Рішення № 4851122, 28.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2009 р.

Справа № 17/59-1195

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Кулагіній Т.В.

Розглянув справу

за позовом: Приватної агрофірми "Вільна Україна", с. Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер", с. Тростянці Монастириського району Тернопільської області

за участю представників сторін:

позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін та відсутністю сторін в судовому засіданні.

Позивач - Приватна агрофірма "Вільна Україна", с. Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер", с. Тростянці Монастириського району Тернопільської області, про стягнення 24208,00 грн. заборгованості за відпущений згідно накладних товар (ВРХ, силос) та надані послуги з перевезення вантажу.

Позов обґрунтовується копіями рахунків №65 №64 від 28.03.08 р., накладних № 211 від 31.03.08 р. № 139 від 06.03.08 р., банківських виписок, копією акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2009 року, претензією № 12 від 06.02.2009 р.про оплату заборгованості, іншими документами.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2009р. порушено провадження у справі № 17/59-1195 та призначено її до розгляду в судовому засіданні 07.07.2009р. Судове засідання було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 28.07.2009р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача та через неподання ним витребуваних документів.

Позивач в судове засідання 28.07.09р. не з’явився. Натомість, надіслав суду клопотання №171 від 22.07.09р. про розгляд справи без участі його представника та, додатково, згідно листа №173 від 22.07.09р. надано додатково документи.

Відповідач в судове засідання 28.07.09р. не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Разом з тим, згідно пояснень представника в судовому засіданні 07.07.09р. та відзиву на позов вимоги Приватної агрофірми «Вільна України»визнає, однак, просить суд розстрочити сплату боргу на шість місяців зі сплатою платежів рівними частинами, зазначивши, що підприємство знаходиться у складному фінансовому становищі через зниження цін на сільськогосподарську продукцію та наявність значної дебіторської заборгованості. На підтвердження своїх доводів відповідачем подано довідку б/н про наявність дебіторської заборгованості, кредитний договір від 29.05.09 р. з додатком, інші документи.

Позивач згідно поданого суду заперечення №172 від 22.07.09р. просить відмовити відповідачу в задоволенні клопотання щодо розстрочки сплати боргу у зв’язку із значним терміном непогашення боргу та вказує, що Товариство не вживає заходів щодо погашення боргу, оскільки надіслана претензія залишена останнім без жодного реагування, а непогашення заявленої до стягнення суми боргу також призведе Товариство до складного фінансового стану через відсутність обігових коштів.

Розглянувши матеріали справи та додатково подані документи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як випливає з матеріалів справи, Приватною агрофірмою "Вільна Україна" згідно усної домовленості, по накладних №211 від 31.03.08р. та №139 від 06.03.08р. передано, а відповідачем у справі прийнято у власність товар –велику рогату худобу на загальну суму 496816,00 грн. Окрім того, позивачем згідно рахунків №64 від 28.03.08р. та №65 від 28.03.08р., банківської виписки від 08.08.08р. надано Товариству послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 11390 грн. та відпущено 200 тонн силосу за ціною 350 грн. за 1 тонну на суму 70 000 грн. Таким чином, позивачем виконано зобов’язання на загальну суму 578 206 грн. Факт отримання Товару та надання послуг підтверджується підписом відповідача в графі накладних про отримання, а також рахунками №64 від 28.03.08р., №65 від 28.03.08р. про оплату та банківською випискою від 08.08.08р.

З огляду на наведене слід вважати, що між сторонами за позовом виникло господарське зобов’язання.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач стверджує, що Сільськогосподарським ТОВ "Дністер", с. Тростянці Монастириського району, порушено господарське зобов’язання в частині проведення оплати вартості отриманого ним товару, внаслідок чого станом на 01.01.2009р. борг відповідача повністю не сплачений і складає 24208,00 грн. (з урахуванням часткової сплати боргу в загальній сумі 553 998 грн., що підтверджується банківськими виписками від 21.03.08р., від 11.04.08р., від 30.01.08р., від 31.01.08р., від 03.04.08р.).

Надіслана на адресу відповідача претензія №12 від 06.02.2009р. з вимогою погасити борг до 25 лютого 2009 року залишена Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дністер" без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 691, 692, 693 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Аналогічні положення щодо обов’язку оплати Замовником вартості наданих Виконавцем послуг встановлено ст. 903 ЦК України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як визначено у ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, зобов’язань щодо оплати поставленого йому товару (наданих послуг з перевезення вантажу).

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання виконав належним чином, факт передачі товару та надання транспортних послуг на суму 578 206 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №211 від 31.03.08р. та №139 від 06.03.08р., рахунками №64 від 28.03.08р., №65 від 28.03.08р., що також не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку. Натомість відповідач розрахувався лише частково в сумі 553 998 грн., про що свідчать копії виписок по рахунках позивача за 21.03.2008 р. (на суму 244738,80 грн.), 11.04.2008 р. (на суму 9380 грн.), 30.01.2008 р. (на суму 90 000 грн.), 31.01.2008 р. (на суму 110 000 грн.), 03.04.2008 р. (на суму 70 000 грн. та 27869,20 грн.), 11.08.2008 р. (на суму 2010 грн.), допустивши заборгованість в розмірі 24208 грн. станом на день подання позову. Борг відповідачем визнано шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2009р. та не заперечується представником у судовому засіданні 07.07.2009 р.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Станом на день прийняття судом рішення відповідач не погасив заборгованість в розмірі 24208,00 грн. та не надав суду жодних документів, які б спростовували суму заявленого до стягнення боргу чи підтверджували б його сплату.

У зв’язку з наведеним, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основного боргу за поставлену велику рогату худобу, силос та надані послуги є правомірними, документально підтвердженими, визнані відповідачем в судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позову, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 24208,00 грн. боргу.

Розглядаючи клопотання відповідача про надання розстрочки сплати боргу на шість місяців у зв’язку з важким фінансовим станом підприємства, значною дебіторською заборгованістю та зниженням цін на сільськогосподарську продукцію, суд відхиляє його, виходячи з такого.

За змістом пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вправі приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочкою є виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки виконання рішення мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання щодо можливості надання відповідачу розстрочки сплати боргу суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, можливі негативні наслідки для відповідача при виконанні ним рішення суду у встановлений строк. Однак, в першу чергу, суд враховує такі ж наслідки і для позивача у справі при затримці виконання рішення з метою недопущення їх настання. Тому, з урахуванням заперечень наданих позивачем та зважаючи на обставини, з яких заявлено клопотання відповідача, суд дані обставини не розцінює як такі, що дають підстави для розстрочки сплати боргу, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити, що оскільки згідно представленої довідки у Сільськогосподарського ТОВ «Дністер»числиться дебіторська заборгованість у розмірі 146670 грн., дана обставина також не позбавляє права останнього на її стягнення в судовому порядку.

В силу вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача у справі.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 205, 509, 525-526, 530, 691-693, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер", с. Тростянці Монастириського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30155967 –24208,00 грн. боргу та 554,58 грн. судових витрат на користь Приватної агрофірми "Вільна Україна", с. Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області, вул. Соборна, 19, ідентифікаційний код 30831320.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „31” липня 2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя