Рішення № 48518679, 12.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.15р. Справа № 904/5896/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД"

про відшкодування шкоди

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ про відшкодування шкоди в розмірі 14 445,34грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про страхування", згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, позивачем не надано доказів на підтвердження страхування автомобіля "Івеко", не враховано коефіцієнт фізичного зносу та розмір франшизи, яка складає 1000 грн.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.08.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2011року між ДПІ "Сумітек Україна" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна» був укладений договір страхування транспортних засобів №АМ/002507, предметом якого є страхування автомобіля "Iveco Daily", державний реєстраційний номер АА 5178 EE.

17.09.2012 року в Алчевськ, трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля "Iveco Daily", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Газ 3309", д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

15.10.2012 року постановою Перевальського районного суду Луганської області ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й застосовано до нього захід стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.

24.09.2012 року до позивача звернувся страхувальник із Заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до договору страхування № АМ/002507

01.11.2012 року позивач на підставі страхового акту №UA2012091700038/L06/01 від 31.10.2012 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку №Do005457/010711 від 08.10.2012 року, рахунку № СФ -0000223 від 16.10.2012 року враховуючи звіт про оцінку майна, здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 12 086,60 грн., що підтверджується платіжним доручення №7173 від 01.11.2012 року.

06.02.2013 року позивач на підставі страхового акту №UA201209170038/L06/02 від 05.02.2013року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку №Do003855/010711від 10.12.2012року,видаткової накладної №РН-000072 від 25.12.2012року, враховуючи звіт про оцінку майна, здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 2868,74грн., що підтверджується платіжним доручення №9876 від 06.02.2013 року.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи розрахованої за правилами цього пункту.

Позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу №4/2013-11/ИР від 26.11.2013року про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка залишена відповідачем без відповіді.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 Цивільного кодексу України).

Статтею 990 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України).

Якщо страхувальник або водій, який спричинив ДТП, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у цьому законі, до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику, до позивача переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки, тобто до відповідача, який виступав страховиком цивільно-правової відповідальності, винної у скоєнні ДТП особи, у межах виплаченого і не погашеного страховою компанією страхового відшкодування.

Згідно п. 1 ст. 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

На час розгляду справи відповідач не відшкодував позивачу завдану шкоду, чим порушив права позивача.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу Страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Звітом про оцінку вартості вартості матеріальних збитків підтверджено, що вартість встановленого ремонту з урахуванням зносу складає 13741,23 грн.

Викладене є підставою для задоволення позову частково, а саме у розмірі 12 741,23грн., оскільки позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного зносу та розмір франшизи згідно полісу №АВ/0923651, яка складає 1000 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 21, кімн. 307; ЄДРПОУ 21870998) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) страхове відшкодування у розмірі 12 741,23грн. та судовий збір в розмірі 1611,47грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.08.2015року

Суддя ОСОБА_4