Рішення № 4848810, 06.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2009 р.

Справа № 31/46-09-3231

Позивач: ДП „Іллічівський морський торговельний порт”

Відповідач: ПП „Камея”

про розірвання договору та зобов’язання повернути майно

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Попова Н.О. (25.06.2009 року був присутній Кравцов О.А.)

від відповідача: Сакун Г.П.

Суть спору: позивач вимагає розірвати договір № 609-0 від 20.09.2007 року укладений між позивачем та відповідачем. В якості обґрунтування цієї вимоги позивач послався на те, що відповідач не здійснив внесок у спільну діяльність в повному обсязі; відповідач неправильно обраховує амортизацію на основні засоби які використовуються у спільній діяльності; 8 транспортних засобів переданих відповідачем у спільну діяльність не є власністю відповідача; укладення договорів на реалізацію готової продукції здійснюється відповідачем поза спільною діяльністю. Позивач вказує, що допустивши вказані порушення відповідач порушив п. 2.7 договору. В якості юридичної підстави для розірвання договору позивач послався на ст. 651 ЦК України. Також, як наслідок розірвання договору позивач вимагає зобовґязати відповідача повернути позивачу майно передане позивачем відповідачу за вказаним договором.

З відзиву на позов від 25.06.2009 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві, і зокрема вказує на те, що не допускав порушення договору.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав.

Матеріалами справи встановлено:

20.09.2007 року сторони уклали договір про спільну діяльність № 609-0. Відповідно до умов договору метою договору є отримання прибутку. Для досягнення мети договору здійснюються таки види діяльності: виробництво метало - пластикових вікон, виробництво швацької продукції та інше. Вклади сторін у спільну діяльність визначаються у додатках 1 та 2. Частки сторін у спільній діяльності складають 50% у кожної сторони. Майно передається у спільну діяльність у тимчасове володіння і користування за актами. Кожна сторона на майно внесене у спільну діяльність нараховує амортизацію самостійно. Розрахунок податкової амортизації на майно передане у спільну діяльність здійснюється стороною на яку покладено обовґязок з ведення спільних справ за договором. Податкова амортизація нараховується виходячи з вартості майна зазначеної в податковому обліку власника та відноситься на валові витрати спільної діяльності, та використовується на відновлення, ремонт, модернізацію майна на яке вона нарахована. Майно передане у спільну діяльність залишається власністю сторони яка його передала. Відповідач здійснює ведення спільних справ сторін у спільній діяльності. У відносинах з 3-ми особами відповідач має право укладати угоди. При необхідності за письмовим узгодженням з позивачем, відповідач залучає майно третіх осіб. Строк дії договору складає 15 років.

Відповідно до додатку № 1 до договору позивач вносить у спільну діяльність майно на загальну суму 3 245 121 грн.

Відповідно до додатку № 2 до договору відповідач вносить у спільну діяльність грошові кошти та майно на загальну суму 3 254 815 грн. (включаючи 8 транспортних засобів).

Відповідно до акту від 17.12.2007 року позивач передав у спільну діяльність майно на загальну суму 3 245 073 грн.

Відповідно до акту від 17.12.2007 року відповідач передав у спільну діяльність майно на загальну суму 2 296 089 грн. (включаючи 8 транспортних засобів).

Відповідно до акту від 18.11.2008 року сторони вивели з спільної діяльності 8 транспортних засобів (які були передані у спільну діяльність відповідачем по акту від 17.12.2007 року) на загальну суму 181 183 грн. 91 коп.

Відповідно до акту від 26.01.2009 року сторони визначили внесений відповідачем внесок у спільну діяльність на загальну суму 3 719 905 грн. 09 коп.

Відповідно до уточненого акту від 25.03.2009 року відповідач передав у спільну діяльність майно на загальну суму 2 046 907 грн. 24 коп.

Відповідно до акту від 25.03.2009 року сторони визначили внесений відповідачем внесок у спільну діяльність на загальну суму 3 470 723 грн. 33 коп.

Відповідно до акту (ревізії фінансово –господарської діяльності позивача з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року) від 03.04.2009 року № 05-13/309 який складений КРУ в Одеській області, станом на 31.12.2008 року відповідач вніс у спільну діяльність 69,6% від вкладу який має внести. В результаті нарахування відповідачем амортизації на основні засоби вартість яких включає ПДВ, виникло завищення відповідачем витрат спільної діяльності на суму 24 900 грн., і як наслідок втрата позивачем прибутку у 2008 році в сумі 10 650 грн. 8 транспортних засобів які передані відповідачем у спільну діяльність не є власністю відповідача, внаслідок чого штучно збільшено вартість вкладу на 181 200 грн. Реалізація відповідачем готових виробів (укладання договорів) стороннім організаціям здійснюється поза спільною діяльністю, що робить неможливим достовірно визначити доходи спільної діяльності.

