Рішення № 4850619, 20.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2009 р. Справа №18/1585

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Суденко С.П. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Черкаський річковий порт”,

м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю „КЛЄВЗ”, м. Звенигородка, Черкаської області

про стягнення 45 539 грн. 57 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2009 року відкрите акціонерне товариство “Черкаський річковий порт” звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „КЛЄВЗ” про стягнення заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням договору перевалки брухту чорних металів від 05.01.2009 року за №5 в розмірі 26 177 грн. 73 коп., в т.ч. 23 739 грн. 40 коп. –основного боргу, 197 грн. 07 коп. –3% річних, 664 грн. 70 коп. –донарахування у зв’язку з інфляцією та 1 576 грн. 56 коп. –пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В процесі розгляду справи, позивач збільшив свої позовні вимоги (заява від 06.08.2009 року), в зв’язку з чим просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КЛЄВЗ” 45 539 грн. 57 коп. заборгованості, в т.ч.: 43 101 грн. 24 коп. –основного боргу, 197 грн. 07 коп. –3% річних, 664 грн. 70 коп. –донарахування у зв’язку з інфляцією та 1 576 грн. 56 коп. –пені.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємство не скористалось, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе, з метою забезпечення вирішення спору протягом розумного строку, - розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Справа розглядається після відкладення.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2009 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1585.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 05.01.2009 року між відкритим акціонерним товариством “Черкаський річковий порт” (порт) та товариством з обмеженою відповідальністю „КЛЄВЗ” (фірма) було укладено договір перевалки брухту чорних металів за №5.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору даний договір визначає порядок та умови завезення в порт автотранспортом та залізничною дорогою брухту чорних металів, в подальшому –вантаж, відповідного виду 3 по ГСТУ 4121-2002 та іншим нормативним документам, умови накопичування судових відвантажень та перевалки з річним обсягом 10 тис. тонн.

Згідно умов договору від 05.01.2009 року позивач зобов’язався надати відповідачу площадку для накопичення металобрухту (п. 2.2.1 договору), а останній –оплачувати надані послуги у встановленому договором порядку ( п. 5.1.- п. 5.3. договору).

На виконання вимог вказаного договору, позивачем було надано відповідачу послуги з навантаження та відвантаження металобрухту, сепарації чорних металів, зважування автомашин (до 6 т), зважування автомашин (більше 6 т) та ін. на загальну суму 23 739 грн. 40 коп., що підтверджується рахунком №СФ-0000023 від 27.02.2009 року та актом здачі –прийняття робіт (надання послуг) №ОУ -0000037 від 27.02.2009 ( а.с. 12 -13).

Відповідно до п. 2.1.6 договору в тому випадку, якщо фірма на протязі одного місяця не відправила ні одної партії вантажу, - порт бере на себе зобов’язання виставити рахунок за зберігання вантажу на своїй території.

Відповідно до п. 5.5. додатку №1 до договору від 05.01.2009 року розмір плати за зберігання вантажу становить 3000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Партії вантажу відповідачем не відправлялися з березня 2009 року по липень 2009 року включно.

На підставі п. 2.1.6. договору позивачем було виставлено відповідачу рахунок №СФ- 0000131 від 12.06.2009 року на суму 12000 грн. 00 коп. та рахунок №СФ- 0000161 від 13.07.2009 року на суму 3000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до п. 2.2.4. договору порт надає фірмі послуги по зважуванню автомашин та залізничних вагонів з вантажем, а також інші послуги за замовленням фірми та по окремим калькуляціям порту.

Так, відповідач користувався електроенергією, а позивач виставляв рахунки по витратам за користування електроенергією та комунальні послуги. Надання та користування електроенергією та надання комунальних послуг підтверджується копією акту здачі –прийняття робіт ( надання послуг) № ОУ -0000036 та рахунком № СФ -0000022 від 23.02.2009 року на суму 4361 грн. 84 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості згідно договору від 05.01.2009 року становить 43 101 грн. 24 коп., де:

23 739, 40 грн. –заборгованість за надані послуги з відвантаження та навантаження металобрухту та ін.,

15 000, 00 грн. –за зберігання майна на території порту в період з березня по липень 2009 року;

4361,84 грн. –за надані комунальні послуги та послуги з електропостачання.

Позивачем до відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості за надані послуги від 27.03.2009 року №04-69, яку було отримано відповідачем 02.04.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії, заборгованість не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. договору остаточний розрахунок проводиться відповідно до відомостей-розрахунків на протязі 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку портом.

Отже, з урахуванням п. 5.3. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за надані послуги:

за рахунком № СФ -0000022 від 23.02.2009 року до 02.03.2009 року;

за рахунком №СФ-0000023 від 27.02.2009 року до 06.03.2009 року;

за рахунком №СФ- 0000131 від 12.06.2009 року до 19.06.2009 року;

за рахунком №СФ- 0000161 від 13.07.2009 року до 20.07.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 43 101 грн. 24 коп. –заборгованості за надані послуги по договору перевалки брухту чорних металів №5 від 05.01.2009 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за надані послуги.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 43 101 грн. 24 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.5. договору у разі прострочення платежів фірма оплачує порту суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, три відсотки річних від простроченої суми і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 1 576 грн. 56 коп. пені нарахованої на суму заборгованості в розмірі 23 739 грн. 40 коп. за період з 07.03.2009 року по 15.06.2009 року.

Перевіривши період нарахування та розмір пені, суд дійшов висновку, що сума пені нарахована вірно та підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, відповідно до п. 5.5. договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та підлягає стягненню з відповідача 664 грн. 70 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 197 грн. 07 коп. –3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи судом було встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.07.2009 року було порушено провадження у справі №18/1724 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю „КЛЄВЗ”.

Закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство.

Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 у справі N 01-10/16 зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви, а тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання, як це, зокрема, зазначено в п.8.13. Рекомендацій Вищого господарського суду, від 04.06.2004 за № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.08.2009 року підготовче засідання по справі №18/1724 було відкладено на 22.09.2009 року, опублікування оголошення в офіційних друкованих органах на даний час не відбулося, а тому підстав для зупинення провадження у справі №18/1585 та роз’яснення позивачу змісту ч. 2 ст. 14 Закону в порядку п.8.13. Рекомендацій Вищого господарського суду, від 04.06.2004 за № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КЛЄВЗ”, вул. Піонерська, 58, м. Звенигородка, Черкаської області, ідентифікаційний код 33278287, р/р 260040552106 в Черкаському регіональному управлінні АБ “Кліринговий дім”, МФО 300863 на користь відкритого акціонерного товариства “Черкаський річковий порт”, вул. Горького, 1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03150214, р/р 26005320622001, філія ДНІПР. КБ “ПриватБанк” м. Черкаси, МФО 354347 –43 101 грн. 24 коп. –основної заборгованості, 1 576 грн. 56 коп. –пені, 197 грн. 07 коп. - 3% річних, 664 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 455 грн. 40 коп. витрат на сплату державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 25.08.2009 року.