Рішення № 48519550, 12.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015Справа №910/18480/15

За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813"

про стягнення коштів та розірвання договору

Суддя О.С. Комарова

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: Нагорна А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 12 серпня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", 17 липня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 35-28/7-67 від 14.07.2015 року до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813", про стягнення коштів та розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як генпідрядник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором підряду, зокрема, у визначені відповідним договором строки не повернув сплачений попередньо аванс замовником, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою суду від 20.07.2015 року (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/18480/15 та призначено розгляд справи на 04.08.2015 року.

29 липня 2015 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшли витребувані документи, оформленні клопотанням про долучення документів до матеріалів справи.

03 серпня 2015 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позову, яку долучено судом до матеріалів справи.

Через відділ діловодства 04 серпня 2015 року від представника позивача надійшли додаткові документи, які було долучено до матеріалів справи.

У судове засідання 04.08.2015 року представник позивача з'явився та надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 04.08.2015 року не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 року розгляд справи відкладено, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, до 12.08.2015 року.

В судове засідання 12.08.2015 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та дав усні пояснення по суті спору, заявою підтвердив наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі, зазначеному в позовній заяві. Представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, правами передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2010 між позивачем (надалі - замовник) та відповідачем (далі - генпідрядник) (разом - сторони) укладено договір № 02.2-14/3-5 (копія договору наявна в матеріалах справи, по тексту - Договір) відповідно до п. 1.1 якого на умовах та в порядку, визначених договором, генпідрядник зобов'язується виконати в повному обсязі комплекс робіт з будівництва паркінгу в ДП МА „Бориспіль" (проектні + будівельні роботи), далі - роботи, на свій ризик власними і залученими силами та способами, визначеними погодженою і затвердженою проектно-кошторисною документацією, та здати роботи замовнику в обумовлені Договором строки, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного Договору. До робіт належать: розробка проектно-кошторисної документації - проект (затверджувальна частина) та робоча документація, далі - проектні роботи; будівництво паркінгу в ДП МА „Бориспіль", а саме: будівельно- монтажні, пусконалагоджувальні роботи, постачання матеріальних ресурсів та обладнання тощо, далі - підрядні роботи. Замовник доручає генпідряднику придбання матеріальних ресурсів та обладнання, необхідних для виконання робіт.

Пункт 1.2 Договору передбачає, що об'єкт будівництва: паркінг в ДП МА „Бориспіль". Адреса розташування об'єкта: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, ДП МА, Бориспіль".

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна робіт за Договором становить 449 483 000,00 грн. (чотириста сорок дев'ять мільйонів чотириста вісімдесят три тисячі гривень 00 копійок), включаючи ПДВ 20% - 74 913 833,33 грн.(сімдесят чотири мільйони дев'ятсот тринадцять тисяч вісімсот тридцять гри гривні 33 копійки). Ціни на Роботи встановлюються в національній валюті України. Ціна Робіт включає в себе: ціну проектних робіт, ціну будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та матеріальних ресурсів, ціну обладнання та складається з:

-ціни проектних робіт, яка становить 8 938 927,00 грн. (вісім мільйонів дев'ятсот тридцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень 00 копійок), включаючи ПДВ 20% - 1 489 821,17 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять одна гривня 17 копійок);

-ціни будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та матеріальних ресурсів, яка становить 420 773 624, 00 грн. (чотириста двадцять мільйонів сімсот сімдесят три тисячі шістсот двадцять чотири гривні 00 копійок), включаючи ПДВ 20% - 70 128 937,33 грн. (сімдесят мільйонів сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 33 копійки);

-ціни обладнання, яка становить 19 770 449,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів сімсот сімдесят тисяч чотириста сорок дев'ять гривень 00 копійок), включаючи ПДВ 20% - 3 295 074,83 грн. (три мільйони двісті дев'яносто п'ять тисяч сімдесят чотири гривні 83 копійки).

Пунктами 2.4, 2.5 Договору передбачено, що ціна робіт є динамічною, її перегляд обґрунтовується і оформлюється сторонами шляхом підписання та скріплення печатками сторін додаткової угоди до даного Договору.

