Рішення № 485254, 08.02.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 37/52

08.02.07

За позовом

До

Про

Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва

стягнення 91786,38 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники сторін:

від позивача Гранацька Л.В. -представник за довіреністю № 155//1/03-156 від 18.01.2007 року;

від відповідача Панова С.А.- представник за довіреністю № 6133/38 від 13.12.2006 року ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва про стягнення 91786,38 грн. (основний борг –81170,56 грн., 10615,82 грн. - пеня) заборгованості відповідно до договору № 6/1 від 02.01.2002 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2006 р. порушено провадження у справі № 37/52, розгляд справи було призначено на 05.12.06. о 14-55.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 року розгляд справи було відкладено до 21.12.2006 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.12.2006 року представник відповідача надав суду відзив на позовні вимоги позивача, а також заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виконати вимоги ухвали суду.

В судовому засіданні 21.12.2006 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 37/52.

Відповідно до частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/52 від 20.12.2006 року продовжено строк вирішення спору, а також відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 18.01.2007 р. о 10-45.

Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2007 року надав розрахунок заборгованості, відповідно до якого зазначає, що станом на 15.01.2007 року за період з 01.01.2006 року по 28.02.2006 року заборгованість у відповідача відсутня, в зв’язку зі сплатою основного боргу, а також надав розрахунок пені, відповідно до якого позивачем нарахована пеня за період з 02.06.2006 року по 02.11.2006 року в розмірі 5784,24 грн.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2007 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/522 від 18.01.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.02.2007 року представник позивача надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача пені в розмірі 5784,24 грн., державне мито - 917,86 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, в зв’язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу розмірі 81170,56 грн.

Представник відповідача 08.02.2007 року проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, оскільки зазначає, що сума основного боргу в розмірі 81170,56 грн. відповідачем була погашена, а також зазначає, що оплата послуг за договором, який є предметом спору даної справ, проводиться за рахунок бюджетних коштів і по причині не надходження дотацій з місцевого бюджету виникло прострочення платежів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2002 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (Підрядник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва (Замовник), було укладено договір № 6/1 на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових та вентиляційних каналів від газових приладів (Договір), відповідно до якого Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання обсягів робіт по перевірці, прочищенню і поточному ремонту вентканалів і димоходів від газових приладів (газових колонок, печей) у жилих будинках відповідно до додатків (п. 1.1 Договору).

01 березня 2005 року сторони внесли зміни в договір та уклали Додаткову угоду до договору № 6/1 від 02.01.2002 р. на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових та вентиляційних каналів від газових приладів.

Умови Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором підряду.

У відповідності до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. п. 2.2.2, 2.2.3 Підрядник зобов’язується у триденний термін підписувати акти виконаних робіт або подавати обґрунтовані заперечення, а Замовник щомісяця проводить повний розрахунок за виконані обсяги робіт, технічному обслуговуванню, димових та вентиляційних каналів від газових приладів протягом 10 днів слідуючого за звітним місяцем, після підписання актів ф. № 2.

На виконання вимог Договору позивач протягом січня –лютого 2006 року виконав роботи на суму 97793,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, проте відповідач в порушення вимог договору розрахувався частково, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 81170,56 грн. на момент звернення позивача до суду з позовною заявою

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та ч. 4 Перехідних положень Господарського кодексу України до цивільних та господарських відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем є на даний час триваючими, тому на ці зобов’язання поширюється дія Цивільного та Господарського кодексів України, які набрали чинності з 01 січня 2004 року.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з наданих позивачем виписок з банківського рахунку, відповідач після порушення провадження у справі сплатив суму основного боргу позивачу, а тому, приймаючи до уваги, що на момент вирішення спору по суті відповідач повністю сплатив заборгованість за виконані позивачем роботи, суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 Договору, сторони встановили, що замовник при простроченні платежів в кінцевий розрахунок за виконані роботи понад 10 діб сплачує пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п. 5.2 Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5784,24 грн.

Проте, у відповідності до частини 2 статті 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи те, що відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 84000,00 грн., а також приймаючи до уваги те, що погашення заборгованості Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва за виконані роботи було можливе лише після отримання коштів з міського бюджету для покриття різниці в тарифах між нарахованою платою та фактичною собівартістю за 1 кв.м., суд вважає за доцільне на підставі статті 233 Господарського кодексу України зменшити розмір пені та стягнути з відповідача на користь позивача пені в розмірі 100,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,—

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 31720192) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500), 100 (сто) 00 коп. –пені, 869 (вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 55 коп. –державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 79 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 81170 грн. 56 коп. провадження припинити на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 13.03.2007 р.