представником служби «Автолюкс» з приводу можливості отримання посилки (т.1 а.с.215-217).

05.06.2013 року в 18 год. 15 хв. 07 сек. ОСОБА_2 телефонував зі свого номеру НОМЕР_3 чоловіку, якого називав ОСОБА_4, на номер НОМЕР_5, під час розмови спілкувались з приводу отримання наступного дня посилки та її вмісту, під час розмови ОСОБА_2 казав, що в посилці повинні бути футболки, шоколад та інше, на що чоловік на ім'я ОСОБА_4 сміючись повідомив, що це не головне, на що ОСОБА_2 відповів, що вони розуміють один одного (т.1 а.с. 200). З вказаної розмови вбачається, що в посилці повинно було бути щось, що вони не хотіли називати в телефонній розмові, але обидва добре розуміли, про що йде мова.

07.06.2013 року в 18 год. 53 хв. 40 сек. ОСОБА_2 телефонував зі свого номеру НОМЕР_3 чоловіку, якого називав ОСОБА_4, на номер НОМЕР_5 (т.1 а.с. 203), під час розмови спілкувались про зміст вже отриманої ОСОБА_2 посилки. ОСОБА_4 запитував, чи знайшов там все ОСОБА_2, на що останній спитав як він сам вважає, ОСОБА_4 сказав, що щось знаходиться в самій старій речі, на що ОСОБА_2 відповів, що вони дорослі люди та зайві розмови зайві по телефону. З вказаної розмови також вбачається, що в посилці було знайдено ОСОБА_2 щось, що вони не хотіли називати в телефонній розмові, але обидва добре розуміли, про що йде мова.

З обох вказаних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 05.06.2013 року та 07.06.2013 року слідує, що посилка була адресована саме ОСОБА_2, ніяких розмов про її передачу чи передачу чогось з її вмісту ОСОБА_8 в розмовах не йшлось. Зазначені розмови також підтверджують, що ОСОБА_2 знав про вміст посилки ще до її отримання.

14.02.2014 року на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми старшому слідчому в ОВС слідчого відділу УСБУ в Сумській області був наданий доступ до мобільного телефону Nokia-101, належного ОСОБА_5, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні протоколом (т.3 а.с. 86-88).

З протоколу огляду вказаного мобільного телефону від 14.02.2014 року (т.3 а.с.89-99) вбачається, що в меню телефону, в підменю «повідомлення», серед чисельних смс-повідомлень встановлено наявність смс-повідомлення від абонента за номером НОМЕР_5, що було передано згідно інформації з телефону 02.06.2013 року о 14 год. 24 хв. 43 сек. Наступного змісту «АДРЕСА_3».

Крім вказаного смс-повідомлення було встановлено наявність іншого, яке було передане 04.06.2013 року в 19 год. 08 хв. 40 сек. від абонента з номером НОМЕР_8 зі змістом «Кофеварка, из Роттердама передача на Херсон ОСОБА_2».

Також від абонента з номером НОМЕР_8 є смс-повідомлення, яке було передане 04.06.2013 року о 09 год. 51 хв. 29 сек. зі змістом «Я знову на зв'язку! Зателефонуйте мені, будь ласка».

Відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», ОСОБА_5 виїхав з території України 01.06.2013 року, а в'їхав в Україну у пункті пропуску «Ягодин» 04.06.2013 року в 7 год. 14 хв. 43 сек. (т.3 а.с.102-103).

З висновку експерта № 538 від 17.07.2013 року (т.3 а.п. 108-112) вбачається, що порошкоподібна речовина білого кольору, яка знаходиться в 57 пакетиках, вилучених в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 містить у своєму складі психотропну речовину «амфетамін», обіг якої обмежено, загальною масою 19,2612 грам.

З пояснень допитаного в суді експерта ОСОБА_12 вбачається, що експерт, яка проводила експертизу № 538 від 17.07.2013 року, в своїй діяльності вірно застосовувала методики, зазначені у висновку експертизи, що в повній мірі відповідає вимогам п. 1.4 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень». Методика дослідження психотропної речовини дотримана і проведена відповідно до правил відбору проб, зазначених методикою «Дослідження амфетміну та метамфетаміну методом хроматомасспекртометрії», у випадку надходження на дослідження чисельних однотипних упаковок з об'єктами.

