Постанова № 48525272, 11.08.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р. Справа № 914/981/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

при секретарі судового засіданняЛялька Н.Р.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 адвокат;

відповідача: не зявився;

розглянувши матеріали апеляційних скарг державного підприємства Жовківське лісове господарство, б/н від 22.06.2015 та ФОП ОСОБА_3 б/н від 07.07.2015

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.15 (суддя Кидисюк Р.А.)

у справі № 914/981/15

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Жовква Львівської області

до відповідача: державного підприємства Жовківське лісове господарство, м. Жовква Львівської області

про стягнення 195 252, 62 грн заборгованості.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до державного підприємства Жовківське лісове господарство про стягнення 195 252, 62 грн заборгованості з яких 178 834, 31 грн основної заборгованості, 1 102, 40 грн 3 % річних та 15 315, 91 грн інфляційних втрат. Позов заявлено на підставі договору про надання послуг по перевезенню лісопродукції № 02/01/14/1-ПВ, укладеного позивачем з відповідачем.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом позивач уточнив позовні вимоги (зменшив) та просив суд стягнути з відповідача на його користь 111 465, 39 грн з яких 80 579, 49 грн основного боргу, 966, 95 грн 3 % річних та 29 918, 95 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.06.2015 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 80 579, 49 грн заборгованості за договором та 1 827, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ДП Жовківське лісове господарство звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2015, та прийняти нове судове рішення. Крім того, просить призначити судову бухгалтерську експертизу для встановлення дебіторської заборгованості, яка існувала між сторонами станом на 26.05.2015.

Зокрема, покликається на те, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив відповідачу в призначенні судової бухгалтерської експертизи, з огляду на те, що акти звірки взаєморозрахунків між сторонами відрізняються.

Крім того,зазначає, що в акті звірки взаєморозрахунків позивача від 11.07.2014 не враховані сумарні платіжні квитанції на суму 4 500, 00 грн, які надавались відповідачем в судовому засіданні 09.06.2015 для огляду, але були безпідставно відхилені.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 у складі колегії суддів: головуючий суддя: Юрченко Я.О., судді Давид Л.Л., Хабіб М.І. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.07.15.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у звязку з перебуванням судді Хабіб М.І. у відпустці, у склад судової колегії внесено зміни, замість судді Хабіб М.І. введено суддю Гриців В.М.

Ухвалою суду від 14.07.2015 розгляд справи відкладався.

Поряд з цим, на адресу суду надійшла апеляційна скарги ФОП ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.15. Ухвалами суду від 16.07.2015 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду та прийнято апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 до спільного провадження з апеляційною скаргою ДП Жовківське лісове господарство, розгляд справи призначено на 11.08.2015.

В апеляційній скарзі позивач вказує на обґрунтованість та законність рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2015, однак, зазначає про неправильну оцінку місцевим господарським судом пояснень позивача від 09.06.2015, оскільки дані пояснення лише підтверджують суму основного боргу, проте, жодним чином не вказують на відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 29 918, 95 грн.

Крім того, зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні не розглянуто вимогу щодо стягнення 3% річних в сумі 966, 95 грн.

Розпорядженням голови суду від 11.08.2015 у звязку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці, у склад судової колегії внесено зміни, замість судді Гриців В.М. введено суддю Зварич О.В.

В даному судовому засіданні адвокат позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 111 465, 39 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак, від його представника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з його перебуванням на лікарняному.

Адвокат позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обовязком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. Неявка представника скаржника в судове засідання не унеможливлює розгляду апеляційної скарги. Слід зазначити, що ухвалами апеляційного суду від 14.07.15 та 16.07.2015 явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обовязковою.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Колегія суддів бере до уваги те, що відповідачем не додано доказів перебування представника ОСОБА_4 на лікарняному, неможливість його заміни іншим представником чи неможливість розгляду справи за його відсутності. Більше того, розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відсутні.

Щодо клопотання відповідача, викладеного в апеляційній скарзі про призначення судово-бухгалтерської експертизи, то судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо його безпідставності та відхиляє його, оскільки для встановлення дійсної дебіторської заборгованості між сторонами станом на 26.05.2015 не потрібні спеціальні знання, а потрібні вихідні дані про обсяг та вартість наданих послуг за вказаний період, про виставлені рахунки та докази їх фактичної оплати.

Розглянувши матеріали апеляційних скарг, матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.01.2014 ДП Жовківське лісове господарство (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір №02/01/14/1-ПВ про надання послуг по перевезенню лісопродукції (договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобовязався за завданням замовника надати послуги по перевезенню лісопродукції, навантаженню лісопродукції на транспорт споживачів в кількості 31000 1 м3 в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.3.1. договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.

Відповідно до п.3.2. договору акт про надані послуги підписується сторонами до 6 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично вони надавалися.

Замовник зобовязується перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання такого акту (п. 3.3 договору).

