Постанова № 48495533, 07.11.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33/778/304/14Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №336/4837/14-пОСОБА_1

Категорія ч. 1 ст.130 КУпАПДоповідач Тютюник М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 р.м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Тютюник М.С., за участю ОСОБА_2, його захисника - адвоката ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні, розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2014 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фабрична, буд. 35, реєстраційний номер звітної картки платника податків в матеріалах справи відсутній, притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 17.06.2014 року о 22 годині 20 хвилин він, на вулиці Чекістів - вулиці Жуковського в місті Запоріжжі, керував транспортним засобом - скутером «Сузукі» без державного номерного знаку, з обємом двигуна 49,9 куб.см. з явними ознаками наркотичного спяніння, а саме: сухість ротової порожнини, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно яких водій зобовязаний на вимогу робітника міліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння.

На вищевказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що виразилися у неповідомленні ОСОБА_2 про день та час розгляду справи, проведення судового засідання за відсутності останнього, без зясування всіх обставин справи та не дослідження доказів, апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.

В клопотанні про поновлення строку ОСОБА_2 зазначає, що про складання у відношенні нього протоколу про адміністративне правопорушення не знав, в судовому засіданні він участі не приймав, повістку про виклик в суд не отримував, постанову судді отримав 10.07.2014 року поштою.

Перевіривши доводи, наведені ОСОБА_2 у клопотанні про поновлення строку на оскарження вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

З апеляційної скаргою на зазначене вище судове рішення ОСОБА_2 звернувся 15.07.2014 року (а.с.15), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, цей строк за заявою особи поновлюється апеляційним судом.

Доводи ОСОБА_2 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються.

Так, надані матеріали не містять відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про день та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, судом не дотримані вимоги ст. 277-2 КпАП України щодо порядку повідомлення особі про дату розгляду справи.

Твердження апелянта про дату отримання копії оскаржуваного рішення, якою є 10.07.2014 року узгоджуються з відомостями поштового повідомлення (а.с.14).

За вказаних обставин вважаю, що є підстави визнати причину пропуску строку на оскарження поважною та поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2014 року.

Мотивуючи вимоги про закриття провадження по справі, без зазначення визначених ст. 247 КУпАП обставин, що виключають провадження у справі, ОСОБА_2 вказує на свою непричетність до інкримінованого йому правопорушення, зазначає, що у вказаний у протоколі і постанові час знаходився дома, а наявний у нього скутер «Сузукі» ще в травні поточного року продав із сервісною книжкою незнайомій особі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, наведені ОСОБА_2 в обгрунтування доводів апеляції приходжу до наступного висновку.

До судового засідання 07.11.2014 року апелянт та його захисник не зявились, були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання. Клопотань про відкладення судового засідання та поважність причини не прибуття не заявляли.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості розглядати дану справу, що відповідає положенню ч.5 ст. 294 КУпАП.

У попередніх судових засіданнях апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив викладені в апеляції доводи та додав, що скутером «Сузукі» 17.06.2014 року за визначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин не керував, оскільки раніше продав зазначений транспортний засіб іншій незнайомому хлопцю, залишивши йому сервісну книжку на скутер та копію паспорта. Також ОСОБА_2 спростовує його зупинку працівниками ДАІ та підписання ним будь-яких документів, вважає, що під час керуванням скутером був зупинений іншій водій, який назвав його анкетні дані. Також ОСОБА_2, оглянувши протокол про адміністративне правопорушення, зазначив про невиконання ним підписів та рукописного тексту у зазначеному документі.

Натомість вказані доводи апелянта спростовуються наступними доказами.

Так, допитаний у суді апеляційної інстанції інспектор ДАІ ОСОБА_4 зазначив, що у день зазначений у протоколі - 17.06.2014 року, приблизно о 22.00 - 23.00 год. на вулиці Чекістів - вулиці Жуковського в місті Запоріжжі був зупинений скутер без державного номерного знаку, який рухався з виключеним світлом фар. Після зупинки водій назвався ОСОБА_2, вказав про свої приводи до міліції та зазначив всі свої інші анкетні дані, які і були ним відображені у протоколі та, за відсутності у хлопця документів, були звірені з базою «Армор»: названі хлопцем відомості співпадали з відомостями вказаної бази даних, також співпадав і опис зовнішності водія. У ОСОБА_2 були ознаки алкогольного спяніння, у звязку із чим зупинені два водія, у присутності яких ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд, на що він відмовився і власноруч зробив у протоколі підписи на пояснення з цього приводу. Зупинені водії були опитані, їх пояснення додані до складеного відносно ОСОБА_2 протоколу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 підтвердив свою присутність, на прохання інспектора ДАІ, за вказаних обставин в якості свідка. Вказав, що у його присутності хлопцю, що за певними ознаками схожий на ОСОБА_2, інспектор ДАІ звертався до хлопця з зазначенням його прізвища, імені та по батькові, з запитанням щодо проходження медичного огляду, на що водій відповідав відмовою, що було зафіксовано у протоколі.

Свідок ОСОБА_5, оглянувши протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення, підтвердив зафіксовані там обставини та власноручні підписи.

Зазначені пояснення свідка ОСОБА_5 узгоджуються із письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6, які є аналогічними (а.с.6).

Судом першої інстанції дана належна оцінка наявним у матеріалах справи доказам.

Протокол про адміністративне правопорушення (а.с.4), окрім зазначених вище обставин скоєного правопорушення, містить підписи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та власноруч викладені пояснення, зміст яких засвідчує визнання керування транспортним засобом, відмову у присутності свідків від проходження огляду та відсторонення від керування скутером.

Відповідно до висновків судової почеркознавчої експертизи № 3164-14 від 22.10.2014 року підписи від імені ОСОБА_2 та рукописні записи у протоколі про адміністративне правопорушення виконані ОСОБА_7.

Отже провина ОСОБА_2 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, є доведеною. Зазначений висновок районного суду відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При накладенні адміністративного стягнення у вигляді грошового стягнення суддею враховані як обставини скоєного, так і особистість правопорушника, який раніше притягався до адміністративної відповідальності, посвідчення водія не отримував та вірно призначено стягнення, що відповідає меті накладення стягнення та санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, оскаржувана постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя області від 26 червня 2014 року відносно ОСОБА_2 є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2014 року стосовно ОСОБА_2.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2014 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду Запорізької області є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької областіОСОБА_8