Рішення № 4851038, 20.07.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2009

Справа №2-18/3142-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюБер», м. Сімферополь (юридична адреса: вул. Морозова, 2/59, м. Сімферополь, 95034; фактична адреса: вул.. Ракетна, 12, м. Сімферополь, 95018)

До відповідача – Ялтинської міської лікарні, м. Ялта (Севастопольське шосе, 2, смт. Лівадія, м. Ялта, 98655)

Про визнання договору пролонгованим.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Торшина Л.О – представник, довіреність № 17 від 01.04.2009р.

Від відповідача – Філоненко М.Ол. – ю/к, дов. Від 25.03.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «НьюБер», м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Ялтинської міської лікарні, м. Ялта (далі – відповідач), в якій просить суд визнати договір оренди частини нерухомого майна пролонгованим до 01.05.2010 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 764 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та мотивовані тим, що 06.08.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нерухомого майна № 12.

Згідно з умовами договору оренди позивач орендує частину нерухомого майна загальною площею 18 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Ялта, Севастопольське шосе, б. 2, корпус 3-а, літера «А». Даний Договір у редакції додаткової угоди від 29.05.2008р. було укладено строком на один рік і діє до 01.05.2009р. Позивач звернувся до відповідача з листом № 32, в якому просив продовжити строк дії договору, але не отримав відповіді, що і стало підставою звернення до суду.

Відповідач на виконання ухвали суду відзиву на позов не надав, у судовому засіданні пояснивши, що позовні вимоги не визнає, вважаючи, що для пролонгації такого договору оренди повинен бути проведений конкурс, і лише у випадку одержання позивачем перемоги у конкурсі з ним і може бути пролонгований договір оренди.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача заявив письмове клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідача - Фонд комунального майна Ялтинської міської ради.

Суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання, виходячи з того, що така юридична особа не є стороною по договору оренди, о пролонгації якого вийшов з позовом позивач, крім того, по умовам такого договору оренди він не повинен бути узгоджений з Фондом комунального майна Ялтинської міської ради.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

06.08.2004р. між позивачем – ТОВ «НьюБер» - та відповідачем – Ялтинською міською лікарнею - було укладено Договір оренди комунального майна № 12, згідно з умовами якого відповідач надав у оренду позивачу частину нежилого приміщення (1) площею 18,0 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Ялта, Севастопольське шосе, б. 2 корпус 3а лит. А.

У наступному між сторонами була укладена Додаткова Угода, згідно якої строк дії договору оренди був продовжений до 01.05.2009 року.

11.02.2009 року позивач звернувся до відповідача з Листом вих. № 32, згідно якого просив розглянути питання про пролонгацію такого договору оренди № 12 на строк 2 роки 11 місяців.

Вказаний лист був одержаний відповідачем, що не заперечувалося у ході судового засідання представником відповідача.

Як пояснили представники позивача та відповідача, до цього часу ТОВ «Нью Бер» продовжує використовувати орендоване ним приміщення, але питання про продовження договору оренди комунального майна № 12 на новий термін залишається не врегульованим з відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, норми діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «НьюБер» обґрунтовані та підлягають задоволенню, при цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 179 ч. 7 Господарського Кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахування особливостей, передбачених ЦК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, після закінчення терміну договору оренди має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Зазначена норма є імперативною, а не диспозитивною, тому сторони по договору не можуть її змінити.

Відповідно до ст. 764 Цивільного Кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається із матеріалів справи, ні одна із сторін по договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії не зверталася один до одного з Заявою про припинення або зміну умов договору комунального майна № 12.

Що стосується Листа відповідача вих. № 01-16/815 про звільнення орендованих приміщень з Додатками – Актами прийому –надання в оренду майна, то як свідчить поштовий штемпель на конверті, такий Лист фактично був відправлений відповідачем лише 03.06.2009 року, тобто після спливу місячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Що стосується посилання відповідача на свій лист вих. № 01-16/702 від 08.05.2009 року про передачу позивачем орендованого майна відповідачу, то відповідачем так і не надано суду належних доказів відправки такого листа позивачу або вручення посадовій особі ТОВ «НьюБер».

Посилання відповідача на відмітку «получила Бессонова Н.А.» як на доказ вручення позивачу суд вважає безпідставною в зв’язку з тим, що на такому листі відсутній штамп позивача, вхідний номер , не вказано посаду посадової особи, яка отримала лист, а головне - не вказана дата отримання такого листа Бесоновою Н.А., в зв’язку з чим суд не може вважати такий Лист належним доказом того, що відповідачем не пропущений місячний строк, передбачений ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Отже, суд прийшов до висновку про наявність підстав для продовження договору оренди комунального майна № 12 від 06.08.2004 року на новий строк в зв’язку з тим, що протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди № 12 позивач не отримав від відповідача відмови в продовженні договору оренди на новий строк.

Крім того, вирішуючи спор, суд прийшов до висновку про безпідставність посилань відповідача на обов’язковість проведення конкурсу на право оренди спірного нежилого приміщення, виходячи з того, що ні яких змін у частині проведення конкурсу на право оренди до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» законотворцем не вносилося.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли ще у 2004 році та продовжуються до дійсного часу.

Суд зауважує, що вимоги ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», на яку посилається відповідач, не поширюється на майно, яке було передано в оренду до вступу даного закону в дію.

Крім того, зазначений Закон є актом, який регулює бюджетні відносини в Україні і він не вносив змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Розглядаючи даний спір по суті, суд також приймає до уваги, що такий договір оренди, укладений між ТОВ «НьюБер» та Ялтинською міською лікарнею, у судовому порядку не визнаний недійсним, не розірваний, тому його умови є обов’язковими як для позивача, так і для відповідача.

Договірні відносини між сторонами виникли у 2004 році з моменту укладення такого договору оренди, при цьому ніяких заперечень відносно дійсності такого договору оренди на протязі 5 років його дії від Фонду комунального майна Ялтинської міської ради на адресу позивача не надходило; при тому, що по умовам такого договору, а саме його. П.9.4 третій екземпляр такого договору знаходиться у Фонді комунального майна Ялтинської міської ради.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що відповідач не довів ті обставини, на які від посилався як на підставі своїх заперечень, а позовні вимоги ТОВ «Нью бер» підтверджуються матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Аналогічна судова практика міститься у Постановах Вищого Господарського Суду України по справах № 16/151-07-4260, 17/235, 16/167.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

20.07.2009р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.07.2009 року

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір оренди комунального майна № 12 від 06.08.2004 року, укладений між Ялтинською міською лікарнею, м. Ялта, смт Лівадія та ТОВ «Ньюбер», м. Сімферополь, продовженим (пролонгованим) до 01.05.2010 року.

3. Стягнути з Ялтинської міської лікарні, м. Ялта (Севастопольське шосе, 2, смт. Лівадія, м. Ялта, 98655, код ЄДРПОУ 20672090, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НьюБер», м. Сімферополь (юридична адреса: вул. Морозова, 2/59, м. Сімферополь, 95034; фактична адреса: вул.. Ракетна, 12, м. Сімферополь, 95018, код ЄДРПОУ 32318936, банківські реквізити не відомі) 85 грн (вісімдесят п’ять грн.) державного мита та 312 грн.( триста дванадцять грн.) 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.