Рішення № 4850126, 17.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/202

17.09.09

За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради

До Закритого акціонерного товариства «Укравтоінвест»

про стягнення 31 184,94 грн.

За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Укравтоінвест»

До Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради

про стягнення 70 259,30 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Малиш В.В.

Від відповідача Хегай О.Б.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради до Закритого акціонерного товариства «Укравтоінвест»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором оренди №470/З від 01.04.08р. в сумі 31 184,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2009р. порушено провадження у справі.

Позивачем 14.07.09р. подано Уточнення позовних вимог. Відповідно до тексту уточнення та відповідно доданих до уточнення документів, позивач зменшує позовні вимоги, а саме в зв’язку зі сплатою відповідачем 01.07.09р. 21 745,86 грн. (частини основної заборгованості), позивач просить стягнути з відповідача 6 449,95 грн. заборгованості з орендної плати та 804,19 грн. компенсації плати за землю.

Вимогу про стягнення пені позивач виключив з позовних вимог та в Уточненні позовних вимог, як зазначалося вище, просить стягнути з відповідача лише 6 449,95 грн. заборгованості з орендної плати та 804,19 грн. компенсації плати за землю.

Відповідачем 21.07.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 70 259,30 грн. компенсації за капітальний ремонт.

Ухвалою від 23.07.09р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідачем 30.07.09р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано Заяву, в якій Відповідач просить суд:

- прийняти зустрічний позов на позовну заяву по справі № 2/202;

- визнати Договір №470/З від 01 квітня 2008 року недійсним;

- стягнути на користь відповідача (позивача по зустрічному позову) оплачену суму оренди нерухомого майна за період з квітня по жовтень 2009 року.

Тобто, вищевказаною заявою, відповідач заявляє про збільшення позовних вимог по зустрічному позову, та просить суд додатково, до вже заявлених вимог, визнати Договір №470/3 від 01 квітня 2008 року недійсним та стягнути на користь відповідача (позивача по зустрічному позову) оплачену суму оренди нерухомого майна за період з квітня по жовтень 2009 року.

Відповідно до п. 3.7 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами та доповненнями), передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Судом встановлено, що заявляючи вимоги - про визнання Договору №470/З від 01 квітня 2008 року недійсним та стягнення на користь відповідача (позивача по зустрічному позову) оплаченої суми оренди нерухомого майна за період з квітня по жовтень 2009 року, відповідач змінив і підставу і предмет зустрічного позову, зважаючи на що дана заява в частині заявлених вимог про визнання Договору №470/З від 01 квітня 2008 року недійсним та стягнення на користь відповідача (позивача по зустрічному позову) оплаченої суми оренди нерухомого майна за період з квітня по жовтень 2009 року, судом до розгляду не приймається та відхиляється, як така, що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник Відповідача у судових засіданнях проти первісного позову заперечував, а зустрічний позов просив задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані ними оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради (далі Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Укравтоінвест»(далі Відповідач), було укладено Договір оренди за № 470/З від 01.04.2008р., на підставі якого Відповідачу було надано в користування приміщення загальною площею 270 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Міцкевича, 6.

Приміщення загальною площею 270 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Міцкевича, 6, було передано Позивачем Відповідачу про Акту прийому-передачі від 01.04.08р.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строк дії Договору оренди було встановлено до 12.05.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами письмових пояснень, сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору, в зв’язку з чим Договір було достроково розірвано за взаємним погодженням сторін та орендоване за Договором приміщення було повернуто Позивачу по Акту прийому-передачі від 01.12.2008 року.

Відповідач зазначає, що 27.08.07 року було укладено договір підряду № 8 між ним - як замовником, та ТОВ „Комфортдімбуд" –як підрядником, про здійснення капітал ремонту за адресою: м. Київ, вул. Міцкевича, будинок 6 загальною площею 270,0 кв.м. зв'язку з тим, що приміщення, на думку Відповідача, не було придатним для використання, тобто потребувало капітального ремонту. Згідно Акту № 1 здачі-прийняття виконаних робіт від 26 вересня 2007 року, який було складено на підставі договору підряду № 8, капітальний ремонт було завершено та виконано роботи на загальну суму 70259 грн. 30 коп.

