Рішення № 4850037, 23.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.09 р. Справа № 38/85

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді __Подколзіної Л.Д._

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства “АРС” м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство “Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 1 812 058грн. 24коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –Прядка І.М. - представник по довіреності № 5 від 19.01.2009р

від відповідача – Ніяка О.В.– представник по довіреності № 9/308 від 21.07.2009р.

від третьої особи – не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “АРС” м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк заборгованості за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення у сумі 1 812 058грн. 24коп. відповідно договору №02/05-574п від 04.05.2005р.

Рішенням від 27.08.2008р. по справі №38/85 господарський суд Донецької області позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „АРС” м. Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк задовольнив повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. скасовано частково. В задоволені позову Закритого акціонерного товариства „АРС” м.Донецьк до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк про стягнення 856 865грн. 67коп. відмовив, в іншій частині рішення залишив без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2009р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 856 865грн. 67коп. та справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

У зазначеній постанові Вищий господарський суд України зобов”язав господарський суд при новому розгляді врахувати викладене у постанові, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст.ст.111-12 Господарського процесуального кодексу вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Тому, господарський суд Донецької області розглядає дану справу з урахуванням зауважень, вказаних Вищим господарським судом України у постанові №38/85 від 31.03.2009р.

15 червня 2009р. справа №38/85 за позовом Закритого акціонерного товариства “АРС” м.Донецьк до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення 1 812 058грн. 24коп. була передана розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Ухвалою від 15.06.2009р. господарський суд прийняв до розгляду справу №38/85 та слухання справи призначив на 15.07.2009р.

Справа слуханням відкладалася, у зв’язку з направленням запиту до Донецького обласного управління статистики та залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, для надання пояснень по справі.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався головою господарського суду Донецької області та за клопотанням сторін.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що договір № 02/05-57 від 04.05.2005р. був укладений між Державним підприємством “Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області та Відкритим акціонерним товариством “АРС” м. Донецьк. Згідно з рішенням наради від 21 квітня 2005р. з керівниками вугільних компаній та підприємств щодо підвищення керованості підприємствами галузі та на підставі наказу №238 Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005р. Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” було організоване шляхом виділення зі складу Державного підприємства “Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області відокремлених підрозділів.

Крім того, вказував на те, що 01 червня 2005р. між Державним підприємством “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк та Закритим акціонерним товариством “АРС” м.Донецьк була укладена додаткова угода до договору №02/05-574 від 04.05.2005р. в якій сторони підтверджують наявність заборгованості у розмірі 1 812 058грн. 24коп. Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк відповідно до передатного балансу станом на 31.05.2005р. Також зазначив, що згідно з розшифровками статей передавального балансу від 31.05.2005р. сума заборгованості Державного підприємства “Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області перед Закритим акціонерним товариством “АРС” м.Донецьк у розмірі 1 812 058грн. 24коп. відповідно договору №02/05-574п від 04.05.2005р. не передавалась Державному підприємству “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк.

23 вересня 2009р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Державне підприємство “Донецька вугільна коксівна компанія” м.Макіївка, Донецької області) у засідання суду не з”явилася, відзив на позовну заяву не представила. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та відповідача, суд -

в с т а н о в и в :

04 травня 2005 р. між ЗАТ "АРС" та ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" було укладено договір № 02/05-574п, за умовами якого ЗАТ "АРС" (Продавець) зобов'язувався передати у власність ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" (Покупець) продукцію виробничо–технічного призначення, а ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" зобов'язувалось прийняти продукцію та сплатити за неї встановлену ціну відповідно зі специфікаціями до договору, які є його невід'ємними частинами.

Специфікаціями до договору №02/05-574п від 04.05.2005р. сторони визначили найменування продукції, одиницю виміру, кількість, ціна без ПДВ, загальну суму, умови та строк поставки.

Наказом Міністерства палива та енергетики України № 238 від 26.05.2004р. "Про реорганізацію ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" підприємство реорганізовано шляхом виділення із його складу відокремлених підрозділів і приєднано їх до складу ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" з прийняттям на баланс майна, майнових прав і обов'язків.

01.06.2005 р. між ЗАТ "АРС" та ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" було укладено додаткову угоду до договору № 02/05-574п від 04.05.2005 р., згідно якої сторони дійшли згоди здійснити заміну за договором № 02/05-574п від 04.05.2005 р. –ДП "Донецька вугільна коксівна компанія" на правонаступника - ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" та вважати останнього покупцем за вказаним договором і правонаступником всіх прав і обов'язків ДП "Донецька вугільна коксівна компанія".

