Рішення № 4852849, 17.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" серпня 2009 р. Справа № 19/172-09

За позовом Дочірнього підприємства «Оллтек-Україна», м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства «Бориспільський

експериментальний комбікормовий завод», м. Бориспіль

про стягнення 53994,95 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача –Каракулов М.В. (дов. б/н від 16.05.2008р .);

від відповідача – Вовк О.О. (дов. № БЕКЗ-2009-08-17 від 17.08.2009 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Оллтек-Україна»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод»(далі –відповідач) про стягнення 53994,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, отримавши, на підставі видаткової накладної № 736 від 26.01.2009 р., товар на загальну суму 68472 грн., розрахувався частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 53472 грн., на яку згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані витрати від інфляції –267,36 грн. та 3% річних –255,59 грн. за час прострочення.

Ухвалою від 03.07.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/172-09 та призначив її розгляд на 30.07.2009 р.

Ухвалою від 30.07.2009 р. суд, на підставі ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 17.08.2009 р., у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

Представник відповідача в засідання суду проти позову заперечував, але письмовий документально обґрунтований відзив на позов не надав.

За таких обставин, рішення винесене, на підставі вимог ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі рахунку-фактури № 28 від 26.01.2009 р. поставив відповідачу 1500 кг кормової добавки на загальну суму 68472 грн., що підтверджується видатковою накладною № 736 від 26.01.2009 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯПМ № 093245 від 26.01.2009 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач за одержаний товар розрахувався частково на суму 15000 грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку позивача від 30.03.2009 р., від 08.04.2009 р., від 10.04.2009 р., наданих до справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Приписами статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1).

Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч .2).

У відповідності з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлені, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Таким чином, правовідносини, що виникли між ДП«Оллтек-Україна»та ВАТ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод»слід вважати, як укладення господарського договору у спрощений спосіб, що породжує виникнення господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.04.2009 р. позивач рекомендованою поштою надіслав на адресу відповідача лист від 13.04.2009 р. за вих. № 61/09 з вимогою сплатити протягом п’яти банківських днів заборгованість за поставлений товар у сумі 53472 грн. Згідно поштового повідомлення № 7081 вказаний лист був одержаний відповідачем 17.04.2009 р. Отже, починаючи з 27.04.2009 р., боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання.

На день розгляду справи відповідач не сплати заборгованість у сумі 53472 грн. за отриманий товар, що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.07.2009 р.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких складає 267,36 грн. - інфляційні збитки та 255,59 грн. - 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, код 00954538) на користь Дочірнього підприємства «Оллтек-Україна»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 32047626) 53472 (п’ятдесят три тисячі чотириста сімдесят дві) грн. боргу, 267 (двісті шістдесят сім) грн. 36 коп. –втрати від інфляції, 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. 59 коп. –3% річних, 539 (п’ятсот тридцять дев’ять) грн. 94 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя

Рішення підписано

25.08.2009 р.