Відповідно до п. 2.10 Договору фінансування робіт (будівництва об'єкта) здійснюється за рахунок власних коштів замовника.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що генпідрядник зобов'язаний виконати роботи протягом загального строку виконання робіт - 17-ти календарних місяців з моменту передачі замовником генпідряднику всієї необхідної інформації та дозвільної документації, відповідно до умов даного Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору.

Умовами п. 4.1.1. Договору після підписання Договору замовник протягом 15-ти банківських днів перераховує на поточний рахунок генпідрядника аванс у розмірі 50% ціни проектних робіт, що становить 4 469 463,50 грн. (чотири мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят три гривні 50 копійок), включаючи ПДВ 20% - 744 910,58 грн. (сімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот десять гривень 58 копійок).

В подальшому сторонами було укладено низку додаткових угод, якими сторони погоджували зміст, ціну та строки виконання договору, проте п. 6 Додаткової угоди № 8 від 29.12.2012 року сторони вирішили припинити дію Договору від 29.12.2012 року. (копії додаткових угод наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди № 8 від 29.12.2012 року генпідрядник в строк до 31.12.2012 року повинен повернути замовнику невикористану частину отриманого від замовника авансу в розмірі 148 274 579,09 грн.

29 грудня 2012 року між позивачем (далі - замовник) та відповідачем (далі - генпідрядник) було укладено договір № 52-31-59 відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов даного Договору виконати та здати замовнику роботи з будівництва паркінгу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», замовник, в свою чергу, зобов'язується надати будівельний майданчик (фронт робіт), передати генпідряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти якісно виконані роботи та оплатити їх. Об'єкт будівництві: паркінг Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Адреса розташування об'єкта: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Відповідно до розділу 2 Договору №52-31-59 ціна Договору є динамічною Договірною ціною (Додаток №1 до даного Договору), яка формується на підставі ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Договірна ціна включає в себе вартість будівельно-монтажних робіт, пусконалагоджувальних робіт та інших робіт, передбачених цим Договором, а також вартість, обладнання та матеріалів. Сторонами погоджено, що на день підписання цього Договору виконано ряд робіт по будівництву об'єкту, які прийняті замовником та по ним здійснено розрахунок. Беручи до уваги зазначене сторони домовились, що: Договірна ціна складає 423 849 817,00 грн. (чотириста двадцять три мільйони вісімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ (20%) - 70 641 636,17 грн. (сімдесят мільйонів шістсот сорок одна тисяча шістсот тридцять шість гривень 17 коп.).

Відповідно до п. 2.3 Договору №52-31-59 договірна ціна на момент укладання цього Договору включає в себе: Вартість будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт - 386 560 841,00 грн.(триста вісімдесят шість мільйонів п'ятсот шістдесят тисяч вісімсот сорок одна гривня 00 коп.), в тому числі ПДВ (20%) - 64 426 806,83 грн. (шістдесят чотири мільйони чотириста двадцять шість тисяч вісімсот шість гривень 83 коп.); Вартість Обладнання - 37 288 976,00 грн. (тридцять сім мільйонів двісті вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 00 коп.), в тому числі ІІДВ (20%) - 6 214 829,33 грн. (шість мільйонів двісті чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять гривень 33 коп.);

У відповідності до п. 2.9 Договору №52-31-59 генпідрядник протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання цього Договору зобов'язаний надати замовнику забезпечення повернення авансового платежу, який сплачується замовником генпідряднику відповідно до умов п. 13.3.1 шляхом надання банківської гарантії, договору поруки або іншого виду забезпечення, погодженого сторонами цього Договору в письмовому вигляді.

Позивач зазначає, що генпідрядник, своїх обов'язків за Договором належним чином не виконав, зокрема, відповідачем виконано будівельні роботи на загальну суму 174 576 560,97 грн., а замовник сплатив грошові кошти за надані йому генпідрядником будівельні роботи в розмірі 286 021 913,30 грн., а відтак за розрахунками позивача відповідач не повернув йому попередньо сплачений аванс в розмірі 93 445 352,33 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання умов Договору та розірвати договір № 52-31-59 від 29.12.2012 року..

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За приписами ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 11.03.2011 р. у справі №2-22/1351-2009, від 12.06.2012 р. у справі №55/385 та від 23.07.2014 р. у справі №910/24568/13.

