Рішення № 4851971, 11.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/434

11.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центробудсервіс»про стягнення 67 616,17 грн. за участю представників позивача –Радзівіло Т.О., представник за довіреністю, відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 66 549,97 грн. боргу, 863,55 грн. інфляційної складової боргу, 202,65 грн. 3% річних, а загалом 67 616,17 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110653 від 25.02.2009 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.08.2009 року.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.09.2009 року.

У судовому засіданні 11.09.2009 року представник позивача подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 66 549,97 грн. та підтримав позовні вимоги в частині стягнення 863,55 грн. інфляційної складової боргу, 202,65 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центробудсервіс»(споживач) 25.02.2009 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110653, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1.).

Строк дії договору до 28.05.2009 року, набирає чинності з дня його підписання (п. 4.1. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей у сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку № 1.

Відповідно до п.2.3. договору відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2, відповідно до якого за теплову енергію, яка використовується населенням, оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію, яка використовується орендарями, оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.02.2009р. по 01.05.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.05.2009 р. складає 66 549,97 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 66 549,97 грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 66 549,97 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та мав перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110653 у сумі 66 549,97 грн.

Зобов‘язання з оплати поставленої позивачем теплової енергії було виконано відповідачем на суму 66 549,97 грн. після звернення позивача до господарського суду міста Києва, що підтверджується наданим позивачем розрахунком основного боргу за теплову енергію по договору № 1110653.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи позивач сплатив суму основного боргу в розмірі 66 549,97 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 863,55 грн. інфляційної складової боргу, 202,65 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 863,55 грн. інфляційної складової боргу, 202,65 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 676,16 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 49, 75, 78, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центробудсервіс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17-Д, код ЄДРПОУ 35948236) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 863 (вісімсот шістдесят три) грн. 55 коп. інфляційної складової боргу, 202 (двісті дві) грн. 65 коп. 3% річних, 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 16 коп. витрат по оплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 66 549,97 грн. основного боргу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна