Рішення № 48513684, 23.07.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6424/15-ц

№ производства 2/646/1336/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2015 року м. Харків

Червонозаводськийрайонний суд м. Харкова у складі:

головуючого: cудді Корекян Н.Р.,

при секретарі судового засідання: Біляєві М.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданніцивільну справу за позовомБуцькой ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя

В С Т А Н О В И В :

20.05.2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна посилаючись на те, що з вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 02.09.2000 року. Від шлюбу мають двох спільних дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час шлюбу за спільні кошти придбали двокімнатну квартиру №61 у жилому будинку №23 по вул.Валдайській у м.Харкові на підставі договору купівлі- продажу від 07.12.2002 року. Відповідно до вказаного договору покупцем зазначено ОСОБА_2 та за твердженням останнього спірна квартира належить лише йому. 15.05.2015 року відповідач спричинив позивачці тілесні ушкодження та позбавив її з двома дітьми житла. На теперішній час, вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Оскільки, після припинення спільного проживання, діти залишились з позивачкою, розмір аліментів недостатній для забезпечення фізичного та духовного розвитку та лікування дітей, позивачка вважає за можливим при визнанні за нею права власності на спірну квартиру, як спільне сумісне майно подружжя, відступити від засади рівності часток подружжя у спільному майні та визнати за нею право власності на 3\4 частини квартири №61 у жилому будинку №23 по вул.Валдайській у м.Харкові.

Позивачка та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги. Позивачка додатково пояснила, що проживає разом з дітьми в одній кімнаті за адресою: м.Харків, вул.Окорокова, 17-а у будинку, який належить її батьку, від притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності відмовилася, аліменти на утримання дітей відповідач не сплачує, за рішенням суду, яке не набуло законної сили шлюб розірвано та стягнути аліменти, яких не буде достатньо для утримання двох дітей, враховуючи розмір її заробітної плати.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи був повідомлений.

Заслухавши позивачку та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом фактично з'ясовано, що сторони перебували у шлюбі з 02.09.2000 року, шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені. Згідно договору купівлі-продажу від 07.12.2002 року ОСОБА_2 купив ізольовану двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

За правилами ст.60 Сімейного Кодексу України ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того хто з них не мав з поважних причин самостійного заробітку. Таким чином законодавець встановлює презумпцію виникнення спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі. Відповідно до ст.61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, у разі поділу майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором\ч.1 ст.70\Сімейного Кодексу України.

Згідно з частинами 2,3 ст.70 Сімейного Кодексу України в окремих випадках при вирішенні спору про поділ майна що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини що мають істотне значення по справі а також інтереси неповнолітніх дітей , непрацездатних повнолітніх дітей \за умови, що розмір аліментів які вони одержують недостатній для забезпечення їхнього фізичного духовного розвитку та лікування\. Відповідно до розяснень, які містяться в п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя « під обставинами що мають істотне значення для справи потрібно розуміти не тільки випадки коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сімї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини \навчання ведення домашнього господарства ,догляд за дітьми ,хвороба тощо\ самостійного заробітку чи доходу \ч.1 ст.60 Сімейного Кодексу\.

Таким чином двокімнатна квартиру АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності сторін на час припинення шлюбних відносин, тобто на травень 2015 року.

З обставин справи вбачається, що сторони мають двох спільних дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей. В провадженні Червонозаводського районного суду перебуває на розгляді позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В подальшому позивачка не позбавлена права звертатися до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дітей. Доводи позивачки, що розмір аліментів недостатній для забезпечення фізичного духовного розвитку дітей та лікування не підтверджено будь-якими доказами, а ґрунтуються на припущеннях. Сама по собі довідка про розмір її заробітку та судовий розгляд спору про стягнення аліментів не може бути підставою для відступу від засади рівності часток майна подружжя. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що кожному з подружжя належить 1\2 частина квартири.

Таким чином при розділі спільного сумісного майна за позивачкою необхідно визнати право власності на 1\2частину спірної квартири.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 60, ч.3 ст.61,65,70,71 Сімейного Кодексу України,ч.3 ст.368 ЦК України ст.ст. 10.11,60,88,208,209,212,213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя- задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 до ОСОБА_2 квартиру №61 у жилому будинку №23 по вул.Валдайській у м.Харкові.

Визнати право власності за ОСОБА_3 на 1\2 частину квартири №61 у жилому будинку №23 по вул.Валдайській у м.Харкові.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Н.Р.Корекян