Рішення № 4849755, 01.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/187

01.09.09

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою

відповідальністю «САЄСС,ЛТД»«Фірма «САЄСС»

про стягнення 5047 грн. 42 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Харченко С.Л.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Київспецексплуатація», позивач у справі, звернулось до Господарського суду м.Києва з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства ТОВ «САЄСС,ЛТД»«Фірма «САЄСС», відповідача у справі, заборгованості в сумі 5047 грн.

Представник відповідача тричі в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами 26.04.2007 року було укладено договір № 03/2946 оренди нежилого приміщення в будинку № 15 літер А на просп. В.Маяковського у м.Києві.

Відповідно до п.1.1 договору позивач на підставі рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 р. № 472/1133 передав, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення) загальною площею 10,0 кв.м. за адресою: просп. Маяковського,буд.15, літ. А. для розміщення офісу організації.

Відповідно до п.9.1 договору оренди строк дії договору встановлено до 26.04.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії вищевказаного договору відповідач продовжував використовувати зазначене приміщення без договору оренди, не сплачуючи платежів за фактичне користування.

Згідно з п.3.5 договору оренди від 26.04.2007 р. № 03/2946 відповідач зобов’язаний був сплачувати орендну плату, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди позивачу.

Матеріали справи, а саме акт державного виконавця державної виконавчої служби у Деснянському районі міста Києва. Свідчать про те, що відповідач звільнив спірне приміщення 31.03.2009 при примусовому виконанні рішення Господарського суду м.Києва у справі № 35/470.

За таких обставин за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5047 грн. 12 коп. за період з 01.12.2008 р. по 30.03.2009 р.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України. якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з вищевикладеним відповідачеві 05.05.2009 р. була направлена вимога про сплату заборгованості.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 49,82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «САЄСС,ЛТД»«Фірма «САЄСС»(м.Київ, вул. Декабристів,6, кв.9: рахунок №26007401028110 в КРД ВАТ «РайффайзенБанк Аваль», МФО 322904, код 21579493) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м.Київ, вул. Володимирська.51-А; рахунок №2600800990704 в ВАТ КБ «Хрещатик»м.Києва, МФО 300670; код 03366500) 5047 (п’ять тисяч сорок сім) грн.42 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн.00 коп. держмита та 312 (три ста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

І.О.Домнічева