Ухвала суду № 48486991, 12.08.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/4015/15-ц Провадження № 22-ц/795/1618/2015 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Мороз К. В. Доповідач - Шарапова О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк « ПриватБанк» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

В квітні 2015 року ПАТ комерційний банк«ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 15 193.48 дол. США, що еквівалентно 357806.44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 квітня 2008 року між банківською установою та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір на суму 101000 грн. строком до 03 квітня 2018 року. Згідно заяви відповідача від 30 липня 2008 року вказаний кредитний договір переведено з валюти гривня в валюту долар США і розмір кредиту після проведеної конвертації склав 21490.24 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14.04% річних. Відповідач належним чином зобов»язань за кредитним договором не виконував , внаслідок чого станом на 25 березня 2015 року виникла заборгованість в сумі 15 193.48 дол. США, в тому числі : заборгованість по кредиту 12 886.81 дол. США, заборгованість по процентам 1193.3 дол. США, заборгованість по комісії 174.43 дол. США, пеня 205.33 дол. США, штраф 10.62 дол. США ( фіксована сума) та 722.99 дол. США ( процентна складова). В забезпечення виконання кредитних зобов»язань між банківською установою та ОСОБА_9, ОСОБА_7 були укладені договори поруки і відповідальність поручителів є солідарною.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що за кредитним договором від 03 квітня 2008 року грошові кошти в сумі 101 000 грн. були отримані позичальником, але вказаним обставинам суд не дав належної правової оцінки. Апелянт вказує на те, що сума заборгованості за кредитом підтверджується розрахунком, який доданий до позовної заяви, але суд фактично звільнив відповідачів від виконання кредитних зобов»язань. Апелянт зазначає, що суму заборгованості за кредитним договором слід стягнути в солідарному порядку як з позичальника, так і поручителів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 03 квітня 2008 року між банківською установою та ОСОБА_6 був укладений договір про іпотечний кредит на суму 101 000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних зі строком повернення 03 квітня 2018 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов»язань 03 квітня 2008 року між банківською установою, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 був укладений договір поруки.

Також в забезпечення виконання кредитних зобов»язань 03 квітня 2008 року між банківською установою, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір поруки.

Відповідно до п. 1.5, 3.2 укладених договорів поруки поручителі надали згоду на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з Поручителем; відповідальність поручителя та боржника є солідарною.

Грошові кошти в сумі 101 000 грн. ОСОБА_6 отримав 03 квітня 2008 року в касі банку ( а.с. 107).

06 серпня 2008 року між банківською установою та ОСОБА_6 була укладена додаткова угода до договору про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року, згідно з якою договір про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року був викладений у новій редакції.

Відповідно до п.1.1, 8.1 додаткової угоди від 06 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року банк зобов»язався надати позичальнику шляхом перерахування на рахунок 29099050059766 кредитні кошти в сумі у розмірі 21 490.24 дол. США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14.04 % річних строком повернення 03 квітня 2018 року.

В ході розгляду справи не оспорювалось, що ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 21 490.24 дол. США не отримував.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що банківська установа не виконала свої зобов»язання щодо надання ОСОБА_6 кредитних коштів в сумі 21 490.24 дол. США; істотною умовою договору про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року є надання коштів в сумі 101 000 грн., а зміни до цього договору щодо визначення грошового еквіваленту зобов»язання в іноземній валюті не вносились, а тому відсутні підстави для виконання зобов»язання в іноземній валюті; вимоги про стягнення заборгованості в національній валюті за договором про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року не заявлялися та докази на підтвердження таких вимог не надавалися.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з приписами законодавства та матеріалами справи.

Доводи апелянта про те, що за кредитним договором від 03 квітня 2008 року грошові кошти в сумі 101 000 грн. були отримані позичальником, суму заборгованості за кредитним договором слід стягнути в солідарному порядку як з позичальника, так і поручителів, але вказаним обставинам суд не дав належної правової оцінки, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вимоги про стягнення заборгованості в національній валюті за договором про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року не заявлялися та докази на підтвердження таких вимог не надавалися.

Доводи апелянта про те, що сума заборгованості за кредитом підтверджується розрахунком, який доданий до позовної заяви, але суд фактично звільнив відповідачів від виконання кредитних зобов»язань не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки банківська установа не виконала свої зобов»язання по додатковій угоді від 06 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит щодо надання ОСОБА_6 кредитних коштів в сумі 21 490.24 дол. США, істотною умовою договору про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року є надання коштів в сумі 101 000 грн., кредитні кошти були надані саме в гривні, договір про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року не містить умов про грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті, а тому відсутні підстави для виконання зобов»язання в іноземній валюті.

Посилання представника апелянта на те, що службовою запискою та випискою про рух коштів по транзитному рахунку підтверджується переведення договору про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року з валюти гривня у валюту долар США не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки кредитні кошти були отримані позичальником саме в розмірі 101 000 грн., а банківська установа після виконання зобов»язання про надання кредитних коштів у гривні здійснила лише переведення існуючої дебіторської заборгованості за кредитним договором в іноземну валюту.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: