Рішення № 48518654, 12.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.15р. Справа № 904/5597/15За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради; Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Секретар судового засідання Качур Н.О.

Представники:

Прокурор: Соколов Є.А., посв. № 029247 від 01.10.2014 року;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору:

Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради; Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі Позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 21 288,19грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №500-т про постачання теплової енергії для потреб опалення від 03.03.2008р. щодо своєчасної та повної сплати теплової енергії у період з 01.10.2012р. по 01.06.2015р.

Ухвалою суду від 30.06.15р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 21.07.15р.

21.07.15р. в судове засідання зявився прокурор. Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 11.08.15р.

11.08.15р. в судове засідання зявився прокурор. Позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, згідно витягом з ЄДРПОУ станом на 30.06.15р. адресою відповідача є: АДРЕСА_1. Відповідачу були направлені судові повістки за вказаною адресою, які повернулися на адресу господарського суду Дніпропетровської області з приміткою про закінчення терміну зберігання.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, вимоги суду не виконав.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю прокурора за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог.

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та прокурора повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд

встановив:

03.03.2008року між комунальним підприємством транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем Фізично особи - підприємця ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір №500-т про постачання теплової енергії для потреб опалення.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник згідно СниП 2.04.07-86 Теплові мережі здійснює постачання теплової енергії для потреб центрального опалення, по об`єкту, розташованого за адресами: пр. Кірова, 127 від джерела теплопостачання ТЕЦ ЮМЗ.

Пунктом 1.3 договору, визначено, що планове споживання теплової енергії на опатення визначається наступними показниками: теплове навантаження з отпалення, Гкал/рік 6,0, загальна площа опалення приміщення, м.кв. 28,3.

Нарахування плати за теплову енергію здійснюється постачальником на підставі тарифів, затверджених місцевими органами самоврядування, а сааме:

-на підставі рішення №4590 від 04.12.06р. тариф на 1 Гкал теплової енергії становить 251,77грн.;

-на підставі рішення №450 від 25.02.08р. тариф на 1 Гкал теплової енергії становить 325,61грн.

Загальна сума нарахування 1953,66грн./рік (п.2.1 Договору).

За відсутності лічильних пристроїв чи проектного навантаження споживач сплачує за фактично спожиту теплову енергію з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря згідно розрахунку до договору, виходячи із норм п.1.3 (п.5.1 Договору).

Відповідно до п.8.1, договору цей договір укладається на строк з 03.03.08р. по 31.12.08р. Строк дії договору автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не одна із сторін не має наміру розірвати його, шляхом повідомлення іншу сторону в письмовому вигляді не пізніше місяця до закінчення строку дії договору.

Суд вважає за необхідне задовольнити позов з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір №500-т про постачання теплової енергії для потреб опалення від 03.03.08р.

Комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "ТЕПЛОТРАНС" Дніпропетровської міської ради здійснено поставку теплової енергії за період з 01.10.2012р. по 01.06.2015р. у розмірі 20 236,90грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1 договору, за відсутності лічильних пристроїв чи проектного навантаження споживач сплачує за фактично спожиту теплову енергію з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря згідно розрахунку до договору, виходячи із норм п.1.3

Пункт 5.2 договору, встановлено, що до 15 числа місяця, наступного за звітним, представник постачальника надає споживачу до сплати рахунок за спожиту теплову енергію (рахунок).

Відсутність рахунку не є підставою для несплати послуг за використану теплову енергію.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату теплової енергії №500/1: від 29.11.2012року на суму 95,53грн., від 31.10.2012року на суму 31,66грн., від 30.11.2012року на суму 561,30грн., від 31.12.2012року на суму 1183,30грн., від 31.01.2013року на суму 1069,85грн., від 28.02.2013року на суму 872,80грн., від 31.03.13р. на суму 929,52грн., від 30.04.13р. на суму 169,19грн., від 31.10.13р. на суму 365,24грн., від 30.11.13р. на суму 591,15грн., від 31.12.13р. на суму 957,39грн., від 31.01.14р. на суму 1018,29грн., від 28.02.14р. на суму 808,91грн., від 31.03.14р. на суму 547,88грн., від 30.04.14р. на суму 177,82грн., від 31.10.14р. на суму 210,22грн., від 30.11.14р. на суму 944,75грн., від 31.12.14р. на суму 2038,42грн., від 31.01.15р. на суму 1456,43грн., від 28.02.15р. на суму 1206,59грн., від 31.03.15р. на суму 1326,38грн.,

Всі вище перелічені рахунки на оплату теплової енергії отримані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, що підтверджується підписами осіб про отримання.

Однак, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 не виконано належним чином зобовязання. Заборгованість станом на 01.06.15р. складає 20 236,90грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пункт 5.2 договору, споживач здійснює оплату за теплову енергію не пізніше 20 числа того ж місяця. У випадку не сплати у строк визначений більше 10 днів споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочки оплати.

Згідно з ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні приписи визначені п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р., де визначено, що за приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та частини другої статті 343 ГК України, розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки"

Так, позивачем надано розрахунок пені за період з 16.12.14р. по 31.05.15р. (по кожному рахунку окремо) у розмірі 337,48грн.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок 3% річних з 23.11.12р. по 31.05.15р. (по кожному рахунку окремо) у розмірі 48,90грн. та інфляційні втрати за період з листопада 2012р. по квітень 2015р. (по кожному рахунку окремо) у розмірі 664,91грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 20 236,90грн. основного боргу, 337,48грн. - пені, 48,90грн. - 3% річних, 664,91грн. - інфляційних втрати.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "ТЕПЛОТРАНС" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, буд.32, код ЄДРПОУ 32560611) 20 236,90грн. основного боргу, 337,48грн. - пені, 48,90грн. - 3% річних, 664,91грн. - інфляційних втрати.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 Банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001) 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складно 17.08.2015року.

Суддя ОСОБА_2