Рішення № 48519816, 10.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 911/2383/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до відповідачаОСОБА_1 підприємства Данилівської сільської ради

простягнення 13 675,05грн

Суддя А.Р. Ейвазова

Представники:

від позивача ОСОБА_2 (за довіреністю №14-104 від 18.04.2014);

від відповідача ОСОБА_3 (довіреність б/е/н від 26.06.2015)

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - Національна акціонерна компанія Нафтогаз України) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства Данилівської сільської ради (далі КП Данилівської сільської ради) та просить суд стягнути з відповідача 13 675,05грн, що складається з:

-2 185,77грн втрат від інфляції за період квітень 2013 року - квітень 2014 року;

-2 250,88грн процентів за період з 14.02.2013 по 06.05.2013;

- 9 238,41грн пені за період з 14.02.2013 по 06.05.2014.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором купівлі - продажу природного газу № 13/3374-ТЕ-17 від 28.12.2012 в частині оплати отриманого у січні-квітні, жовтні-грудні 2013 року природного газу у встановлений договором строк (а.с. 2-5).

Відповідач у справі КП Данилівської сільської ради просило зменшити неустойки, 4436,65грн (а.с.45-46).

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проте заперечував проти задоволення клопотання відповідача щодо зменшення неустойки; представник відповідача підтримав клопотання про зменшення неустойки.

В судовому засіданні з 02.07.2015 по 10.07.2015 оголошувалась перерва.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між сторонами у справі - Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та КП Данилівської сільської ради укладено договір № 13-3374-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу (а.с.9-14, далі - договір).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору, позивач (продавець) взяв на себе зобовязання передати у власність відповідачу (покупцеві) у 2013 році природний газ, а покупець - зобовязується прийняти і оплатити природний газ на умовах договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає з 01.01.2013 по 31.12.2013 природний газ у обсязі до 330 тис. м3.

Як визначено п. 5.1 договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування встановлюється НКРЕ; ціна 1000 м3 природного газу на дату укладання договору, відповідно до його п. 5.2, становить 1 091,00грн (з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу), крім того ПДВ 20% - 218,20грн, всього з ПДВ 1 309,20грн.

Пунктом 5.3 визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обовязковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Договором встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

На виконання п. 2.1 договору, позивач поставив протягом січня-квітня 2013 року, жовтня-грудня 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 409 123,70грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.15-21).

Станом на 06.05.2014 відповідач повністю розрахувався за переданий природний газ на загальну суму 409 123,70грн, що не заперечується сторонами.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобовязання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1 договору оплати за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобовязань, за природний газ, поставлений у січні - грудні 2013 року, розрахувався з порушенням встановленого договором строку. Так, відповідачем здійснено остаточний розрахунок за газ, поставлений у: січні 2013 року 03.04.2013, лютому 2013 року 30.04.2013, у березні 2013 року 26.12.2013, у квітні 2013 року 27.12.2013, у жовтні 2013 року 27.12.2013, у листопаді 27.12.2013, у грудні 2013 року 06.05.2014.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобовязання відповідачем, вимоги позивача в частині стягнення 2250,88грн процентів за період прострочення є обґрунтованими, однак, не у повному обсязі.

Так, позивачем при розрахунку процентів, до періоду, за який вони нараховувались, включені дні, у які здійснена оплата і сума боргу, з її урахуванням, фактично становила менший розмір.

Так, розмір процентів, за розрахунком суду, який здійснено з урахуванням дат оплат, становить за поставлений природний газ.

·у січні 2013 року:

-за період з 14.02.2013 по 28.02.2013 на борг у розмірі 75 297,20грн 92,83грн;

-за період з 01.03.2013 по 11.03.2013 на борг у розмірі 55 297,20грн 49,99грн;

-за період з 12.03.2013 по 28.03.2013 на борг у розмірі 39 297,20грн 54,91грн;

-за період з 29.03.2013 по 02.04.2013 на борг у розмірі 17 396,93грн 7,15грн;

·у лютому 2013 року:

-за період з 14.03.2013 по 02.04.2013 на борг у розмірі 61 950,04грн 101,84;

-за період з 03.04.2013 по 09.04.2013 на борг у розмірі 59 346,97грн - 34,14грн;

-за період з 10.04.2013 по 29.04.2013 на борг у розмірі 9 346,97грн 15,36;

·у березні 2013 року:

-за період з 14.04.2013 по 29.04.2013 на борг у розмірі 72 724,74грн 95,64грн;

-за період з 30.04.2013 по 07.05.2013 на борг у розмірі 72 071,71грн 47,39грн;

-за період з 08.05.2013 по 21.05.2013 на борг у розмірі 65 071,71грн 74,88грн;

-за період з 22.05.2013 по 30.05.2013 на борг у розмірі 61 871,71грн 45,77грн;