Наявність мети збуту у ОСОБА_2, підтверджується особливо великим розміром психотропної речовини, фактом її наявності в розфасованому вигляді, показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_2 з приводу того, що особисто він не вживає наркотичних засобів, його ж показаннями про наявність у нього фінансових проблем на той час (2013 рік) та пошук ним варіантів заробітку, зокрема, замовлення речей за кордоном і реалізація їх в Україні, а також показаннями свідка ОСОБА_7, який також підтвердив, що у ОСОБА_2 були фінансові складнощі, в зв'язку з чим той проживав у квартирі ОСОБА_7

Захисник ОСОБА_2 адвокат Матішинець В.В. послався на недопустимість ряду доказів по справі та просив вирішити це питання одночасно з прийняттям остаточного рішення.

Вирішуючи питання про допустимість доказів, з урахуванням правової позиції сторони захисту, яку було висловлено під час дослідження документів та повторено в судових дебатах, суд виходить з наступного.

Сторона захисту вважає недопустимими доказами:

- протокол обшуку від 15.06.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.114-123) як такий, що суперечить вимогам ст. 236 КПК України та порушує право на захист особи, оскільки обшук проведений без вимірювання ваги вилученої речовини; не зазначено, як саме упаковано речовину; не роз'яснено права та обов'язки ОСОБА_2

- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з особою ОСОБА_4 від 18.09.2013 року (том 1 а.с.125-127) як такий, що суперечить вимогам ст. 228 КПК України в частині впізнання особи по аватарці;

- протокол огляду телефону ОСОБА_2 від. 22.06.2013 року (том 1 а.с.184-193) як такий, що суперечить ст. 258 КПК України в частині втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді;

- протокол огляду телефону ОСОБА_5 від 14.02.2014 року (том 3 а.с.89-99) як такий, що суперечить ст. 258 КПК України в частині втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді;

- висновок експертизи №538 від 17.07.2013 року (том 3 а.с.108-112) як такий що не відповідає вимогам КПК та Інструкції про порядок проведення судових експертиз.

Суд вважає таку правову позицію сторони захисту хибною, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання по допустимість протоколу обшуку від 15.06.2013 року, суд вважає, що твердження сторони захисту є хибною трактовкою положень ст. 236 КПК України, згідно з якою проведення вимірювання при обшуку та запрошення спеціалістів для участі в обшуку є правом, а не обов'язком слідчого.

Аналізуючи вказаний доказ, суд приходить до висновку, що обшук проведено з дотриманням вимог ст. 236 КПК України, зокрема в протоколі зазначено, де, в якій кількості і в якому упакуванні виявлена біла порошкоподібна речовина (у прозорому пакеті, в якому знаходилося 57 прозорих невеликих пакетиків), обшук проведено у присутності понятих, власника помешкання та ОСОБА_2, пояснення якого занесені в протокол обшуку відповідно до вимог ч. 8 ст. 236 КПК України, згідно якої особи, в присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

ОСОБА_2 під час обшуку заявив, що зберігав амфетамін, який йому надіслав з Голландії знайомий ОСОБА_8 ОСОБА_4. Обставини проведення вказаної слідчої дії зафіксовано у відповідному протоколі, який без зауважень підписали всі її учасники (двоє понятих, оперативний працівник СБУ, власник житла ОСОБА_7, і що важливо - сам ОСОБА_2), підтвердивши таким чином об`єктивність викладеної в ньому інформації.

В даному випадку заява, що зроблена ОСОБА_2 та занесена до протоколу обшуку - не є проведенням допиту цієї особи, як помилково вважає захисник.

Отже, вказаний доказ слід вважати допустимим.

Допустимими є й інші, похідні від цього, докази. Суд вважає що, навіть за наявності сумнівів у цьому у сторони захисту, такий висновок відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах: «Шенк проти Швейцарії», 12.07.1988р.; «Перри проти Об'єднаного Королівства»; «Парис проти Кіпру», 4.07.2002р., «Хеглас проти Чехії», 01.03.2007р.; «Дмітріу Попеску проти Румунії», 26.04.2007р. та «Биков проти Росії».

Вирішуючи питання про допустимість протоколів огляду телефонів ОСОБА_2 та ОСОБА_5, суд вважає, що посилання сторони захисту на те, що на огляд телефону слідчий повинен був отримати ухвалу суду про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - не ґрунтуються на законі, оскільки така ухвала надається судом для зняття інформації «онлайн», тобто в ході використання особою засобів комунікації, а не постфактум.