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору протягом травня 2005р. по накладним №7214п від 20.05.2005р., №7320п від 24.05.2005р., №7356п від 25.05.2005р., №6894п від 13.05.2005р., №7068п від 17.05.2005р., №7050п від 17.05.2005р., №7116п від 18.05.2005р., №7413п від 26.05.2005р., №7176п від 19.05.2005р., №7278п від 23.05.2005р., №7257п від 23.05.2005р., №7129п від 18.05.2005р., №7130п від 18.05.2005р. за довіреностями серії ЯКТ №689143 від 18.05.2005р., серії ЯКТ №689144 від 18.05.2005р., серії ЯКТ №689133 від 17.05.2005р., серії ЯКТ №689158 від 23.05.2005р., серії ЯКТ №689109 від 13.05.2005р., серії ЯКТ №689116 від 16.05.2005р., серії ЯКТ №689136 від 17.05.2005р., серії ЯКТ №689135 від 17.05.2005р., серії ЯКТ №689124 від 16.05.2005р., серії ЯКТ №689141 від 18.05.2005р., серії ЯКТ №689114 від 16.05.2005р., серії ЯКТ №689154 від 23.05.2005р., серії ЯКТ №689118 від 16.05.2005р., серії ЯКТ №689117 від 16.05.2005р., по актам прийому-передачі від 17.05.2005р., від 23.05.2005р., від 02.05.2005р., від 04.05.2005р., від 06.05.2005р., від 17.05.2005р., від 23.05.2005р., 17.05.2005р., від 22.05.2005р., від 30.05.2005р. за довіреністю №10/225-Д від 04.05.2005р. згідно виставлених рахунків-фактури №МТП-7069 від 17.05.2005р., №МТП-7277 від 23.05.2005р., №МТП-6497 від 02.05.2005р., №МТП-6511 від 04.05.2005р., №МТП-6611 від 06.05.2005р., №МТП-7084 від 17.05.2005р., №МТП-7283 від 23.05.2005р., №МТП-7084 від 17.05.2005р., №МТП-7250/1 від 22.05.2005р., №МТП-7533 від 30.05.2005р. здійснив поставку продукції у адресу відповідача на суму 1 812 058грн. 24коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні, довіреності до них, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, рахунки-фактури, квитанції про приймання вантажу і переконав суд у факті поставки продукції у адресу Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк.

Пунктом 4 додаткової угоди від 01.06.2005 р. сторони підтвердили, що на час підписання даної угоди розмір заборгованості Покупця за договором № 02/05-574п від 04.05.2005 р. становить 1 812 058,24 грн.

Сторонами також підтверджено такий розмір заборгованості згідно передаточного балансу станом на 31.05.2005 р. (пункт 3 додаткової угоди).

01.11.2006 р. між сторонами проводилась звірка розрахунків, за результатами якої складено зведений акт звірки розрахунків станом на 01.11.2006р., яким підтверджено розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 02/05-574п від 04.05.2005 р. у сумі 1 812 058,24 грн.

Розділом 6 договору № 02/05-574п від 04.05.2005 р. сторони передбачали, що оплата продукції здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 календарних днів з дати поставки продукції.

Пунктом 7.1 договору сторони встановили, що поставка продукції здійснюється на умовах та в строки, зазначені у специфікаціях, наданих до договору.

Згідно із пунктом 7.2 договору датою поставки рахується:

а) при поставці залізничним транспортом –дата календарного штемпеля станції призначення на залізничній накладній або дата підписання акта приймання –передачі продукції;

б) при поставці автомобільним транспортом –дата передачі продукції покупцю, що підтверджується актом приймання –передачі або накладною на продукцію, підписаною сторонами;

в) при самовивозі –дата передачі продукції покупцеві, що підтверджується товаро –транспортною накладною.

Але відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк перед позивачем виникла заборгованість у сумі 1 812 058грн. 24коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами пункту 1 статті 692 вказаного кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі –продажу не встановлено інший строк оплати.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ "АРС" звернулось до суду з вимогою про стягнення з ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" заборгованості за договором № 02/05-574п від 04.05.2005 р. у сумі 1 812 058,24 грн.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена позивачем продукція у сумі 1 812 058грн. 24коп. не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11112, 525, 526, 530, п.1 ст.692 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “АРС” м.Донецьк до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк про стягнення 1 812 058грн. 24коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м.Донецьк (83000, м. Донецьк, вул.Артема,63, ЄДРПОУ 33161769) на користь Закритого акціонерного товариства „АРС” м.Донецьк (83055, м. Донецьк, вул.Постишева, 127, ЄДРПОУ 13538066) заборгованість за поставку продукції у сумі 1 812 058грн.24коп., витрати по сплаті держмита у сумі 18 120грн.58коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

У судовому засіданні 23.09.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.09.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя