Рішення № 4849891, 27.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.09 Справа № 27/185/09

Суддя

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект''', м. Харків

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області

про стягнення 99 704 грн. 77 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Рябов В.О., дов. б/н від 28.07.2009р.

Від відповідача: Шевченко Т. В., дов. № 3281 від 29 10.2008р.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК" України, у судовому засіданні 27.08.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відкрите акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м. Харків звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області заборгованості в розмірі 99 704 грн. 77 коп., в тому числі 97 788 грн. 13 коп. основного боргу, 1 369 грн. 03 коп. втрат від інфляції та 547 грн. 61 коп. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2009 р. порушено провадження у справі № 27/185/09 та призначено судове засідання на 22.07.2009 р.

В судових засіданнях 22.07.2009 р, та 05.08.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 05.08.2009 р. та до 10.08.2009 р., з метою надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою в. о. голови господарського суду Запорізької області від 10.08.2009 р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць, згідно статті 69 ч.З ГПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання позивача.

Ухвалою суду від 10.08.2009 р., розгляд справи відкладався на 27.08.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України, для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

27.08.2009 р. слухання справи продовжено.

До початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснену представникам сторін, які прибули в судове засідання, їй права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 27.08.2009 р. позивач підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 27,08.2009 р. суму основного боргу в розмірі 97 788 гри. 13 коп. - визнав, в іншій час гині позову - заперечив. В обгрунтування посилається на той факт, що постановою Вищого господарського суд України від 11.03.2009 р. у справі № 43/167-23 260 скасовано Ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.12.2007 р. у справі № 43/167 про припинення провадження у справі про банкрутство ДП НАЕК "Енергоатом", справу передано на розгляд Господарського суду м. Києва.

Таким чином, справу про банкрутство ДП НАЕК ''Енергоатом", що порушена ухвштою Господарського суду м. Києва від 02.12.2003 р. № 43/167 у справі про банкрутство Відповідача поновлено, і, відповідно, поновлено введений мораторій на задоволення вимог кредшорів.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'", одночасно із порушенням провадження у справі про банкрутство судом вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів, це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня, введення мораторію, і припинення заходів. спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до п.1.2 Рекомендації Президії Вищого Господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 р. - господарські суди повинні враховувати, що встановлений Законом особливий порядок задоволення майнових вимог кредиторів не допускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (оскільки статтею 12 Закону передбачено введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі;, а спрямоване на забезпечення визначеності об'єму його майна протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог. реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів.

За таких умов, у справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподіл} середі кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже. господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси піших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.

Виключення з цього правила можуть бути встановлені лише самим Законом, зокрема, у разі задоволення вимог поточних кредиторів, вимог щодо оплати (стягнення) заробітної плати та інших вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.

Процедура банкрутства охоплює всіх кредиторів боржника, незалежно від того заявили вони свої вимоги в суд чи ні, і дії кредиторів поза встановленим порядком можуть привести до негативних наслідків, передбачених чинним законодавством. В даному випадку стягнення заборгованості з боржника на користь кредитора, який утримався від заяви грошових вимог, ставить такого кредитора у вигідне положення по відношенню до інших

жредмторів. які виконали вимоги Закону, і. отже, об'єктивно порушує їх майнові права. . кільки ставить під загрозу задоволення їх грошових вимог"'

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України ""Про відновлення спроможності боржника або визнання його банкрутом", в період дії мораторію визволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня). Не усовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплата податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з и. 2.7 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-07 від 19.03.2002 р., мораторій розповсюджується на вимоги щодо оплати неустойки (пені, штрафу), суми заподіяних збитків, які боржник зобов'язаний сплатити за грошовими зобов'язаннями.

Крім цього, ст. 625 ЦК України, яка встановлює зобов"язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, має назву "відповідальність за порушення грошового зобов'язання, та розташована в главі 51 ЦК України "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання"', у зв'язку з чим існують всі підстави стверджувати, що стягнення 3% річних та індексу інфляції є спеціальним видом санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань.

Отже, стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних суперечить п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновнення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом*'.

У зв'язку з викладеним, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції та 3 % річних.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між відкритим акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м. Харків та державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція'", м. Енергодар Запорізької області врегульовані договором № 10158/08-07 на послуги авторського нагляду від 31.03.2008 р."

За умовами п. 1.1 договору ВАГ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" - позивач прийняв на себе зобов"язання надати ДІЇ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу 'Запорізька атомна електрична станція"' - відповідачу послуги з авторського нагляду за роботами з реконструкції та технічному переозброєнню загал ьносган цій них об'єктів ВП '"Запорізької ЛЕС" в 2008 році. Відповідно відповідач прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вказані послуги.

Відповідно до п. 2.2. договору оплата повинна здійснюватись за фактично надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок вВиконавця на протязі тридцяті днів від дати підписання замовником актів про надання послуг.

Чином виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується

від 20.01.2009 р.. яким сторони

підтвердили, що послуги відповідають умовам договору, а вартість наданих послуг становить 97 788 грн. 13 коп. (в тому числі - податок на додану вартість).

За умовами договору відповідач повинен був сплатити грошові кошти за надані послуги - 22.02.2009 р.

До теперішнього часу відповідач свого зобов'язання щодо сплати грошових коштів не виконав, сума основного боргу перед позивачем становить 97 788 грн. 13 коп.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інщ правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну \ або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 6Л6 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов"язання за договором - виконав замовлені відповідачем послуги з авторського нагляду за роботами з реконструкції та технічному переозброєнню загальностанційних об'єктів ВИ "Запорізької АЕС" в 2008 році.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, надані позивачем поеллти не оплатив, що підтверджується матеріалами справи.

Факт заборгованості відповідача в сумі 97 788 грн. 13 коп. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні та визнаний представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання., на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо Інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками: втрат від інфляції за березень 2009 р. становлять 1 369 грн. 03 коп., а 3% - річних за період часу з 20 02.2009 р. по 30.04.2009 р. складають 547 грн. 61 коп. Надані розрахунки є обґрунтованими, таким чином вимога позивача щодо стягнення 1 369 грн. 03 коп. грн. втрат від інфляції та 547 грн. 61 коп. - 3% річних обґрунтована та підлягає задоволенню,

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Посилання відповідача на те, що позивачем порушено вимоги статей 12, 14 Закону України 'Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" є безпідставними, в силу наступного:

Стягнення заборгованості в позовному провадженні не порушує прав інших кредиторів у справі про банкрутство, не ставить позивача у вигідніше становище перед іншими кредиторами у справі про банкрутство та не ставить під загрозу задоволення їх грошових вимог, оскільки відповідно до ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню в разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.02 р. у справі № 01-10/16 (уо 16700-02) зазначив, що суди мають у встановленому ГГЖ України (1798-12) порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

Представник ДП НАЕК '"Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар не надав суду доказів в обґрунтування своїх заперечень, тобто не підтвердив офіційного оголошення про порушення справи про банкрутство відносно Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ЕПК України, у судовому засіданні 27.08.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ПІК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпеченні судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст. ст.22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області (Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133 п/р 260002673 в ЗОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 313827, код 19355964) на користь Відкритого акціонерного товариства '"Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", м. Харків пр. Московський. 10/12 код ЄДРПОУ 14078902, р/р 26001800496101 в Харківській філії ВАТ КБ "Експобанк" МФО 351964) 97 788 (дев'яносто сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) 13 коп. основного боргу, 1 369 (одна тисяча триста шістдесят дев'ять) грн. 03 коп. індекс інфляції та 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 61 коп. - 3% річних, 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 05 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 31.08.2009 р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденною строку з дня його прийняття.