-за період з 31.05.2013 по 11.06.2013 на борг у розмірі 53 071,71грн 52,34грн;

-за період з 12.06.2013 по 13.06.2013 на борг у розмірі 51 071,71грн 8,40грн;

-за період з 14.06.2013 по 18.06.2013 на борг у розмірі 49 071,71грн 20,17грн;

-за період з 19.06.2013 по 04.07.2013 на борг у розмірі 47 071,71грн 61,90грн;

-за період з 05.07.2013 по 24.10.2014 на борг у розмірі 45 171,71грн 415,83грн;

-за період з 25.10.2013 по 28.10.2014 на борг у розмірі 44 432,77грн 14,61грн;

-за період з 29.10.2013 по 06.11.2013 на борг у розмірі 42 432,77грн 31,39грн;

-за період з 07.11.2013 по 14.11.2013 на борг у розмірі 40 032,77грн 26.32грн;

-за період з 15.11.2013 по 24.11.2013 на борг у розмірі 32 433,08грн 26,66грн;

-за період з 25.11.2013 по 28.11.2013 на борг у розмірі 29 433,08грн 9,68грн;

-за період з 29.11.2013 по 09.12.2013 на борг у розмірі 18 033,08грн 16,30грн;

-за період з 10.12.2013 по 19.12.2013 на борг у розмірі 12 033,08грн 9,89грн;

-за період з 20.12.2013 по 26.12.2013 на борг у розмірі 1 033,08грн 0,51грн;

·за квітень 2013 року:

-за період з 14.05.2013 по 25.12.2013 на борг у розмірі 23 566,92грн 437,76грн;

-за період з 26.12.2013 по 26.12.2013 на борг у розмірі 10 600,00грн 0,87грн;

·у жовтні 2013 року:

-за період з 14.11.2013 по 26.12.2013 на борг у розмірі 17 082,45грн 60,37грн;

·у листопаді 2013 року:

-за період з 14.12.2013 по 26.12.2013 на борг у розмірі 38 020,47грн 40,62грн;

·у грудні 2013 року:

-за період з 14.01.2014 по 04.02.2014 на борг у розмірі 61 602,47грн 111,39грн;

-за період з 05.02.2014 по 05.03.2014 на борг у розмірі 54 402,47грн 129,67грн;

-за період з 06.03.2014 по 30.03.2014 на борг у розмірі 45 402,47грн 93,29грн;

-за період з 31.03.2014 по 09.04.2014 на борг у розмірі 23 115,15грн 19,00грн;

-за період з 10.04.2014 по 14.04.2014 на борг у розмірі 13 115,05грн 5,39грн;

-за період з 15.04.2014 по 22.04.2014 на борг у розмірі 8 115,05грн 5,34грн;

-за період з 23.04.2014 по 05.05.2014 на борг у розмірі 3 115,05грн 5,33грн.

Таким чином, загальний розмір процентів, які підлягають стягненню, становить 2220,93грн, а у задоволенні вимог про стягнення процентів у розмірі 29,95грн суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2185,77грн втрат від інфляції.

Однак, при розрахунку втрат від інфляції включено розмір інфляційних за попередній періоди.

Так, втрати від інфляції, за розрахунком суду, з урахуванням дат оплат та суми боргу становлять на заборгованість за газ, поставлений:

·у березні 2013 року:

-за період з 08.05.2013 по 21.05.2013 на борг у розмірі 65 071,71грн 65,07грн

-за період з 14.06.2013 по 19.06.2013 на борг у розмірі 49 071,71грн 0,00грн;

-за період з 05.07.2013 по 24.10.2013 на борг у розмірі 45 171,71грн -180,69грн;

-за період з 15.11.2013 на 24.11.2013 на борг у розмірі 32 433,08грн 64,87грн;

-за період з 10.12.2013 по 19.12.2013 на борг у розмірі 12 033,08грн 60,17грн;

·у квітні 2013 року:

-за період з 14.05.2013 по 25.12.2013 на борг у розмірі 23 566,92грн 94,27грн;

·у жовтні 2013 року:

-за період з 14.11.2013 по 26.12.2013 на борг у розмірі 17 082,45грн 119,58грн;

·у листопаді 2013 року:

-за період з 14.12.2013 по 26.12.2013 на борг у розмірі 38 020,47грн 190,10грн;

·у грудні 2013 року:

-за період з 14.01.2014 по 04.02.2014 на борг у розмірі 61 602,47грн 123,20грн;

-за період з 05.02.2014 по 05.03.2014 на борг у розмірі 54 402,47грн 326,41грн;

-за період з 06.03.2014 по 30.03.2014 на борг у розмірі 45 402,47грн 998,85грн;

-за період з 15.04.2014 по 22.04.2014 на борг у розмірі 8 115,05грн 267,80грн.

Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню у розмірі 2129,63грн, а у задоволенні вимог про стягнення втрат від інфляції у розмірі 56,14грн суд відмовляє.