Як встановлено судом, в поданій позовній заяві позивач в якості підстави для повернення авансу посилався на норми ст.1212 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В подальшому, 03.08.2015 року, тобто до початку розгляду справи по суті, (перше судове засідання було призначено на 04.08.2005 року) позивач, скориставшись наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, подав заяву про зміну підстав позову щодо стягнення залишку невикористаного авансу та просив вважати новими підставами позову наведені в ст.ст. 653, 852 Цивільного кодексу України норми.

Відповідно до ч.5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Нормами ст. 852 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як вже було встановлено судом, сторонами було укладено низку договорів відповідно до яких, замовник сплачував генпідряднику аванс на виконання будівельних робіт, а генпідрядник виконував за рахунок отриманого авансу будівельні роботи. Таким чином, замовник відповідно банківської виписки від 01.01.2014р. по 14.07.2015р. надав генпідряднику грошову суму в загальному розмірі 268 021 913,30 грн., а генпідрядник виконав будівельні роботи лише на суму 174 576 560,97 грн., в результаті чого отриманий та незакритий відповідачем аванс станом на 25.06.2015 року складає 93 445 352,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищезазначене, у звязку із частковим виконанням робіт та неповерненням залишку авансу позивачу, стягненню з відповідача неповернутого авансу підлягає 93 445 352,33 грн. З розрахунку позивача: 268 021 913,30 грн./наданий аванс/ - 174 576 560,97 грн./виконані роботи/.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктами 16.2, 16.3 Договору № 52-31-59 передбачено, що генпідрядник повинен сплатити штрафні санкції за окремо виставленим рахунком-фактурою, протягом 5 банківських днів з дати його отримання генпідрядником. Замовником 07.07.2015 року було надіслано генпідряднику рахунок -фактуру № 12/46 від 26.06.2015 року про оплату пені згідно з умовами договору в розмірі 4 097 642,56 грн., а також лист № 01-22/4-19 від 02.07.2015 року щодо нарахування пені, в якому зазначив, що термін прострочення виконання робіт становить з 16.06.2015 року по 25.06.2015 року (10 календарних днів), що встановлено на підставі п. 16.2 Договору, де генпідрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від ціни несвоєчасних виконаних робіт за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 097 642,56 грн. пені за прострочення строків виконання робіт.

Водночас, як встановлено судом, генпідрядник мав закінчити будівельні роботи до 15.06.2015 року, що підтверджується п. 2 Додаткової угоди № 9 від 29.08.2014 року до Договору № 52-31-59 від 29.12.2012 року, проте станом на день подання позовної заяви до суду дані роботи завершені не були, при цьому відповідач припинив виконання робіт з будівництва паркінгу з жовтня 2014 року (додаткова угода № 9 наявна в матеріалах справи).

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України позивач (замовник) має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

При односторонньому розірванні договору, відповідно до п. 10.1 Договору № 52-31-59 замовник має право вимагати повернення авансу сплаченого генпідряднику.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено існування передбачених законом, та, зокрема ст. 852 Цивільного кодексу України, підстав для розірвання спірного договору, і тому заявлені позовні вимоги про розірвання Договору № 52-31-59 від 29.12.2012 року є законними та обґрунтованими, і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного разу не з'явився у судові засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (які наявні в матеріалах справи), жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню про стягненні 97 541 351,06 грн., з них основного боргу - 93 445 352,33 грн., пені - 4 095 998,73 грн., а також розірвання договору № 52-31-59 від 29.12.2012 року.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 74 298,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір № 52-31-59 від 29.12.2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Будівельне управління № 813" (ЄДРЮОФОП 01383865, адреса: 02660, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1, офіс 302) та Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (код ЄДРЮОФОП 20572069, адреса: 08307, Київська обл., місто Бориспіль, МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ").

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" (ЄДРЮОФОП 01383865, адреса: 02660, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1, офіс 302), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (код ЄДРЮОФОП 20572069, адреса: 08307, Київська обл., місто Бориспіль, МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ"), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 93 445 352,33 грн. (дев'яносто три мільйони чотириста сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят дві гривні 33 копійки), пені - 4 095 998,73 грн. (чотири мільйони дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 73 копійки), та судові витрати - 74 298,00 грн. (сімдесят чотири двісті дев'яносто вісім гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.08.2015 року.

Суддя О.С. Комарова