Відповідач зазначає, що після дострокового розірвання Договору та повернення Позивачу приміщення, останній не компенсував Відповідачу витрати за капітальний ремонт приміщення за адресою м. Київ, вул. Міцкевича, будинок 6, загальною площею 270,0 кв. метрів.

Відповідач вважає, що акт - прийому передачі від 01.04.2008 року укладено з грубою помилкою, а саме: "Приміщення знаходиться в задовільному санітарно-технічному стані", що на думку Відповідача не відповідає дійсності.

Зважаючи на вищенаведене, Відповідач просить суд у зустрічному позові стягнути з позивача 70 259,30 грн. компенсації за проведений Відповідачем капітальний ремонт.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору, орендар (Відповідач) має право виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення необхідного ремонту за письмовим дозволом орендодавця (Позивача).

Відповідно до п. 7.2. Договору, орендар (Відповідач) зобов'язаний протягом дії Договору, до передачі об'єкту оренди орендодавцю (Позивачу) по акту, за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об'єкта оренди.

Відповідно до п. 7.3. Договору, орендар (Відповідач) не має права без письмової згоди орендодавця (Позивача) проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконання таких робіт оформляють листом орендодавця (Позивача), в якому зазначається про надання дозволу, погодження проекту (якщо його наявність передбачена законодавством України), кошторису витрат та термін на виконання робіт.

Відповідно до п. 7.4. Договору, будівельні роботи на об'єкті оренди виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативними актами порядку та при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманого в установленому порядку.

Відповідно до п. 7.5. Договору, у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар (Відповідач) зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю (Позивачу) у стані, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем (Відповідач) поліпшень, які неможливо відокремити від об’єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії Договору.

Відповідно до п. 7.6. Договору, вартість поліпшень об'єкта оренди, проведених орендарем (Відповідачем) без згоди орендодавця (Позивача), які не можна відокремити без шкоди для об'єкта оренди, компенсації не підлягає.

Орендар (Відповідач) вправі залишити за собою проведені ним поліпшення об'єкта оренди, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди.

Поліпшення об'єкта оренди, виконані орендарем (Відповідачем) за власні кошти згідно з вимогами п. 7.3 і 7.4 Договору, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, залишаються у комунальній власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва за винятком приватизації, продажу або іншого відчуження об'єкта оренди орендарю (Позивачу).

Як вбачається з наданих Відповідачем пояснень, орендоване за Договором приміщення, на думку Відповідача, не було придатним для використання, тобто потребувало капітального ремонту і Відповідач вважає, що акт - прийому передачі від 01.04.2008 року укладено з грубою помилкою, а саме зазначення характеристики приміщення - "знаходиться в задовільному санітарно-технічному стані" не відповідає дійсності.

Проте, Відповідачем не надано суду належним доказів, що орендоване за Договором приміщення при передачі його в оренду дійсно перебувало в незадовільному санітарно-технічному стані, оскільки при прийнятті приміщення в оренду Відповідач підписав та погодив акт - прийому передачі від 01.04.2008 року, де зазначено, що "Приміщення знаходиться в задовільному санітарно-технічному стані".

Належних доказів, що акт - прийому передачі від 01.04.2008 року укладено з грубою помилкою (щодо зазначення в акті належного санітарно-технічного стану приміщення), Відповідачем суду не надано, зважаючи на що такі твердження Відповідача суд вважає необґрунтованими та недоведеними.

Щодо проведення Відповідачем (в якості замовника робіт по договору підряду) в орендованому за Договором приміщенні капітального ремонту, то наслідки здійснення Відповідачем такого ремонту та понесення Відповідачем фінансових витрат на цей капітальний ремонт покладаються на Відповідача та йому не відшкодовуються, оскільки проведення цього капітального ремонту, всупереч Розділу 7 Договору, не погоджено в установленому Договором порядку з орендодавцем (Позивачем); в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Відповідачем в зустрічному позові позовні вимоги про стягнення з Позивача 70 259,30 грн. компенсації за проведений Відповідачем капітальний ремонт, є нормативно та документально не обґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки зустрічний позов судом визнано таким, що не підлягає задоволенню, суд відмовляє відповідачу в задоволення заявленого в зустрічному позові клопотання про забезпечення позову у відповідності до ст.ст. 66-67 ГПК України.

Відповідно ст. 49 ГПК України, на Відповідача відносяться та йому не відшкодовуються понесені ним суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення до суду з зустрічним позовом.

Щодо вимог по первісному позову, суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище та встановлено судом, між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради (далі Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Укравтоінвест»(далі Відповідач), було укладено Договір оренди за № 470/З від 01.04.2008р., на підставі якого Відповідачу було надано в користування приміщення загальною площею 270 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Міцкевича, 6.

Приміщення загальною площею 270 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Міцкевича, 6, було передано Позивачем Відповідачу про Акту прийому-передачі від 01.04.08р.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строк дії Договору оренди було встановлено до 12.05.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами письмових пояснень, сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору, в зв’язку з чим Договір було достроково розірвано за взаємним погодженням сторін та орендоване за Договором приміщення було повернуто Позивачу по Акту прийому-передачі від 01.12.2008 року.

Орендна плата, згідно п.п. 3.1, 3.2 Договору оренди встановлена в розмірі 10 873,31 грн., яку Орендар повинен перераховувати незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.8.).

Згідно умов Договору оренди, орендар компенсує видатки по платі за землю (п. 3.5 Договору), розрахунок яких міститься у Додатку №3 до основного Договору.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Відповідно до листа ДПА України від 09.06.2000р. №7987/7/16-1220-13, якщо між суб'єктами підприємницької діяльності у складі вартості послуги за договором оперативної оренди передбачена компенсація розміру "земельного податку", платником якого є орендодавець, то така компенсація відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" у складі вартості послуг оперативної оренди є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування якої визначається виходячи із загальної вартості такої послуги з урахуванням можливих компенсацій за іншими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору та проводив оплату по Договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

На час звернення позивача до суду з позовом, він просив стягнути з відповідача суму заборгованості та штрафних санкцій за Договором оренди №470/З від 01.04.08р. в розмірі 31 184,94 грн.

Позивачем 14.07.09р. подано Уточнення позовних вимог.

Відповідно до тексту уточнення та відповідно доданих до уточнення документів, позивач зменшує позовні вимоги, а саме в зв’язку зі сплатою відповідачем 01.07.09р. 21 745,86 грн. (частини основної заборгованості), позивач просить стягнути з відповідача 6 449,95 грн. заборгованості з орендної плати та 804,19 грн. компенсації плати за землю.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати та компенсації плати за землю за Договором, наведений в Уточненні позовних вимог, відповідно до якого заборгованість відповідача по орендній платі становить 6 449,95 грн. та по компенсації плати за землю становить 804,19 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведених сум заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача сум заборгованості з орендної плати - 6 449,95 грн. та заборгованості по компенсацій видатків по платі за землю - 804,19 грн.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогу про стягнення пені Позивач виключив з позовних вимог та в Уточненні позовних вимог, як зазначалося вище, просить стягнути з відповідача 6 449,95 грн. заборгованості з орендної плати та 804,19 грн. компенсації плати за землю.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги по первісному є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з врахуванням Уточнення позовних вимог від 14.07.09р., в розмірах, що наведені судом в рішенні.

В зв’язку з тим, що позивач в Уточненні позовних вимог від 14.07.09р. вже не заявляє вимоги про стягнення з відповідача суми пені, тобто позивач фактично відмовляється від позовної вимоги про стягнення пені, то суд припиняє провадження в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а також з врахуванням того, що відповідач погасив частину заборгованості вже під час розгляду справи; в іншій частині витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на Позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги по первісному позову задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укравтоінвест»(м. Київ, вул. Старовокзальна, 18; ідентифікаційний код 32961233) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради (м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919) 6 449 (шість тисяч чотириста сорок дев’ять) грн. 95 коп. заборгованості з орендної плати, 804 (вісімсот чотири) грн. 19 коп. компенсації плати за землю, 290 (двісті дев’яносто) грн. державного мита та 290 (двісті дев’яносто) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі по первісному позову в частині заявлення до стягнення 2 184,94 грн. пені.

В задоволенні вимог по зустрічному позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –22.09.2009р.