Рішення № 4849621, 10.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2009

Справа №2-22/3002-2009

За позовом – КП ЖЕО № 3, 98112, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 75

до відповідача – ЗАТ «Кримвтормет», м. Сімферополь, Суворовський спуск, 5

про стягнення 6869,65 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Черников М.М., керівник; Бабенко І.М., представник, дов від 05.01.2009 року

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - КП ЖЕО № 3 звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ЗАТ «Кримвтормет», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6869,65 грн., у тому числі: основний борг – 6144,88 грн., збитки від інфляції – 708,89 грн., 3% річних - 15,88 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору поставки металобрухту № 112 від 20.08.2008 року, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини відсутності суду не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд –

встановив:

20.08.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 112 поставки металобрухту, відповідно до п. 1.1. якого відповідно до умов даного договору постачальник зобов’язується поставити покупцю металобрухт, який утворюється в ході здійснення господарської діяльності постачальника, а покупець зобов’язується прийняти вказаний металобрухт та оплатити за нього визначену грошову суму.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна на поставлений металобрухт встановлюється згідно протоколу погодження цін.

Відповідно до п. 3.5. договору, розрахунок за поставлений металобрухт здійснюється згідно актів протягом місяця з дня їх складення.

Надалі, між сторонами було погоджено ціну поставки, про що свідчить протокол погодження заготовчих цін, а.с. 8.

Відповідно до актів приймання металів чорних (вторинних) за № 199 від 21.08.2008 року, та № 222 від 06.10.2008 року, позивачем відповідачу був поставлений металобрухт на суми 2600,50 грн. та 3544,38 грн. відповідно, а.с. 9-10.

Так, загальна вартість поставленого металобрухту склала 6144,88 грн.

18.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензію вих. № 106 про сплату суми основного боргу, а також, нарахованих 3% річних ат індексу інфляції, а.с. 11.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 6144,88 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 708,89 грн., 3% річних - 15,88 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14 серпня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ЗАТ «Кримвтормет» (м. Сімферополь, Суворовський спуск, 5, рахунок № 260013010081 в СФ АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 00190638) на користь КП ЖЕО № 3 (98112, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 75, рахунок № 26002527239141 в ФФ АКБ Укрсоцбанк, м. Феодосія, МФО 324010, ЄДРПОУ 05450825) заборгованість у розмірі 6869,65 грн., у тому числі: основний борг – 6144,88 грн., збитки від інфляції – 708,89 грн., 3% річних - 15,88 грн.

3. Стягнути з ЗАТ «Кримвтормет» (м. Сімферополь, Суворовський спуск, 5, рахунок № 260013010081 в СФ АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 00190638) на користь КП ЖЕО № 3 (98112, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 75, рахунок № 26002527239141 в ФФ АКБ Укрсоцбанк, м. Феодосія, МФО 324010, ЄДРПОУ 05450825) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з ЗАТ «Кримвтормет» (м. Сімферополь, Суворовський спуск, 5, рахунок № 260013010081 в СФ АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652, ЄДРПОУ 00190638) на користь КП ЖЕО № 3 (98112, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 75, рахунок № 26002527239141 в ФФ АКБ Укрсоцбанк, м. Феодосія, МФО 324010, ЄДРПОУ 05450825) 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.