Рішення № 4849566, 06.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/217

06.08.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр"

Про стягнення 2 509,42 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" 1970,70 грн. основного боргу, 140,64 грн. пені, 337,50 грн. збитків від інфляції, 60,59 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.07.2009р. Позивач надіслав до суду клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" 262,36 грн. збитків від інфляції, 60,59 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судове засідання, призначене на 06.08.2009р., Позивач не з’явився, але надіслав до суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу у відсутності представника позивача за наявними документами у справі.

Відповідач у засідання суду не з’явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2008 року між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" був укладений Договір № 04-4293 про надання послуг електрозв’язку (далі - Договір), відповідно до якого Позивач надавав на користь Відповідача телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 4.5. Договору Відповідач зобов’язаний щомісячно, до 20 числа наступного за розрахунковим, здійснювати оплату фактично отриманих в кредит телекомунікаційних послуг.

Станом на 01.06.2009 року Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" мав заборгованість перед Позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" за телекомунікаційні послуги в розмірі 1970,70 грн., яка виникла в період з квітня 2008 по травень 2009 року.

12.08.2008 р. Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" надіслав Відповідачу претензію № 4074/29-31 про сплату боргу та пені, яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач порушив умови Договору, своєчасно не оплатив телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. ст. 33, 36, 63 Закону України "Про телекомунікації" та п.п. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зазначені послуги підлягають оплаті.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі та порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем строків оплати за надані Позивачем послуги судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати послуг, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Згідно ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" та п. 5.8. Договору, у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін, Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 140,64 грн., збитків від інфляції - 337,50 грн., 3% річних - 60,59 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

На день розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" оплатив суму в розмірі 2186,48 грн.

З урахуванням зазначених обставин, згідно із клопотанням Позивача, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1970,70 грн., пені в розмірі 140,64 грн. та збитків від інфляції в розмірі 75,14 грн. на підставі вимог п. 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, стягненню з Відповідача підлягають збитки від інфляції в розмірі 262,36 грн. та 3% річних в розмірі 60,59 грн.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 24/217 в частині стягнення основного боргу в розмірі 1970,70 грн., пені в розмірі 140,64 грн. та збитків від інфляції в розмірі 75,14 грн. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького/Драгомирова, 10/10, кв. 60-61; 01042, м. Київ, вул. Перспективна, 8; код ЄДРПОУ 32046030; р/р 26005023000489 в ВАТ "Внєшторгбанк" Україна, МФО 380195; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41; код ЄДРПОУ 01188661; р/р 260012199 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) 262 (двісті шістдесят дві) грн. 36 коп. збитків від інфляції, 60 (шістдесят) грн. 59 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. Рішення надіслати сторонам.

6. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя В. В. Смілянець