Рішення № 4849577, 13.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/261

13.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Синергія"

до Підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг - Україна"

про стягнення 172 711,80 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача представник –Стрілець О.В.(дов. № 02 від 02.06.09)

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 134 170,00 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 11/08 від 01.04.2008р. та додатковими угодами до нього та 18 463,72 грн. збитків від інфляції, 2 241,96 грн. 3% річних, 17 836,12 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.06.2009р. порушено провадження у справі № 8/261, розгляд справи призначений на 16.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 16.07.2009р. розгляд справи був відкладений на 13.08.2009р., у зв’язку з не з’явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням ним витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 13.08.2009р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду від відповідача клопотань та заяв не надходило.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

01.04.2008р. між ПІІ «Жіскур Холдінг-Україна»- «замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Синергія»- «підрядник»був укладений договір підряду № 11/08, відповідно до п.1.1 якого «підрядник»зобов’язався на свій ризик виконати за завданням «замовника»з використанням своїх та наданих матеріалів та власних кваліфікованих працівників чи субпідрядників загально будівельні, електротехнічні, сантехнічні та вентиляційні ремонтні роботи внутрішніх приміщень 1-го, антресольного та цокольного поверхів загальною площею 1765,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, м.Київ, бульвар Л.Українки, 5 з метою пристосування для розміщення магазина згідно з кошторисом, що є додатком № 1 до цього договору, а «замовник»зобов’язався прийняти і оплатити їх.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна договору визначається згідно кошторисів та додатків до договору, які є невід’ємною частиною договору.

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін додаткові угоди № 1 від 01.04.2008р. та № 2 від 23.06.2008р., якими були погоджені кошториси, вартість робіт за якими склала 830 279,22 грн. (копії в матеріалах справи).

Згідно з п.3.2 договору виконані «підрядником»роботи передаються «замовнику»один раз у місяць або по закінченню окремого виду робіт з укладанням відповідного акта здавання-приймання робіт.

«Замовник»на протязі 2-х днів з дня одержання акту здавання-приймання виконаних робіт зобов’язався направити «підряднику»підписаний акт здавання-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від прийняття цих робіт (п.3.3 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по спірному договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 895 499,93 грн.: № ОУ-00000001 від 02.06.2008р. на суму 90 125,36 грн., № ОУ-003 від 14.08.2008р. на суму 290 872,71 грн., № ОУ-002 від 01.09.2008р. на суму 355 331,86 грн., № ОУ-004 від 07.10.2008р. на суму 159 170,00 грн., які свідчать про повне виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником» без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що оплата робіт здійснюється «замовником»на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання акту приймання-передавання виконаних робіт.

Відповідач власні зобов’язання не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків у повному обсязі суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 134 170,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 134 170,00 грн. основного боргу за договором підряду № 11/08 від 01.04.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 18 463,72 грн. збитків від інфляції, 2 241,96 грн. 3% річних, 17 836,12 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 11/08 від 01.04.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 2 241,96 грн. та збитків від інфляції в розмірі 18 463,72 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 2 241,96 грн. та збитків від інфляції в розмірі 18 463,72 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що за порушення сторонами строків виконання зобов’язань за договором винна сторона виплачує іншій стороні неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення (п.6.1 договору).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 17 836,12 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "Жіскур Холдінг - Україна" (01006, м.Київ, вул. Тельмана, 5; код ЄДРПОУ 25408854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Синергія" (03186, м.Київ, вул. Чоколівський, 19; код ЄДРПОУ 35159620) 134 170 (сто тридцять чотири тисячі сто сімдесят) грн. основного боргу, 18 463 (вісімнадцять тисячі чотириста шістдесят три) грн. 72 коп. збитків від інфляції, 2 241 (дві тисячі двісті сорок одна) грн. 96 коп. трьох відсотків річних, 17 836 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 12 коп. пені, 1 727 (одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 19 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 20.08.2009р.