Згідно з протоколом від 22.06.2013 року при огляді встановлено, що в ході обшуку ОСОБА_2 видав сім картку оператора «Лайф» з номером НОМЕР_3, у виданому мобільному терміналі «Самсунг» була вставлена сім картка оператора «МТС» з номером НОМЕР_2. Саме за цими номерами згідно з протоколом НСРД спілкувався ОСОБА_2 з ОСОБА_4. Крім того, телефонна книжка мобільного терміналу містила номер ОСОБА_4, який співпадає з номером, зазначеним в протоколі НСРД - НОМЕР_5.

Встановлено, що слідчим у законний спосіб було вилучено мобільний термінал ОСОБА_2 (на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук) та слідчим у законний спосіб було оглянуто мобільний термінал ОСОБА_5 (на підставі ухвали суду про тимчасовий доступ).

Отже, вказані докази слід вважати допустимими.

Вирішуючи питання про допустимість протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з особою ОСОБА_4 від 18.09.2013 року, що проводився з ОСОБА_2 суд вважає, що у сукупності із іншим протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, що проводився з ОСОБА_8, даний доказ є допустимим, оскільки з нього вбачається, що і ОСОБА_2 і ОСОБА_8 впізнали одну і ту ж особу - ОСОБА_4, причому ОСОБА_8 впізнав його як свого знайомого з Нідерландів, а ОСОБА_2 впізнав його як особу, зображену на аватарі програми скайп, з яким він безпосередньо спілкувався у скайпі, про що і зазначено в протоколі.

Тобто та обставина, що ОСОБА_2 впізнав не конкретну особу, яку бачив в реальному житті, а зображення (аватар) цієї особи - не оспорюється. Однак у сукупності ці докази підтверджують факт реального існування особи, зазначеної, як ОСОБА_4. При цьому, упізнання по фотографії проводилось саме за обставин, коли упізнання реальної особи, яку не встановлено слідством, не вбачалось можливим.

Отже, вказаний доказ слід вважати допустимим.

Вирішуючи питання про допустимість висновку експертизи №538 від 17.07.2013 року, суд виходить з наступного. Допитати в суді експерта, яка проводила експертизу, не виявилось можливим в зв'язку з її перебуванням у відпустці по догляду за дитиною. В той же час, з висновку експерта від 17.07.2013 року № 538, з пояснень, наданих у суді іншим експертом цієї ж експертної установи та з письмового роз'яснення експерта від 16.06.2015 року № 17/4829 (том 5 а.с. 16-17) вбачається, що методика дослідження психотропної речовини дотримана повною мірою, у відповідності до правил відбору проб, зазначених методикою «Дослідження амфетміну та метамфетаміну методом хромато-масспекртометрії», а при виборі методики відбору проб експерт керувався п. 1.4. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень». Вказана методика передбачає довільне відібрання 10 об'єктів у разі надходження на дослідження чисельних однотипних упаковок з об'єктами в кількості від 10 до 100 штук. Оскільки на експертизу надійшло 57 упаковок з об'єктами, то з усіма 57 об'єктами було проведено їх огляд (маса, органолептичні показники та агрегатний стан); дослідження крапельними кольоровими реакціями з метою попереднього встановлення наявності в 57 об'єктах наркотичних засобів чи психотропних речовин; дослідження 57 об'єктів методом тонкошарової хроматографії з метою підтвердження наявності психотропної речовини - амфетаміна. Після цього, згідно методики, з довільно відібраними 10 об'єктами було проведено дослідження методом газової хроматографії.

При цьому суд звертає увагу, що захисником не зазначено, в чому саме полягає порушення Інструкції та Методики дослідження психотропних речовин.

Отже, вказаний доказ слід вважати допустимим.

Щодо послання захисника обвинуваченого на те, що справа непідсудна Зарічному районному суду м. Суми, то суд не погоджується з цим, виходячи з наступного.

Зарічним районним судом м. Суми та апеляційним судом Сумської області кримінальне провадження розглядалось відносно двох осіб: ОСОБА_8 та ОСОБА_2, і вирок апеляційного суду Сумської області від 23 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_8 набрав законної сили.

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 03 квітня 2014 року та вирок апеляційного суду Сумської області від 23 вересня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасовано ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2015 року, та в ухвалі ВССУ призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

З ухвали суду касаційної інстанції вбачається, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ не висловив своєї позиції в ухвалі щодо зміни підсудності, хоча дане питання було зазначено в касаційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Матішенець В.В.

