Рішення № 4849534, 22.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2009 р.

Справа № 14/65-1169

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" вул. Привокзальна, 1, м. Бережани, Тернопільська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" вул. Промислова, 1, с.Острів, Тернопільський район, Тернопільська область

про cтягнення заборгованості за поставлену продукцію, штрафних санкцій за прострочення оплати на загальну суму 17110,69 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Зелінський Л.Р., довіреність №147 від 22.07.2009р.;

Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" звернулося в господарський суд Тернопільської з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" про cтягнення заборгованості за поставлену продукцію, штрафних санкцій за прострочення оплати на загальну суму 17110,69 грн.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався з підстав, що викладені у відповідних ухвалах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, підтримані повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору поставки, що призвело до виникнення боргу, який просить стягнути з урахуванням пені та 3% річних в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

10 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Христина" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" (Покупець) укладено договір поставки (надалі - Договір).

За умовами даного правочину Продавець (позивач по справі) зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця вироби з гофрокартону, згідно замовлень Покупця, надалі "Товар", а Покупець (відповідач по справі) зобов'язується приймати Товар та оплачувати його загальну вартість на умовах цього Договору.

Асортимент та кількість Товару визначаються у накладних, товарно-транспортних накладних чи інших документах, що підтверджують фактичне відвантаження товару Покупцем (п.1.2. Договору). За цими ж документами визначається і його ціна , яка не підлягає зміні в односторонньому порядку (п.2.1. Договору).

За пунктом 5.1. Договору, доставка Товару здійснюється транспортом Продавця, за його рахунок протягом десяти днів з моменту отримання замовлення від Покупця.

Відповідно до п.4.1. Договору, розрахунки між Продавцем та Покупцем за кожну поставлену партію Товару проводяться протягом чотирнадцяти банківських днів з дня отримання зазначеної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, згідно виставленого рахунку.

Позивачем в свою чергу, зобов'язання по Договору виконано, зокрема поставлено та передано, а Покупцем прийнято товар на суму 15834 грн., що підтверджується видатковою накладною №919 від 05.12.2008р. та довіреністю №980858 від 05.12.2008р. (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач в порушення зазначених умов Договору, за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 15834 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач за отриманий товар не розрахувався, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 09.06.2009р. (дата звернення до суду) в розмірі 15834 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, що здійсненний у відповідності до законодавства. яке регламентує спірні правовідносини, розмір трьох процентів річних від простроченої суми за період з 26.12.2008р. по 01.06.2009р. становить 141 грн. 85 коп.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.3. Договору, сторони визначили, що у випадку порушення термінів оплати, передбачених цим договором, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ річних від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.

Згідно розрахунку поданого позивачем розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 26.12.2008р. по 01.06.2009р. становить 1134 грн. 84 коп. Оцінивши даний розрахунок пені, суд вважає, що він проведений у відповідності з вимогами ст. 232 ГК України та ст.ст. 549,550 ЦК України, а відтак заявлена позивачем сума пені підлягає до задоволення.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, відповідачем не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" - 15834 грн. основного боргу, 1134 грн. 84 коп. пені, 141 грн. 85 коп. 3% річних за прострочення оплати підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" (вул.Промислова,1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область р.р. 26002000545001 в філії ВАТ КБ "Надра" ТРУ МФО 338705 код ЗКПО 33282246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" (вул. Привокзальна,1, м. Бережани, Тернопільська область, р.р. 26001011016100 в Бережанському відділенні №168 АКІБ "УкрСиббанк" код ЗКПО 14049168) - 15834 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. основного боргу, 1134 (одну тисячу сто тридцять чотири) грн. 84 коп. пені, 141 (сто сорок одну) грн. 85 коп. 3% річних за прострочення оплати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" (вул.Промислова,1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область р.р. 26002000545001 в філії ВАТ КБ "Надра" ТРУ МФО 338705 код ЗКПО 33282246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" (вул. Привокзальна,1, м. Бережани, Тернопільська область, р.р. 26001011016100 в Бережанському відділенні №168 АКІБ "УкрСиббанк" код ЗКПО 14049168) - 171 (сто сімдесят одну) грн. 10 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя