Рішення № 4849902, 07.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2009 р.

Справа № 28/106-09-3357

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ВАССМА";

до відповідача Фермерське господарство "БОНДАРЮК О.О."

про стягнення 42887,67грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Грищенко О.М. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “ВАССМА””(далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Фермерського господарства „БОНДАРЮК О. О.” (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22120,81 гривень, суму курсової різниці 11257,52 гривень, штраф в розмірі 2212,08 гривень, пеню в сумі 3762,38 гривень, 3% річних в сумі 468,79 гривень та інфляційні в сумі 3066,09 гривень.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

18 березня 2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу за № 02 –засоби захисту рослин, насіння сільськогосподарських культур, мікродобрива (надалі –товар).

Відповідно до п. 2.1 договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.2. договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що товар може передаватися покупцю партіями.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про отримання товару, згідно п. 4.7. договору.

На виконання вказаного договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 80856,81 гривень, що підтверджується: видатковою накладною № 78/1000009 від 18.04.2008 року на суму 6696,24 гривень та довіреністю на отримання товару серії ЯОС № 777113 від 18.04.2008 р.; видатковою накладною № 78/1000010 від 18.04.2008 року на суму 30672,00 гривень та довіреністю на отримання товару серії ЯОС № 777113 від 18.04.2008 р.; видатковою накладною № 78/1000011 від 18.04.2008 року на суму 12960,00 гривень та довіреністю на отримання товару серії ЯОС № 777113 від 18.04.2008 р.; видатковою накладною № 78/1000026 від 30.05.2008 року на суму 14711,97 гривень та довіреністю на отримання товару серії ЯОС № 777112 від 30.05.2008 р.; видатковою накладною № 78/1000037 від 04.06.2008 року на суму 7635,60 гривень та довіреністю на отримання товару серії ЯОС № 777114 від 04.06.2008 р.; видатковою накладною № 78/1000037/1 від 04.06.2008 року на суму 8181,00 гривень та довіреністю на отримання товару серії ЯОС № 777114 від 04.06.2008 р.;

Пункт 5.1. договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватись продавцем.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 100 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01 вересня 2008 року.

Відповідач згідно п.6.1. договору, зобов'язався отримати та оплатити товар в строк та на умовах вказаних в п. 5 договору. Сума вартості товару була оплачена частково від 26.03.2008 року на суму 16020 гривень, від 24.04.2008 року на суму 14616 гривень, від 14.07.2008 року на суму 5000 гривень, від 03.10.2008 року на суму 10000 гривень та від 25.12.2008 року на суму 13100 гривень.

За таких обставин та у зв’язку з неналежним виконанням взятих зобов’язань у відповідача виникла заборгованість за отриманий товар в сумі 22120,81 гривень.

За квитанцією №9 від 3 липня 2009 року відповідач здійснив оплату основної заборгованісті в сумі 22 120,81 гривень.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 100 % від вартості товару згідно попередньо оплачується покупцем в строк до 01 вересня 2008 року, але відповідач в порушення вимог укладеного договору свої зобов’язання не виконав, в результаті чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 22120,81 гривень.

Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті та у розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно додатків до договору в яких вказується на наявність курсу долара США на день підписання договору та додатку складає - 5,05 грн./дол. США

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно довідки АБ "ІНГ Банк Україна", офіційний курс долара США до гривні на 18 травня 2009 року становить 7,62 грн./дол. США, за таких обставин суд перевіривши розрахунок наданий позивач та вважає сума 11257,52 гривень курсової різниці нарахована позивачем вірно та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно п. 8.3. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3. договору, відповідач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу товару за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок суд вважає суму 2212,08 гривень штрафу обґрунтованою та стягує її з відповідача.

Пункт 8.4. договору передбачає, що сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Виходячи із цього, нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат здійснюється за період з 02 вересня 2008 року по 18 травня 2008 року. Таким чином, сума пені становить 3762,38 гривни, сума нарахованих 3% річних становить 468,79 гривни та інфляційні в розмірі 3066,09 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив позивачу основну заборгованість у сумі 22120,81 гривні по квитанції від 03.07.2009 року за № 9.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства „БОНДАРЮК О. О.”( 68100, Одеська область м. Татарбунари, вул.. Свердлова, 21, ЄДРПОУ 33625012 п/р 26007112227 в Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ВАССМА”( юридична адреса: 04201, Україна, місто Київ, пр. Мінський,4; фактична адреса: 02166 місто Київ пр. Лісовий, 39, ЄДРПОУ 33937992, п/р 26002010031008 в ВАТ “Укрексімбанк” в м. Києві, МФО 322313) курсову різницю в сумі 11 257,52 / одинадцять тисяч двісті п'ятьдесят сім / гривень 52 копійок, штраф в сумі 2 212,08 / дві тисячі двісті дванадцять / гривень 08 копійок, пеню в сумі 3762,38 / три тисячі сімсот шістдесят дві / гривень 38 копійок, 3% річних в сумі 468,79 / чотириста шістдесят вісім / гривень 79 копійок, інфляційні в сумі 3066,09 / три тисячі шістдесят шість / гривень 09 копійок, витрати по сплаті державного мита в сумі 432,00 / чотириста тридцять дві/ гривні та витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 312 /триста дванадцять/ гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили

Суддя