Рішення № 4849225, 27.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/228

27.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Систем"

про стягнення заборгованості 3 237,73 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Сімонович М.Є. (довіреність № 01/12/08 від 01.12.2008 р.)

Від відповідача: Коновалов О.В. (довіреність № б/н від 27.07.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Систем" (відповідача) про стягнення 3 237,73 грн. відповідно до договору купівлі-продажу № 267/07-Р від 17.12.2007 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 2635,46 грн., пені в розмірі 297,43 грн., 3% річних у розмірі 37,18 грн., індексу інфляції у розмірі 267,66 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу продукцію, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті поставленої продукції не виконав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2009 р. порушено провадження у справі № 39/228 та призначено справу до розгляду на 13.07.2009 р. о 11:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву та документи на виконання вимог ухвали суду від 11.06.2009 р.

Представник відповідача не з‘явився в судове засідання 13.07.2009 р., вимоги ухвали суду від 11.06.2009 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 27.07.2009 р. о 12:10 год.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2009 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2009 р., зокрема, докази звернення позивача до відповідача з досудовою вимогою про оплату поставлених товарів, копію наведеної вимоги, а також генеральну довіреність відповідача, відповідно до якої останній повідомив позивача про зразок свого штампу та підпису матеріально –відповідальних осіб при отриманні товарно –матеріальних цінностей. Представник позивача в судовому засіданні також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю

Представник відповідача в судовому засіданні 27.07.2009 р. відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвал суду від 11.06.2009 р. та 13.07.2009 р. не подав, проте щодо отримання спірного товару за видатковими накладними на підставі Договору № 267/07-Р від 17.12.2007 р. не заперечував, позовні вимоги у загальній сумі 3237,73 грн. з огляду на подану в судовому засіданні заяву № б/н від 27.07.2009 р. визнав повністю.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту –ГПК України) визначає процесуальні права та обов’язки сторін.

Зокрема, відповідач вправі визнати позов повністю або частково (ч. 5 ст. 22 ГПК України).

Повноваження представника на вчинення певної процесуальної дії повинні бути викладені у виданій йому довіреності або іншому документі, який підтверджує його повноваження.

Повноваження представника відповідача п. Коновалова О.В. на вчинення визнання позову викладені у виданій йому довіреності № б/н від 27.07.2009 р. (знаходиться в матеріалах справи)

В судовому засіданні 20.07.2009 р., за згодою представників сторін оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Родоніт», визначеним як Продавець (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквілон Систем», визначеним к Покупець (відповідач), був укладений Договір купівлі-продажу № 267/07-Р (надалі - Договір), згідно п. 1.1 якого позивач зобов'язався продати товар відповідачу на умовах, викладених у Договорі.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. Конкретний термін відстрочки платежу за товар зазначається в пункті 3.2 Договору, або в накладних. Датою отримання товару вважається дата фактичної передачі товару Продавцем (позивачем) Покупцю (відповідачу) та підписання накладної представником Покупця, уповноваженим на це відповідною довіреністю. Якщо в накладній не зазначена дата фактичної передачі товару, датою видачі товару визнається дата виписки накладної. Датою сплати за товар визнається дата фактичного надходження коштів на рахунок Продавця.

Згідно умов п. 3.2. Договору, Покупець (відповідач) повинен здійснити оплату за отриманий товар шляхом перерахування грошей на рахунок Продавця (позивача) протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання товару.

Судом встановлено, що позивач передав відповідачу спірний товар підставі наступних видаткових накладних:

№ РНр-010408 від 13.08.2008 р. на суму 627,54.;

№ РНр-014952 від 27.10.2008 р. на суму 1641,42 грн.;

№ РНр-016235 від 18.11.2008 р. на суму 1476,00 грн., а отже на загальну суму 3 744,96 грн. (копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи, надалі –Видаткові накладні).

Отримання товару за вищезазначеними видатковими накладними відповідачем не заперечується.

Судом також встановлено, що огляду на здійснення відповідачем 12.11.2008 року часткової оплати отриманого товару у загальній сумі 1514,46 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 12.11.2008 р. (копія знаходиться в матеріалах справи), позивач частину зазначеної суми, а саме 887,42 грн. зарахував в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача за отриманий товар, а іншу частину, у розмірі 627,04 грн. ( 1514,46 грн. - 887,42 грн. = 627,04 грн.), зарахував в рахунок погашення заборгованості за отриманий відповідачем товар відповідно до видаткової накладної №РНр-010408 від 13.08.2008 р. на суму 627,54 грн.

15.12.2008 року відповідач у відповідності до умов Договору частково повернув позивачу товар на суму 482,46 грн., що підтверджується наступними накладними на повернення:

№ ВНР-000368 від 15.12.2008 р. на суму 291,60 грн.;

№ ВНР-000369 від 15.12.2008 р. на суму 91,74 грн.;

№ ВНР-000370 від 15.12.2008 р. на суму 32,82 грн.;

№ ВНР-000371 від 15.12.2008 р. на суму 40,86 грн.;

№ ВНР-000372 від 15.12.2008 р. на суму 25,44 грн. (копії накладних на повернення знаходяться в матеріалах справи, надалі –Накладні на повернення).

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за отриманий товар становить 2635,46 грн.(3 744,96 грн., загальна сума переданого позивачем відповідачу товару згідно Видаткових накладних –627,04 грн., часткова оплата відповідача за отриманий товар - 482,46 грн., загальна сума повернутого відповідачем позивачу товару згідно Накладних на повернення = 2635,46 грн., основний борг).

Заборгованість відповідача перед позивачем у вищезазначеній сумі також підтверджується Актом звірки з контрагентом (ТОВ «Аквілон Систе») станом на 31.12.2008 р., копія якого також знаходиться в матеріалах справи (надалі –Акт звірки від 31.12.2008 р.).

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (№267/07-Р від 17.12.2007 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2635,46 грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно Видаткових накладних на підставі Договору визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.

Крім того, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання по сплаті основного боргу у строк, передбачений спірним договором (п. 3.2), позивач також просить суд стягнути з відповідача 297,43 грн. пені за період з 12.11.2008 р. по 19.05.2009 р., 37,18 грн. 3% річних за період з 12.11.2008 р. по 19.05.2009 р. та 267,66 грн. індексу інфляції за період листопад 2008 р. –квітень 2009 р.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовЧязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.1 Договору передбачено, що за прострочення оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБК за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене та визнання відповідачем позову у повному обсязі (суми основного богу, пені, 3% річних та індексу інфляції у загальному розмірі 3237,73 грн.), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 297,43 грн. пені за період з 12.11.2008 р. по 19.05.2009 р., 37,18 грн. 3% річних за період з 12.11.2008 р. по 19.05.2009 р. та 267,66 грн. індексу інфляції за період листопад 2008 р. –квітень 2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 549, 611, 612, 625, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 230, 232, 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Систем" (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, ідентифікаційний код 35489708; р/р 26003150836700 в АКБ «Укрсіббанк»м. Харків, МФО 351005) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" (02660, м. Київ, вул. С.Сагайдака, 101-А; ідентифікаційний код 34425622; р/р 26004036000050 в ТОВ КБ «КООПІНВЕСТБАНК», м. Ужгород, МФО 312248) 2635,46 грн. (дві тисячі шістсот тридцять пЧять гривень 46 коп.) основного боргу, 37,18 грн. (тридцять сім гривень 18 коп.) 3 % річних, 267,66 грн. (двісті шістдесят сім гривень 66 коп.) індексу інфляції, 297,43 грн. (двісті деЧ»яносто сім гривень 43 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) держмита та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.07.2009 р.