Виходячи зі змісту вказаної ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та враховуючи, що супровідний лист про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_2 адресований до Зарічного районного суду м. Суми, колегія суддів приходить до висновку, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ не вбачав неправильної підсудності при розгляді справи Зарічним судом м. Суми. Колегія суддів також вважає, що справа підсудна Зарічному районному суду м. Суми і не знаходить підстав для направлення справи до суду відповідної інстанції для вирішення питання про направлення справи до іншого суду.

До пояснень обвинуваченого ОСОБА_2 в частині, що посилка адресувалась не йому, а ОСОБА_8, а він не знав про наявність психотропної речовини у посилці, і що він отримав психотропну речовину фактично випадково, після того, як не зміг знайти ОСОБА_8, суд відноситься критично та вважає повідомлення суду неправдивої інформації способом захисту, обраним ОСОБА_2, так як ці пояснення не відповідають встановленим обставинам справи та спростовуються іншими зібраними доказами по справі.

Так, ОСОБА_8 був затриманий органами досудового слідства 28.05.2013 року. Тобто, ще за кілька днів до формування та передачі водієві для доставки в Україну посилки в Королівстві Нідерланди.

Сам ОСОБА_8, допитаний судом як свідок, категорично заперечив, що замовляв у ОСОБА_4 другу посилку, в тому числі з амфетаміном. Він дійсно отримав від ОСОБА_4 одну посилку 28.05.2013 року і при цьому був затриманий на місці її отримання в центрі м. Суми.

Проте, після отримання однієї посилки ОСОБА_8 був затриманий і в подальшому перебував під вартою, а тому очевидно, що він не міг замовляти для себе посилку в ОСОБА_4 і домовлятися з ним з цього приводу.

Крім того, з досліджених у суді фонограм розмов ОСОБА_2 з ОСОБА_4 вбачається, вони ведуть мову про зникнення ОСОБА_8, але не обговорюють, яким же чином йому передати посилку.

Жоден зі свідків, допитаних в судовому засіданні, в тому числі сам ОСОБА_8, допитаний під час розгляду даної справи в якості свідка, не підтвердили, що вказана посилка була адресована ОСОБА_8 чи що ОСОБА_8 повинен був її отримати. Також вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час дослідження роздруківок фонограм.

Зокрема, досліджені в судовому засіданні та зазначені вище роздруківки фонограм підтверджують, що ОСОБА_2 з самого початку відправлення посилки контролював її рух та вчиняв дії щодо її отримання.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також підтвердили, що посилка адресувалася саме ОСОБА_2 Також ту обставину, що посилка адресувалася саме ОСОБА_2, підтверджує факт розпорядження всіма речами посилки, а саме: психотропну речовину він сховав, магнітофоном та кавоваркою почав користуватися, а інші речі залишив собі, зокрема, обвинувачений пояснив у судовому засіданні, що футболки, які були у посилці - він продавав своїм знайомим.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що йому не було відомо про наявність прихованого амфетаміну у магнітолі та що він його вийняв звідти у зв`язку з різким специфічним неприємним запахом та планував викинути, спростовується як наведеним аналізом розмов з ОСОБА_4, так і показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, котрі безпосередньо тією чи іншою мірою контактували з посилкою з Нідерландів, але жодних запахів від неї не чули. Навпаки, ці докази доводять, що ОСОБА_2 достовірно знав про місце, де був схований амфетамін - у бувшому у вживанні магнітофоні.

До показань обвинуваченого з приводу того, що він планував викинути невідому речовину з різким специфічним неприємним запахом і що вона не була викинута через те, що просто сміття з квартири до часу обшуку не виносилось - суд також ставиться критично, оскільки з протоколу обшуку від 15.06.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 та фототаблиць до нього (т.1 а.с.114-123) не вбачається порушення цілісності упаковок порошкоподібної речовини 57 пакетиках. Тобто, вони є герметичними, отже, не можуть виточувати будь-який запах.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_2 суд знову ж вважає способом захисту, направленими на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

У суду немає жодних підстав не довіряти зазначеним вище доказам, оскільки вони не викликають будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи, достатньо повно відтворюючи події, викладені в обвинувальному акті.

Однак, при цьому суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_2 посилання на факт розфасування наркотичного засобу ОСОБА_2, оскільки зазначена обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, суд вважає необхідним виключити з обвинувачення відомості про ОСОБА_4, зазначивши, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за попередньою змовою з невстановленою особою, оскільки в ході судового розгляду така особа встановлена не була, участі в судовому засіданні не брала. При цьому, суд вважає доведеним іншими доказами факт попередньої змови з боку обвинуваченого ОСОБА_2 Зокрема, про це свідчать дії особи, зазначеної як ОСОБА_4, яка у телефонних розмовах повідомляла ОСОБА_2 про те, що зміст посилки у виді магнітофона, кавоварки та футболок не є головним у цій посилці, тобто відомості про амфетамін були утаємничені цією особою. Амфтамін у посилку був покладений не відкрито, а у схованку (відсік для батарей магнітофона). Ця особа не повідомила перевізника про зміст посилки саме в частині закладеного в неї амфетаміну. Отже, ця особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій, направлений на контрабанду забороненої речовини в Україну, про що ця особа і домовилась з ОСОБА_2

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за вищевикладених обставин, доведена в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 305 КК України, оскільки він вчинив контрабанду психотропної речовини у особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, тобто діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю психотропну речовину у особливо великому розмірі.

Дії ОСОБА_2 по придбанню та зберіганню психотропної речовини вірно кваліфіковані за ст. 307 ч.3 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав психотропну речовину в особливо великому розмірі з метою збуту, кваліфікуючою ознакою якого є особливо великий розмір психотропної речовини.

При призначенні обвинуваченому покарання, обставиною, що пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає те, що він має неповнолітню дитину.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи та тяжкість вчинених злочинів, обставину, яка пом'якшує покарання, особу підсудного, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання та позитивно за місцем відбуття покарання, суд вважає необхідним призначити покарання за ч. 3 ст. 305 КК України в межах санкції у виді позбавлення волі з конфіскацією психотропної речовини «амфетамін» та з конфіскацією майна, крім житла; та за ч. 3 ст. 305 КК України в межах санкції у виді позбавлення волі з конфіскацією психотропної речовини «амфетамін» та з конфіскацією майна, крім житла.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією психотропної речовини, з конфіскацією майна, крім житла.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання період відбуття ОСОБА_2 покарання за вироком апеляційного суду Сумської області від 23.09.2014 року з 23.09.2014 року по 18.02.2015 року, а строк відбуття покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_2 після набрання даним вироком законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судової хімічної експертизи № 538 від 17.07.2013 року в сумі 2942 грн.

Питання про речові докази, що зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Сумській області (т. 1 а.п. 140-146, 193-197) суд вважає необхідним вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме після вступу вироку в законну силу:

- психотропну речовину «амфетамин», що знаходиться в порошкоподібній речовині в 47 пакетиках, які зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Сумській області (т.1 а.с. 196) - конфіскувати,

- мобільний телефон «Самсунг» із сім-карткою «МТС», сім-картка мобільного оператора «Київстар», сім-картка мобільного оператора «Лайф» та магнітолу «АКА», вилучені у ОСОБА_2 під час обшуку - конфіскувати в дохід Держави.

Заява ОСОБА_2 про застосування відносно нього амністії згідно Закону України «Про амністію у 2014 році» не підлягає задоволенню, оскільки дія статті 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» щодо скорочення покарання може бути застосована лише відносно засуджених осіб, що відбувають покарання, а даний вирок щодо ОСОБА_2 ще не набрав законної сили.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 374, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.305 КК України у виді позбавлення волі на строк десять років;

- за ч.3 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання відбуття ОСОБА_2 покарання за вироком апеляційного суду Сумської області від 23.09.2014 року з 23.09.2014 року по 18.02.2015 року, а строк відбуття покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової хімічної експертизи в сумі 2942 грн.

Речові докази у справі:

- психотропну речовину «амфетамін», що знаходиться в порошкоподібній речовині в 47 пакетиках, які зберігаються в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Сумській області (т.1 а.с. 196) - конфіскувати,

- мобільний телефон «Самсунг» із сім-карткою «МТС», сім-картку мобільного оператора «Київстар», сім-картка мобільного оператора «Лайф» та магнітолу «АКА», вилучені у ОСОБА_2 під час обшуку - конфіскувати в дохід держави.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Г.В. Кривцова

Судді О.Б. Капкін

В.В. Мальована-Когер