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимального розміру, визначеного ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань"; пеня позивачем нарахована у межах строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.

Однак, при розрахунку пені, позивачем до періоду, за який нарахована пеня, включені дні оплати.

Так, розмір пені, за розрахунком суду, з урахуванням дат оплат за поставлений природний газ становить на заборгованість за природний газ, поставлений:

·у січні 2013 року:

-за період з 14.02.2013 по 28.02.2013 на борг у розмірі 75 297,20грн 464,16грн;

-за період з 01.03.2013 по 11.03.2013 на борг у розмірі 55 297,20грн 249,97грн;

-за період з 12.03.2013 по 28.03.2013 на борг у розмірі 39 297,20грн 274,54грн;

-за період з 29.03.2013 по 02.04.2013 на борг у розмірі 17 396,93грн 35,75грн;

·у лютому 2013 року:

-за період з 14.03.2013 по 02.04.2013 на борг у розмірі 61 950,04грн 509,18грн;

-за період з 03.04.2013 по 09.04.2013 на борг у розмірі 59 346,97грн -170,72грн;

-за період з 10.04.2013 по 29.04.2013 на борг у розмірі 9 346,97грн 76,82грн;

·у березні 2013 року:

-за період з 14.04.2013 по 29.04.2013 на борг у розмірі 72 724,74грн 478,19грн;

-за період з 30.04.2013 по 07.05.2013 на борг у розмірі 72 071,71грн 236,95грн;

-за період з 08.05.2013 по 21.05.2013 на борг у розмірі 65 071,71грн 374,39грн;

-за період з 22.05.2013 по 30.05.2013 на борг у розмірі 61 871,71грн 228,84грн;

-за період з 31.05.2013 по 11.06.2013 на борг у розмірі 53 071,71грн 258,82грн;

-за період з 12.06.2013 по 13.06.2013 на борг у розмірі 51 071,71грн 39,11грн;

-за період з 14.06.2013 по 18.06.2013 на борг у розмірі 49 071,71грн 94,11грн;

-за період з 19.06.2013 по 04.07.2013 на борг у розмірі 47 071,71грн 288,88грн;

-за період з 05.07.2013 по 13.10.2013 на борг у розмірі 45171,71грн 1673,21грн;

·у квітні 2013 року:

-за період з 14.05.2013 по 13.11.2013 на борг у розмірі 23 566,92грн 1620,63грн;

·у жовтні 2013 року:

-за період з 14.11.2013 по 26.12.2013 на борг у розмірі 17 082,45грн 261,628грн;

·у листопаді 2013 року:

-за період з 14.12.2013 по 26.12.2013 на борг у розмірі 38 020,47грн 176,04грн;

·у грудні 2013 року:

-за період з 14.01.2014 по 04.02.2014 на борг у розмірі 61 602,47грн 482,69грн;

-за період з 05.02.2014 по 05.03.2014 на борг у розмірі 54 402,47грн 561,91грн;

-за період з 06.03.2014 по 30.03.2014 на борг у розмірі 45 402,47грн 404,27грн;

-за період з 31.03.2014 по 09.04.2014 на борг у розмірі 23 115,15грн 82,33грн;

-за період з 10.04.2014 по 14.04.2014 на борг у розмірі 13 115,05грн 23,36грн;

-за період з 15.04.2014 по 22.04.2014 на борг у розмірі 8 115,05грн 33,79грн;

-за період з 23.04.2014 по 05.05.2014 на борг у розмірі 3 115,05грн 21,08грн.

Таким чином, розмір пені за заявлений період складає 9121,43грн, що на 116,98грн менше ніж заявлено позивачем.

Однак, згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вказана норма кореспондується з загальними нормами, які визначають підстави для такого зменшення.

Так, відповідно до чч.2, 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даній справі позивачем не доведено того, що порушенням зобовязань з оплати природного газу у встановлений строк, відповідачем йому заподіяно збитків, розмір яких перевищує або дорівнює розміру заявленим штрафним санкціям.

Окрім того, суд враховує те, що: відповідно до п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх релігійними осередками, що підтверджує посилання відповідача на те, що переданий газ ним використано для вироблення теплової енергії та поставки її бюджетним установам, які не здійснили розрахунки своєчасно; відповідач повністю розрахувався за поставлений газ.

Враховуючи вказані обставини, несвоєчасність розрахунків за теплову енергію перед відповідачем населення, зважаючи на значний розмір штрафних санкцій, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 4 500,00грн; у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 4621,43грн суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у звязку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме у розмірі 1799,87грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Данилівської сільської ради на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 2129,63грн втрат від інфляції, 2220,93грн процентів, 4500,00грн пені, а також 1799,87грн витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 56,14грн втрат від інфляції, 29,95грн процентів, 4738,41грн пені у задоволенні позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.08.2015.

Суддя Ейвазова А.Р.