Відповідно до акту № 01.2/30 від 27.11.2008 року який складений сторонами, фінансові показники спільної діяльності визнані позитивними. Цим актом не встановлена наявність з боку відповідача порушень умов договору які зазначені у позові.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України - за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1132 ЦК України - за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до ст. 1133 ЦК України - вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Відповідно до ст. 651 ЦК України - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

В задоволенні позову про розірвання договору № 609-0 від 20.09.2007 року слід відмовити з наступних підстав.

Позов у цієї частині грунтується на акті (ревізії фінансово –господарської діяльності позивача з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року) від 03.04.2009 року № 05-13/309 який складений КРУ в Одеській області.

Суд відхиляє цей акт з наступних підстав.

З положень ЗУ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»убачається, що акти органів Державної контрольно - ревізійної служби будь –яким чином юридично на господарські договори не впливають (не змінюють умов договорів, не припиняють договори повністю або частково, не є в самостійному значенні підставою для розірвання договорів, оскільки не є первинними документами господарської діяльності, лише які можуть бути належними та допустимими доказами з питання виконання договорів).

Зміст вказаного акту свідчить про те, що акт у частині висновків є необґрунтованим та не обґєктивним.

Так, висновок про те, що в результаті нарахування відповідачем амортизації на основні засоби вартість яких включає ПДВ, виникло завищення відповідачем витрат спільної діяльності на суму 24 900 грн., і як наслідок втрата позивачем прибутку у 2008 році в сумі 10 650 грн., не грунтується на конкретних документах. Висновок про те, що 8 транспортних засобів які передані відповідачем у спільну діяльність не є власністю відповідача, внаслідок чого штучно збільшено вартість вкладу на 181 200 грн., суперечить договору яким передбачено, що при необхідності за письмовим узгодженням з позивачем, відповідач залучає майно третіх осіб. При цьому всі 8 транспортних засобів зазначені в додатку № 2 до договору який підписаний обома сторонами, що є письмовою згодою позивача на внесення відповідачем цього майна у спільну діяльність. Висновок про те, що реалізація відповідачем готових виробів (укладання договорів) стороннім організаціям здійснюється поза спільною діяльністю, що робить неможливим достовірно визначити доходи спільної діяльності не грунтується на конкретних документах (в акті навіть не зазначені договори які перевіряючі вважали укладеними відповідачем поза спільною діяльністю).

Стосовно розміру внеска відповідача у спільну діяльність судом встановлено, що відповідач мав внести у спільну діяльність грошові кошти та майно на загальну суму 3 254 815 грн. Фактичний внесок відповідача у спільну діяльність склав 3 470 723 грн. 33 коп. З цього виходить, що відповідач здійснив внесок у спільну діяльність на 215 908 грн. 33 коп. більше ніж передбачено договором.

З викладеного убачається, що позивач не доказав належними та допустими доказами вчинення відповідачем порушень договору на яких грунтується позов.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не вчинив порушень договору на яких грунтується позов.

Також слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду лише у разі істотного порушення договору. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої шкоди сторона договору значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. В даному випадку метою договору є отримання прибутку. Актом № 01.2/30 від 27.11.2008 року який складений сторонами, фінансові показники спільної діяльності визнані позитивними. З цього виходить, що позивач не позбавлений того на що він розраховував при укладенні договору, а саме прибутку. Доказів іншого у справі немає.

В задоволенні позову про зобовґязання відповідача повернути позивачу майно передане позивачем відповідачу за договором № 609-0 від 20.09.2007 року слід відмовити з наступних підстав.

Договір № 609-0 від 20.09.2007 року є діючим і підлягає виконанню відповідно до його умов. Відповідач здійснює ведення спільних справ сторін у спільній діяльності.

За таких обставин відсутні правові підстави для зобовґязання відповідача повернути позивачу майно передане позивачем відповідачу по договору як внесок у спільну діяльність, для ведення спільної діяльності.

Суд відхиляє правові позиції позивача в звґязку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на позивача в звґязку з відмовою в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про покладення на позивача фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Позивач повинен був сплатити державне мито у справі в сумі 85 грн.

Однак позивач помилково сплатив держмито в сумі 170 грн., що підтверджено платіжним дорученням.

Таким чином позивач надмірно сплатив до державного бюджету державне мито в сумі 85 грн., які підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 8 ДКМУ “Про державне мито”, яка передбачає, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову –відмовити.

Покласти на ДП „Іллічівський морський торговельний порт” судові витрати у справі по держмиту в сумі 85 грн. та за ІТЗ судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Повернути з державного бюджету України на користь ДП „Іллічівський морський торговельний порт” код 01125672 (м. Іллічівськ, вул. Праці, 6) –надмірно сплачене державне мито в сумі 85 грн.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 07.08.2009 року.

Рішення набуває законної сили з 18.08.2009 р.

Суддя