Пунктом 5.1. договору визначено, що у випадку порушення своїх зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до п. 6.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015.

Додатком до договору №02/01/14/1-ПВ № 3 від 01.09.2014 про надання послуг по перевезенню лісопродукції від 02.01.2014 та протоколом № 3 сторони погодили збільшити вартість послуг перевезення до таких розмірів: вартість перевезення 1 м3 лісопродукції в рівнинних умовах становить 82,00 (вісімдесят дві) гривні; вартість перевезення 1 м3 лісопродукції в гірських умовах 89,00 (вісімдесят девять) гривень; навантаження 1 м3 лісопродукції на транспорт споживачів 14,00 (чотирнадцять) гривень.

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, позивач надав, а відповідач прийняв послуги по вивезенні лісопродукції на загальну суму 1 787 939, 01 грн. з 01.01.2014 по 30.11.2014.

На підтвердження належного виконання умов договору, факту надання відповідачу послуг по вивезенні лісопродукції та їх часткової оплати відповідачем, позивач долучив до матеріалів справи копії відповідних актів прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), товано-транспортні накладні, звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку №26001053813732, видаткові касові ордери за період з січня 2014 по листопад 2014.

Поряд з цим, відповідач, порушивши умови договору оплатив послуги частково на суму 1 707 359, 52 грн. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 80 579, 49 грн.

Господарські зобовязання між сторонами виникли на підставі договору № 02/01/14/1-ПВ про надання послуг по перевезенню лісопродукції від 02.01.2014.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з апеляційної скарги відповідача, матеріалів справи, останній заперечує лише проти наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 4 500, 00 грн, оскільки в акті звірки взаєморозрахунків позивача від 11.07.2014 не враховані сумарні платіжні квитанції на суму 4 500, 00 грн, які надавались відповідачем в судовому засіданні 09.06.2015 для огляду, але були безпідставно відхилені.

Однак, судова колегія зазначає, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджували доводи відповідача, відтак, такі відхиляються судом як необгунтовані.

Більше того, слід вказати, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним бухгалтерським документом.

З огляду на викладене, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Щодо апеляційної скарги позивача, судова колегія погоджується з доводами, викладеними в ній та не погоджується з трактуванням місцевого господарського суду пояснення позивача від 09.06.2015 як відмову від інфляційних нарахувань, оскільки дане пояснення виключно підтверджує суму основного боргу.

Більше того, слід зауважити, що місцевим господарським судом прийнято уточнення позовних вимог, викладені в клопотанні від 26.05.21015, однак, не розглянуто вимогу щодо стягнення 3% річних в сумі 966, 95 грн, а в оскаржуваному рішенні вказано лише про інфляційні втрати.

З огляду на викладене, з урахуванням умов договору, апеляційна інстанція, перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат та 3% річних погоджується з його правомірність та обґрунтованістю. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення крім 80 579, 49 грн основної заборгованості, також 29 918, 95 грн інфляційних втрат та 966, 95 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

У звязку із зменшенням позовних вимог в суді першої інстанції, судовий збір в розмірі 1 675, 75 грн. підлягає поверненню позивачу, як зайво сплачений.

Судовий збір в розмірі 2 229, 30 грн за розгляд місцевим господарським судом підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 913, 50 грн, у звязку з відмовою в задоволенні його апеляційної скарги покладається на відповідача.

У звязку з частковим оскарженням позивачем рішення місцевого господарського суду, судовий збір в розмірі 1 039, 03 грн підлягає поверненню позивачу, як зайво сплачений.

Судовий збір в розмірі 913, 50 грн, з огляду на задоволення апеляційної скарги позивача, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги державного підприємства Жовківське лісове господарство відмовити.

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2015 у справі № 914/981/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Стягнути з Державного підприємства Жовківське лісове господарство код ЄДРПОУ 00992438, місцезнаходження: 80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вулиця Лісна, будинок 3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ідент. код. НОМЕР_1, місцезнаходження: 80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Дорошенка, 13/2 - 80 579, 49 грн основного боргу; 966, 95 грн 3% річних та 29 918, 95 грн інфляційних втрат.

Стягнути з Державного підприємства Жовківське лісове господарство код ЄДРПОУ 00992438, місцезнаходження: 80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вулиця Лісна, будинок 3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ідент. код. НОМЕР_1, місцезнаходження: 80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Дорошенка, 13/2 3 142, 80 грн судового збору (2 229, 30 грн за розгляд в суді першої інстанції + 913, 50 грн за перегляд в апеляційному порядку).

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 ідент. код. НОМЕР_1, місцезнаходження: 80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Дорошенка, 13/2 2 714, 78 грн зайво сплаченого судового збору (1 675, 75 грн за першу інстанцію + 1 039, 03 грн за апеляційну інстанцію).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Повна постанова складена 14.08.2015

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Зварич О.В.