Рішення № 4852589, 23.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09 Справа № 3/165/09

Суддя

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Комунального підприємства “Запоріжринок”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості у сумі 57 651,38 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Сікора І.В., юрисконсульт, довіреність № 5156/27-19 від 11.09.2008р.

від відповідача: Іойлев С.А, представник, довіреність № 1903/1979 від 17.09.2008р.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до КП “Запоріжринок” про стягнення боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200223 від 01.11.2007р. в сумі 57 651,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України, умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200223 від 01.11.2007р.

Ухвалою господарського суду від 30.06.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/165/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.07.2009р. о 15 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 09.07.2009р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 23.07.2009р. о 12 год. 00 хв.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 23.07.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 23.07.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 05/684 від 23.06.2009р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200223 від 01.11.2007р. в сумі 57 651,38 грн.

Також позивач надав узгоджений акт звірки взаємних розрахунків за договором № 200223 від 01.11.2007р., згідно якому у відповідача на 08.06.2009р. виникла заборгованість в сумі 57651,38 грн.

Відповідач в судовому засіданні 23.07.2009р. надав відзив на позовну заяву № 1596 від 08.07.2009р., в якому КП “Запоріжринок” визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Також відповідач надав заяву про розстрочення виконання рішення по справі за наступною схемою: 29 270,19 грн. до 31.08.2009р. включно та 29 270,19 грн. до 30.09.2009р. включно.

Позивач проти розстрочення суму заборгованості заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (теплопостачальна організація) та КП “Запоріжринок” (споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200223 від 01.11.2007р., за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2008р., від 31.01.2009р., від 28.02.2009р. та від 31.03.2009р.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки № 200223 від 31.12.2008р. в сумі 10 938,04 грн., від 31.01.2009р. в сумі 31 124,92 грн., від 28.02.2009р. в сумі 9 313,88 грн. та від 31.03.2009р. в сумі 6 274,54 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 договору № 200223 від 01.11.2007р. споживач зобов’язується виконувати всі умови передбачені договором.

Згідно п. 6.2 договору № 200223 від 01.11.2007р. розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).

Відповідач не виконав умови договору.

Тому станом на 08.06.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію складає 57 651,38 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200223 від 01.11.2007р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200223 від 01.11.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання КП “Запоріжринок”. грошових зобов’язань за договором № 200223 від 01.11.2007р., вимоги про стягнення з відповідача суми боргу по Договору в розмірі 57 651,38 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заява відповідача № 1615 від 22.07.2009р. про розстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження обставин, про які йдеться у заяві КП “Запоріжринок”, жодних доказів суду не надано.

Крім того, суд враховує, що світова фінансова криза, на яку посилається відповідач, несе негативні наслідки як на відповідача, так і на позивача, інтереси якого в даному випадку також підлягають врахуванню та захисту.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Запоріжринок” (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, р/р 26009037010001 у АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 01559577) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 57 651 (п’ятдесят сім тисяч шістсот п’ятдесят одна) грн. 38 коп. основного боргу, 576 (п’ятсот сімдесят шість) грн. 51 коп. витрат на держмито і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя: В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 29.07.2009р.